Рішення КСУ ставить під сумнів антикорупційні досягнення країни, – звіт ЄС щодо України
Україна продовжує реалізовувати програму реформ, однак проблеми спостерігаються, зокрема, в антикорупційній сфері.
Про це заявляється в щорічному звіті Європейського Союзу щодо реалізації асоціації між ЄС та Україною. Документ був оприлюднений 1 грудня.
Організація вказала на скасування Конституційним судом України відповідальності за недостовірне декларування. Як сказано в тексті, це поставило під сумнів досягнення країни в боротьбі з корупцією.
Серед "позитивних зрушень", які Україні вдалося досягти незважаючи на пандемію коронавірусу, ЄС назвав земельні, банківські реформи. Також позитивні зміни помітили в цифровому секторі, сфері правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією, "хоча необхідні подальші зусилля". Наприклад, у звіті згадуються перші вердикти Вищого антикорупційного суду та поліпшення співпраці між САП і НАБУ.
Кількість обвинувальних вироків щодо корупційних розслідувань в ЄС назвали низьким.
"Рішення [КСУ] викликало значну суспільну критику, оскільки воно поставило під сумнів реформи, яких вимагали українські реформаторські сили після Майдану і міжнародне співтовариство, зокрема через умови в межах послідовних програм МВФ, макрофінансової допомоги, Плану дій щодо лібералізації візового режиму", – сказано в документі.
Європейський Союз вказав на необхідність серйозної судової реформи. Також наголошується, що у Верховній Раді зареєстровано кілька законодавчих ініціатив, спрямованих на відновлення антикорупційного законодавства та реформування КСУ, проте їх ще не розглянули.
"Незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на сході та спалах пандемії коронавірусу, Україна продовжує просуватися шляхом реформ.
Вкрай важливо, щоб політичні лідери України продовжили ці зусилля і зробили реформи незворотними, особливо в тому, що стосується верховенства права. Цього чекає український народ", – зазначив високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель.
Додамо, звіт був оприлюднений напередодні засідання Ради асоціації Україна – ЄС, що відбудеться 8 грудня.
Як писав OBOZREVATEL:
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Відповідно, судді скасували відповідальність за недостовірне декларування майна й обмежили повноваження НАЗК.
27 листопада у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт президента Володимира Зеленського про відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації (№4434).
У документі, поданому президентом, передбачається покарання за брехню в декларації у вигляді позбавлення волі на термін до двох років.
30 квітня в Раді з'явився законопроект №4441 від групи народних депутатів. Цей документ не пропонує карати корупціонерів в'язницею.