Блог | Дурість і жадібність – теж зброя, вона вражає країну зсередини
В нас багато говорять про гібридну війну. Але п’яти років владі та, на жаль, і суспільству не вистачило, щоб зробити висновки з подій в Криму і на Донбасі.
Так, наші території захоплювали силою зброї, але готували це захоплення роками, отруюючи свідомість українських громадян – дітей, молоді, дорослих, пенсіонерів – всіх, не лише цивільних, а й військових, які повинні були захищати власну країну.
Читайте: Воєнний кабінет: внутрішні секрети
В сучасній війні інформація – це і щит, і меч, що може вражати ефективніше за кулі і снаряди.
Роззброюватись в сучасному агресивному світі – дурість, роззброюватись у час війни – зрада.
Саме тому рішення про закриття газети "Народна армія" і журналу "Військо України" не може мати іншого визначення.
Читайте: Церква, війна, політика
Жодні прес-служби і замасковані піар-агенції військово-політичного керівництва держави не замінять видань української армії, які впродовж 27 років підтримували дух нашого війська і привертали увагу суспільства до проблем і завдань оборони і безпеки.
Розумних пояснень таким рішенням знайти неможливо, так само як і рішенню Мінкультури про закриття "Кримської світлиці", що майже п’ять років була одним з символів боротьби за повернення Криму.
Якщо це спроба заощадити гроші для армії, то в мене є багато порад. Одна з них – припинити корупційні оборудки на закупівлі броньованих машин "Козак", що несподівано зросли в ціні спочатку на мільйон гривень, а потім ще на один. Цих додаткових 120 мільйонів гривень, які намагаються покласти до кишені по контрактах минулого і поточного років, вистачить на вирішення багатьох важливих завдань армії.
Читайте: Нова стратегія миру та безпеки: українська розвідка
Наприкінці в мене є ще одна порада і прохання.
Раджу тим, кого втягують в корупційні схеми, задуматися про те, що відповідальність настане і дуже скоро.
А журналістів "Народної армії" і "Війська України" прошу далеко не розходитись. Дуже скоро ви знадобитесь країні та армії.
