Єврономери, вибори та ЦВК: що можуть змінити в Україні вже восени
6 тижнів. Саме стільки тривають літні канікули українських народних депутатів. Незважаючи на зростання передвиборчої риторики, 8 сесія Верховної Ради завершилася в цілому продуктивно. В останній пленарний день нардепи лише за 2 години встигли дати надію власникам євроавто, а також знайти 1,5 мільярда грн для українських шахтарів.
Не варто забувати, що в наступний сезон коаліція входить із солідним багажем невирішених питань. Починаючи від великого списку євроінтеграційних законів і закінчуючи болючими кадровими рішеннями.
А з огляду на нещодавній скандал з оновленням Центральної виборчої комісії (ЦВК), осінній парламентський сезон для коаліції стане справжнім випробуванням.
Як його проведе Рада і що корисного від цього українцям - з'ясовував OBOZREVATEL.
Беззмінний ЦВК і нові судді
На фінальній прес-конференції за підсумками роботи 8 сесії парламенту спікер Андрій Парубій заявив, що у Ради залишився боржок - обрання нового ЦВК.
"Ми не можемо увійти в новий передвиборний сезон зі старим складом ЦВК. Це неприпустимо", - парирував питання журналіста Парубій.
Дійсно, під кінець роботи сесії саме це питання мало не поставило під загрозу цілісність крихкої коаліційної угоди, що стримує Раду від дострокових виборів.
Як раніше вже писав OBOZREVATEL, нинішній склад ЦВК давно протермінований, але попри все частина фракцій все ж боїться змінювати комісію за рік до виборів.
Всьому виною мінімальна довіра в середині парламента. Процедурою голосування за 14 кандидатів на 13 позицій незадоволені всі, крім президентської фракції БПП і "Самопомочі", що говорить про одне - інші фракції коаліції бояться узурпації ЦВК президентом. Або просто "кидка" з боку Порошенка, який в такому випадку міг почати процедуру розпуску парламенту.
Читайте: Дострокові вибори восени? Чому Рада увійшла в піке
Ситуацію також підігрів і демарш фракції БПП, яка відмовилася брати участь в голосуваннях за перегляд питання ЦВК.
Незважаючи на напруженість, Верховна Рада все ж змогла вийти з піке і проголосувати кілька законів. Фракція БПП навіть запропонувала вихід із ситуації - відвід одного зі своїх кандидатів.
Саме тому рішення про зміну ЦВК можна назвати першочерговим завданням наступної сесії. З огляду на півторамісячну перерву, в парламенті буде простіше знайти консенсус з цього питання. До того ж, солідний тиск з боку Заходу, а також загроза просто виявитися нелегітимними після президентських виборів, все ж змусять сторони сісти за стіл переговорів.
Щоправда, не виключений варіант і штучного затягування ситуації. Оцінивши політичний резонанс, президент може відкликати свій список кандидатур і процедура оновлення комісії затягнеться мінімум до грудня.
Розглядаючи кадрові борги Ради, не варто забувати і про суддів Конституційного суду. Так, за парламентом ще залишилися дві квоти в суддівському корпусі. Тут ситуація аналогічна - на дві посади претендують відразу 4 кандидати: два представника БПП, по одному від "Народного фронту" і "Батьківщини". В такому випадку позиції в КСУ також стають майданчиком для торгів між БПП і НФ.
Вибори по-новому
Наступна гучна обіцянка народних депутатів - новий Виборчий кодекс. Законопроект № 3112-1, прийнятий в першому читанні в листопаді 2017, вже 9 місяців перебуває в підвішеному стані. Всьому виною колосальна кількість правок від нардепів - близько 4,5 тисяч, які гальмують весь закон.
Читайте: Мажоритарка все? Рада зробила перший крок до зміни системи виборів в Україні
Хоча і сама ідея зміни виборчої системи регулярно звучить в стінах парламенту. Як заявив спікер парламенту, проект закону все ж буде поставлений на голосування наприкінці вересня.
"Я вважаю, що Виборчий кодекс повинен бути прийнятий за рік до парламентських виборів. Тобто, він повинен бути поставлений на розгляд в залі у вересні, максимум - на початку жовтня. Я розумію, як непросто буде знайти голоси, але я переконаний, що повинен бути дуже професійно підготовлений законопроект", - сказав в ході прес-конференції Парубій.
Новий Кодекс передбачає введення єдиної пропорційної системи з відкритими регіональними списками. При цьому вся Україна ділиться на номінальні 27 виборчих округів. В рамках цієї системи кожна область України стане окремим регіоном: до Херсонської області буде прикріплений виборчий регіон Криму, Київ буде виступати окремо, а Дніпропетровська область, у зв'язку з географічно непропорційною кількістю проживаючих виборців, буде поділена на дві частини.
