У Тегерані офіційно визнали – український Boeing 737 був помилково збитий іранськими військовими. Заява була зроблена на третій день після страшної трагедії, багато в чому через тиск світових лідерів і даних іноземних розвідок.
Навколо Boeing весь цей час відбувається достатньо спекуляцій. "Гарячі голови" в Україні й зовсім пропонують оголосити Ірану війну, а частина українців упевнена, що в трагедії винна Росія.
Тож OBOZREVATEL вирішив детально розібратися, згадати досвід інших країн і підказати Володимиру Зеленському, що робити далі.
Опитані OBOZREVATEL міжнародники й експерти вважають, що визнання провини Іраном – це великий плюс. Адже Україні не доведеться роками судитися з Тегераном у міжнародних судах, а це заощадить як нерви, так і кошти.
Президент Володимир Зеленський вже відреагував на заяву Ірану й закликав місцеву владу притягнути винних до відповідальності, повернути тіла загиблих, виплатити компенсації, офіційно вибачитися по дипломатичних каналах.
Читайте:
Іран збрехав! Пілоти літака МАУ виходили на зв'язок: спливла інформація комісії
Міжнародник Ілія Куса, який спеціалізується на Близькому Сході, впевнений, що поки позиція влади правильна. За його словами, найближчими тижнями Україна має дотримуватися таких пунктів:
Завершити розслідування, навіть формально. Це дасть більш чітку позицію та розповість деталі події;
Вимагати виплати компенсацій як сім'ям загиблих, так і за знищений літак;
Притягнути до відповідальності всіх винних – насамперед тих, хто безпосередньо командував і збивав лайнер;
Іран зізнався в убивстві 176 пасажирів літака МАУ: кого має покарати Зеленський
Тобто в цій ситуації Володимиру Зеленському потрібно діяти жорстко й вимагати правду. З огляду на особливий інтерес і позицію багатьох країн (зокрема США й Канади), Україна має за пунктами вичавити все, що можна. Людей, на жаль, вже не повернути, але добитися справедливості – ще під силу.
За словами міжнародниці Юлії Осмоловської, у трагедії з Boeing винні й вітчизняні чиновники, які навіть не спробували запобігти катастрофі.
"А що зробила українська влада, щоб ця трагедія не трапилася? Коли закривали простір США для своїх перевізників, наша Державіаслужба мала проаналізувати ризики, сказати про це міністру інфраструктури, прем'єр-міністру, а потім і ухвалити остаточне рішення. Цього не зробили, тож винних потрібно покарати всередині країни – чого не відбувається. І мене це насторожує", – вважає Осмоловська.
Експертка також сказала, що роботу відповідальних органів можна назвати халатністю. Після вбивства генерала Касема Сулеймані Іран прямо заявляв про погрози американським базам, що мало стати причиною повністю закрити авіапростір для літаків.
Уламки на місці катастрофи
Читайте:
''Мають піти у відставку!'' Зеленському і Ко вказали на фатальну помилку в трагедії зі збитим Boeing
"Влада навмисно відходить від такого акценту, адже в цій сфері є багато проблем... Тут із нашого боку допущена щонайменше недбалість, щонайбільше – некомпетентність людей. Вони мають понести відповідальність, хоча в ЗМІ тема трохи затирається", – підкреслила Юлія Осмоловська й додала, що розслідування інциденту необхідно провести на найвищому рівні, за участю президента Володимира Зеленського.
Варто згадати, що в період новорічних і різдвяних свят багато українських політиків і топчиновників пішли у відпустки і не перебували на території країни. Тільки публічно стало відомо про відсутність на робочих місцях президента Володимира Зеленського, глави СБУ Івана Баканова, глави Офісу президента Андрія Богдана та інших.
Така практика "новорічних канікул" подалі від своєї країни ні до чого не призводить. А страшна трагедія в Тегерані й запізніла реакція перших осіб держави шкодить насамперед іміджу України й довірі громадян до своєї влади.
На жаль, за всю історію авіації вистачає випадків, коли військові помилково (або навмисно) завдавали ударів по цивільних літаках. Найсвіжіший у пам'яті українців – збитий малайзійський Boeing 777 у липні 2014 року над територією Донбасу. Судові суперечки навколо цієї трагедії тривають вже понад 5 років, і, незважаючи на очевидні факти з боку української сторони, Росія не зізнається у своїй провині за атаку на мирний борт.
З огляду на таку позицію, Україна поки не може визнати агресію з боку РФ. До речі, це не перший подібний випадок у історії нашої держави. Раніше OBOZREVATEL детально розповідав про трагедію 2001 року, коли над Чорним морем у авіакатастрофі розбився Ту-154, що здійснював рейс Тель-Авів – Новосибірськ: 66 пасажирів і 12 членів екіпажу загинули.
Після тривалих розглядів відповідальність на себе взяла саме Україна. Президент Леонід Кучма визнав провину в трагедії, назвавши це "збігом обставин". Існує думка, що він зробив це, щоб прикрити Путіна.
Маршрут польоту Ту-154. Джерело: Bird In Flight
Читайте:
Посольство США обстріляли "Катюшами": чи піде Трамп на велику війну?
Опісля Україна за формулою ex gratia (з гуманітарних міркувань, без визнання провини. – Ред.) виплатила сім'ям загиблих у катастрофі по 200 тисяч доларів. Однак судові розгляди тривали, і авіакомпанія "Сибір" намагалася отримати компенсацію за збитки. Через 10 років, у 2011-му, Вищий господарський суд України відмовив їм, ухваливши, що літак Ту-154 не міг бути збитий українською ракетою.
Неприємна ситуація трапилася і в 1988 році вже з літаком Ірану, який прямував за маршрутом Тегеран – Бендер-Аббас – Дубай, але за 7 хвилин після вильоту з Бендер-Аббаса, пролітаючи над Перською затокою, був збитий ракетою "земля-повітря". Як виявилося, борт знищила ракетна установка крейсера ВМС США Vincennes.
Літак, що розбився, за три роки до катастрофи. Джерело: Вікіпедія
Внаслідок катастрофи загинули 290 осіб. Після тривалих розглядів США назвали трагедію інцидентом, але не визнали, що атака була навмисною. Частково провина була покладена на Іран.
Після розслідування американський уряд виплатив сім'ям загиблих по 250 тисяч доларів. Судові позови завершилися лише в 1996 році в міжнародних інстанціях, США загалом заплатили понад 130 млн доларів родинам жертв.
Досвід показує, що за твердої та послідовної позиції отримати компенсацію цілком реально. Тим паче, що Іран вже визнав свою провину за трагедію. На відміну від Росії на Донбасі.