Китай шантажував Україну? Як вакцина та дешеві кредити штовхають країни в боргові пастки
Чутки про можливий тиск Китаю на Україну спалахнули з новою силою, особливо після підписання кредитної угоди між країнами. Про це повідомили через кілька днів після того, як офіційний Київ відкликав підпис під заявою на захист уйгурів, щоб нібито не перервати постачання вакцин від коронавірусу з Піднебесної.
OBOZREVATEL з'ясував, як Китай використовує "дешеві" кредити для просування своєї політики та чим співпраця з Пекіном може обернутися для українців.
Китай тиснув на Україну?
У кінці червня близько 40 країн світу звернулися до китайської влади із закликом ретельніше вивчити ситуацію з правами людини в Синьцзян-Уйгурському автономному окрузі. Держави закликали КНР допустити незалежних спостерігачів у регіон, де, як стверджують правозахисники, утискають уйгурів та інших представників національних і релігійних меншин.
Серед підписантів документа була й Україна, однак через два дні з цього списку вона зникла. Дипломати з західних країн повідомили Associated Press, що Київ був змушений відмовитися через тиск китайської влади. Нібито Китай пригрозив заблокувати постачання пів мільйона доз вакцини CoronaVac.
Чутки про шантаж розгорілися зі ще більшою силою після того, як Кабмін оголосив про підписання міжурядової угоди між Україною та Китаєм. Цей документ у суті своїй є декларацією намірів – країни домовилися розвивати співпрацю в інфраструктурній сфері.
Ідеться про будівництво залізних і автомобільних доріг, мостів, аеропортів тощо. Про конкретні проєкти поки нічого не відомо. Але точно зрозуміло, що реалізовувати їх будуть за китайські кредитні кошти.
Хто такі уйгури та чому обурився Захід?
Уйгури – тюркомовний етнос, переважна більшість якого проживає в Синьцзян-Уйгурському автономному районі на заході КНР. Уряд називає представників цієї національності "небажаними елементами". Їм забороняють сповідувати іслам, карають за дотримання релігійних традицій, відмову від свинини та носіння довгої бороди.
Для "перевиховання" уйгурів навіть створили спеціальні табори – там ув'язнені безкоштовно шиють одяг, килими й інші товари. Крім того, їх примушують публічно відмовлятися від своєї релігії та мови, а також вихваляти комуністичну партію.
Проти обмеження прав уйгурів різко виступають західні країни – важливі політичні партнери України. Зокрема, США, Канада, Великобританія та Євросоюз минулого року назвали дії китайської влади геноцидом і ввели санкції проти країни через порушення прав людини. Тому логічним кроком з боку України стала б підтримка заяви.
Небезпечний вплив Китаю
Захід давно заявляє про небезпеку "дипломатії боргової пастки" Китаю. На відміну від МВФ, Пекін не вимагає виконання реформ або дотримання прав людини, зате натомість пропонує фінансування проєктів.
Як наслідок, політика "дешевих" кредитів призводить до того, що Китай отримує право на користування портами й заводами, доступ на місцеві ринки та підтримку своєї зовнішньої політики. І ось кілька прикладів:
Чорногорія взяла в Китаю в кредит 944 млн доларів для будівництва автодороги до кордону з Сербією. На сьогодні борг країни перед КНР становить близько 103% від ВВП країни і погасити його без сторонньої допомоги маленька балканська країна не зможе.
"Для Чорногорії – це божевільна сума. А китайці вже прийшли і вимагають. Кажуть, що їм дуже подобається порт. Наприклад. Чи важливо будувати дороги? Важливо, безумовно. Але чи можна будувати дороги такою цінною? Чи можуть вони хоч колись окупитися? Сумнівно", – зазначає економічний експерт Сергій Фурса.
Влада Замбії також охоче приймає дешеві кредити. Натомість КНР отримує повний вплив на політичне керівництво й доступ до місцевих надр. Зараз ця країна в увсіх міжнародних організаціях голосує, виходячи винятково з інтересів Китаю.
У 2016 році Шрі-Ланка розпочала будівництво найбільшого порту в країні, набрала боргів, не змогла розплатитися, і зрештою, в сутності, віддала його в розпорядження Китаю майже на сто років.
Пекін розширює свій вплив навіть всередині Євросоюзу. Політичний курс Угорщини явно націлений на поглиблення економічної співпраці з КНР. Натомість її керівництво вже отримало статус головного адвоката Піднебесної в ЄС.
Свою роль відіграла і боротьба з пандемією COVID-19. "Китай і Росія користуються санітарною кризою, викликаною коронавірусом, і надають допомогу іншим країнам, прагнучи збільшити свій вплив на глобальному рівні", – раніше заявляв верховний представник ЄС Жозеп Боррель.
Чим обернеться для України співпраця з Китаєм?
Сказати складно. З одного боку, ми бачимо результати китайського впливу на Чорногорію та країни Африки. Успішною цю співпрацю назвати важко. До того ж, не можна спрогнозувати, як у цій ситуації поведуться Сполучені Штати – основний політичний партнер України. Адже Білий дім визнав саме Китай своїм головним стратегічним суперником.
"Чи варто нагадувати, що наразі в світі домінує протистояння США проти Пекіна. А саме Штати є нашим основним союзником у протистоянні з Росією. І в нашій Конституції прописана інтеграція в ЄС і НАТО. І ми говоримо, що відстоюємо європейські цінності... Як з цим поєднується дружба з авторитарним Пекіном?" – зазначив Фурса.
З такою думкою не згоден експерт-міжнародник Андрій Бузаров. Він навпаки підкреслює, що стрімкий розвиток відносин Києва й Пекіна пов'язаний із прагматизмом як китайського, так і українського уряду.
"У нас відбувається відкриття ринку землі, величезна кількість запусків інфраструктурних проєктів. Іноземні інвестори із Заходу та Європи не поспішають, зважаючи на відсутність чіткої системи боротьби з корупцією та традиційної недовіри на Заході політичним елітам в Україні. Китайці на це дивляться більш прагматично. Вони готові входити в проєкти, незважаючи на наявні проблеми", – розповів він.
Звичайно, кожна держава в міжнародних відносинах завжди має відстоювати свої національні інтереси. Але Україні, яка протистоїть агресії Росії та заручилася підтримкою Заходу, варто бути вкрай обережною у своїх маневрах і ретельно обмірковувати всі свої політико-економічні маневри. Особливо в діалозі з Китаєм, який добре вміє розставляти непомітні пастки.