Кулеба про боротьбу з корупцією в Україні: пріоритети Зеленського і Байдена збігаються. Інтерв'ю

Представники Росії на переговорах з Україною щодо Донбасу не обходяться без хамства і агресії, але Київ продовжує працювати над тим, щоб відбулася зустріч президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна.

Відносини між Україною та Угорщиною нагадують американські гірки, але зараз ми перебуваємо перед "черговим підйомом". А країни Європи можуть відкритися для українців вже до літа, коли почнеться наступний туристичний сезон. Про це та інше в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

У першій частині інтерв'ю глави МЗС читайте, чому "Кримська платформа" викликала таку бурхливу реакцію в Росії, яких успіхів досягла Україна на Донбасі і як рухаються переговори з Іраном щодо збитого українського літака 8 січня 2020 року.

– Цьогоріч реально буде провести зустріч у нормандському форматі на рівні президентів?

– Ми постійно працюємо і наполягаємо на проведенні такої зустрічі. Є готовність у Франції та Німеччині, але Росія, станом на зараз, веде перемовини в такому стилі, щоб ця зустріч відкладалася.

– Росія віднікується, хамить, ігнорує?

– У нас є два живих треки, де можна з ними спілкуватися. Перший – радники лідерів "нормандського формату". Другий – Тристороння контактна група. Якщо звести їх докупи, то в цих перемовинах є все: агресія, хамство, лавірування. Описуючи поведінку Росії, мимоволі згадуєш відому скоромовку: "Кораблі лавірували-лавірували, лавірували-лавірували, та так і не вилавірували".

– Багато говорилося про ймовірність залучення США та Великобританії до перемовин "нормандського формату". Це можливо?

– Чую про це з 2014-го року. Як то кажуть, якщо нема про що говорити – давайте про зміну "нормандського формату". Але я пропоную вирішувати проблеми в порядку їх надходження.

Для зміни "нормандського формату" потрібна згода всіх його учасників. Безумовно, ще більш активна залученість США до питання припинення російської агресії і деокупації наших територій буде дуже корисною та ефективною. А от у якому саме форматі вона може відбуватися – це питання дипломатії.

– Україна має ще одного непростого сусіда й партнера – Угорщину, яка часто провокує конфлікти з закарпатськими угорцями, власне, на Закарпатті. Після місцевих виборів був черговий раунд складнощів. Які відносини наразі?

– Особисто приділяю велику увагу Закарпатській області. На свята об’їздив весь регіон, був у Берегівському районі. Я ніде не відчув навіть жодного натяку на якусь конфліктність чи проблеми в регіоні на рівні людей.

Був і в тій частині Закарпаття, де проживають українські угорці, їв бограч, додавав туди угорський соус Ерош Пішта (відомий гострий угорський соус. – Ред). Взагалі жодних проблем. Все, що нагнітається ззовні, – це винятково питання політики, бо на рівні взаємин між людьми жодних проблем немає.

Дійсно наші відносини з Угорщиною – це такі американські гірки. Ми мали серйозний спад, але були і підйоми, зокрема, коли Угорщина не заблокувала набуття Україною статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. Це теж результат наших дипломатичних зусиль і конструктивного діалогу, не варто про нього забувати.

У грудні після місцевих виборів був черговий спад через втручання угорців у наш виборчий процес. Зараз, сподіваюся, ми все-таки стоїмо перед черговим підйомом. Мій колега Петер Сіярто написав мені листа з пропозицією зустрітися й повернутися до конструктивних відносин. Я відповів взаємністю. До речі, шкодую, що втручання Угорщини в місцеві вибори в Україні завадило мені і Петеру подивитися спільно футбол, що ми планували.

– А навіщо угорці постійно політизують проблеми на Закарпатті з їхньою громадою, якщо цих проблем насправді немає?

– Тема угорців, які живуть поза межами Угорщини, є наріжним каменем внутрішньої та зовнішньої політики цієї країни. І так, ви маєте рацію, що проблеми угорців у Закарпатській області сильно перебільшені.

Гадаю, вони дуже переживали за результати угорської партії на місцевих виборах в Закарпатті. Перехвилювалися, перетнули червону лінію і відразу ж отримали від нас жорстку реакцію у відповідь. Буває. Вони зробили своє, ми своє – вважаю цей матч відіграним.

– Щодо нової адміністрації Байдена. Хто може поїхати на інавгурацію нового американського президента з боку України? Наприклад, президент Зеленський планує?