Під час формування списку кожна партія створить як свій окремий загальнонаціональний список кандидатів - "особа партії", так і конкретний поіменний регіональний виборчий список в кожній з областей України. Тому як кількість мандатів політичної сили, так і кількість народних депутатів від області в майбутньому парламенті буде залежати виключно від загальної кількості голосів.
Читайте: "Настав час": "Велика сімка" зробила важливу заяву щодо України
З огляду на складність системи і відсутність приблизно прогнозованого результату, більшість з нардепів не поспішають просувати зміни. Адже нинішня пропорційна система влаштовує як і важких мажоритарників, які засівають округи гречкою, так і великі партії, які й далі зможуть продавати місця в прохідній частині списку. Скандал з олігархом-втікачем Онищенком у багатьох ще в пам'яті.
До того ж, сама процедура розгляду 4,5 тисячі правок скоріше за все затягнеться на 1-2 пленарні тижні, що істотно ускладнить адекватну роботу парламенту. Тому в успішне голосування за законопроект вже у вересні слабко віриться.
Золота недоторканність
Питання позбавлення заповітного депутатського привілею є топ-темою для будь-якого політика, що себе поважає. Не говорив про це лише ледачий. Саме тому 158 народних депутатів рівно рік тому внесли до Верховної Ради законопроект № 6773, який передбачає внесення змін до Конституції.
Законопроект виключає зі ст. 80 Основного закону норму, яка не дає права затримувати, заарештовувати чи притягати до кримінальної відповідальності народних депутатів без дозволу Верховної Ради. Також проект закону ліквідує пункт, який дає можливість нардепам не нести юридичної відповідальності за голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Читайте: Чи потрібно зняти недоторканність з нардепів в Україні: Бродський дав відповідь
Оцінив інформаційний привід зі зняттям недоторканності і президент України. Так, минаючи відведений регламентом Верховної Ради термін подачі альтернативних законопроектів, Петро Порошенко подав проект закону №7203, внісши свої корективи.
На відміну від депутатської редакції, законопроект президента передбачає виключення лише пункту 3-го статті 80, в якому і йдеться про депутатську недоторканність.
Також в законопроекті прописується термін зняття недоторканності - з 1 січня 2020 року. По суті, вже для наступного скликання Верховної Ради.
На думку президента, саме відстрочка зняття недоторканності для цього скликання може налаштувати депутатів проголосувати за закон ще за цієї каденції.
Щоправда, прогнозувати настрої нардепів досить складно. Прийняття цього закону залежить лише від сили президента на момент голосування. У разі послаблення його вертикалі, питання може легко "застопоритися" в парламенті й стати в черговий раз основою для обіцянок кандидатів у президенти.
Єврономери
По-справжньому головною темою останнього пленарного тижня стали євроавто. Сотні активістів, водіїв на польських і литовських іномарках просто заполонили центр Києва. Мітингувальники взяли в кільце урядовий квартал і влаштували імпровізований "майдан", істотно ускладнивши рух киян.
Не соромилися мітингувальники і з'ясовувати стосунки з нардепами прямо на вулиці. Як раніше писав OBOZREVATEL, під гарячу руку потрапив навіть син глави держави Олексій, а також нардеп-козак Михайло Гаврилюк.
В результаті обопільного шантажу, депутати все ж проголосували в першому читанні два закони про єврономери (№ 8487, 8488, - ред) авторства народного депутата від БПП Ніни Южаніної. Очевидно, подібне рішення влаштувало обидві сторони. Мітингувальники домоглися максимуму - закони прийняли в першому читанні, а депутати - зняли напругу.
Зараз же, по суті, нардепи можуть істотно затягнути процедуру розгляду законопроектів, вносячи сотні поправок.
Читайте: Скільки заплатимо за машину з Європи за новими правилами: рішення для "єврономерів"
При цьому питання все ж має вирішитися цієї осені. З огляду на те, що офіційний початок передвиборної кампанії припадає на кінець сесії (січень 2019 року - Ред.), президент Порошенко не допустить масових демонстрацій на Грушевського. У такому випадку весь негатив піде саме на нього.
Тому у Порошенка є хороша можливість отримати дивіденди до початку кампанії, а у власників євроавто з'явилася гарна нагода легалізувати свої іномарки.
У другій частині матеріалу OBOZREVATEL розповість про перспективи прийняття Радою військового блоку законів, а також закріплення в Конституції України курсу на ЄС і НАТО.