– В Україні кружляє міф про інавгурацію президента США: хто поїде, хто там буде… Взагалі – це внутрішній захід, на який не запрошують світових лідерів. Раніше на нього запрошували послів, акредитованих у Вашингтоні, які представляли свої країни. Цього року через пандемію можуть навіть і їх не запросити.

На інавгурацію теоретично може приїхати будь-яка фізична особа, постояти в натовпі або навіть потрапити на якусь прилеглу трибуну, а потім запостити в себе на Facebook, що от я – солідна людина, взяв участь в інавгурації президента США. Я таким людям зичу успіху, вітаю їхню готовність підвищувати свою самооцінку. І ніхто не може заборонити їм це робити. Але не треба створювати міф про те, що якщо на інавгурацію не запросили президента, прем’єр-міністра чи міністра закордонних справ – то це якийсь політичний сигнал.

Скажу чесно, стежити треба не за інавгурацією, а за тим, як відносини між країнами розвиватимуться після неї. Я переконаний, що ми порозуміємось із новою адміністрацією, яка дуже добре розуміє Україну. Я переконаний, що коли президент Зеленський і президент Байден поговорять і зустрінуться, між ними встановиться чудовий контакт.

– Експерти кажуть, що новообраний президент Джо Байден, давній симпатик і друг України, насправді буде жорстким щодо української влади хоча би з погляду взятих на себе антикорупційних зобов’язань.

– А хто проти? Саме президент Зеленський найжорсткіше в Україні став на захист антикорупційних органів та антикорупційної інфраструктури після сумнозвісного рішення Конституційного суду. Саме він терміново скликав РНБО, за результатами якого уряд негайно відновив доступ до реєстру електронних декларацій, саме він виступає за жорстку відповідальність за недостовірне декларування. Пріоритети президента Байдена і президента Зеленського щодо функціонування антикорупційної інфраструктури в Україні повністю збігаються.

– Цьогоріч обидва лідери можуть зустрітися особисто?

– Ми працюємо над тим, щоб вони якнайшвидше поговорили та зустрілися. Саме під час таких розмов можна досягати стратегічних домовленостей і взаєморозуміння.

– Торік Україна уклала кілька успішних договорів із Великою Британією. А чи є зрушення щодо спрощення візового режиму?

– У Британії один з найжорсткіших візових режимів у світі. Але давайте називати речі своїми іменами – британці не готові йти на безвіз, але вони готові до діалогу щодо мобільності для спрощення візового режиму. Реальною перспективою є таке: візи залишаться, але отримувати їх стане простіше.

Наприкінці минулого року я мав зустріч із послом Британії спеціально з цієї теми й дуже чітко зазначив, що нам потрібні дієві кроки з британського боку на найближчу перспективу.

– Чи відкриє ЄС свої кордони 2021-го року?

– Єдиною реальною проблемою для безвізу є пандемія коронавірусу. Європейський Союз визначив чіткий перелік критеріїв, згідно з якими ухвалюється це рішення. Щойно ми впишемось у їхні критерії – а там ключове це обсяг та динаміка захворюваності – я вас запевняю, що всі проблеми для безвізу відразу зникнуть.

Пандемія загалом створила фестиваль паніки та істерики в світі, навіть країни Шенгену закривались одна від одної. Це не особливе якесь ставлення до українців – це загальна політика, зумовлена винятково страхом перед поширенням коронавірусу в Європейському Союзі.

Сподіваємося, що ситуація все-таки стабілізується, буде взята під контроль і цьогоріч проблема з вільним користуванням перевагами безвізу буде знята.

– Читала, що Іспанія має намір у березні відкритися для всіх без обмежень…

– Щойно розпочнеться туристичний сезон – лібералізація візових вимог стане об’єктивною реальністю. Туристичний бізнес прийде до своїх урядів і скаже, що нам потрібно заробляти, відкривайтеся.

– Імунологічні паспорти або позначки в паспортах про вакцинацію – наскільки це реальний крок у 2021-му році?

– Мені здається, ми зараз з вами за один крок до питання "чипізації". Жартую, звісно. Торік у різних урядах було багато паніки та істерики, що робити, куди бігти і як із цим усім боротися. Щойно емоції вщухнуть, думаю, будуть знайдені цивілізовані рішення.

Довідки з негативними результатами тестів уже минулого року вимагалися на в’їзді до низки країн.

Стосовно якихось додаткових паспортів – поки що все це лише теоретична дискусія, значною мірою керована у публічному просторі нормальними для періоду пандемії масовими емоціями. Переконаний, будуть знайдені необтяжливі цивілізовані рішення для гарантування безпеки здоров’я громадян під час подорожей.