Проблемні села, міста й округи: чи є перспектива в децентралізації Зеленського
В Україні хочуть передати владу на місцях – у містах, селах і селищах – народу. Зробити це збираються давно, але через істотні протиріччя (як всередині Офісу президента Володимира Зеленського, так і у Верховній Раді) вдається це непросто.
Суперечливих моментів вистачає – створення префектів, яких називають "смотрящими Зеленського", невизначений статус Криму та інших територіальних одиниць в Україні. Як результат – реформа стоїть, а голосів у парламенті цілком може й не вистачити.
Як хочуть змінити життя кожного українця – у матеріалі OBOZREVATEL.
Які є суперечливі моменти
До парламенту президент України двічі вносив законопроєкт про децентралізацію. Якщо узагальнити, головний посил ідеї – остаточно завершити процес передання влади на місцях. Простіше кажучи, зробити все, щоб громади самостійно розпоряджалися грошима й засобами та могли без особливих проблем керувати у своїх населених пунктах.
Саме тому в ОП підготували окремий законопроєкт, який внесе зміни до Конституції. По суті цей проєкт повинен закріпити як уже ухвалені закони, так і нові ініціативи в Основний закон. Зараз сфера децентралізації дуже хитка й регламентується різними законами. До того ж немає розуміння процесу і з огляду на Конституцію.
З одного боку, в цьому питанні не повинно було бути зволікань, оскільки ідеї Зеленського, представлені ОП, на 90% дублюють попередню редакцію проєкту від експрезидента Петра Порошенка. З іншого – законопроєкти президента зазвичай мають досить високу ступінь підтримки в парламенті від його монофракції "Слуга народу".
Читайте: "Недоліки турборежиму": у змінах до Конституції щодо децентралізації помітили невідповідність
Щоправда, цього разу відбулося все не так, як планували у глави держави. У Раді зміни стикнулися з жорсткою критикою як від "слуг", так і від членів інших фракцій. Ось основні "камені спотикання":
Створення посади "префекта"
Префект може працювати щонайбільше три роки та отримає значні повноваження. Його призначає з подачі уряду президент, якому він і звітує про роботу. Головний же важіль впливу префекта (по суті, президента) – можливість призупинити роботу будь-якої місцевої ради (або мера) в тому разі, якщо їхні рішення суперечать Конституції.
На думку окремих "слуг народу", цей механізм покликаний захистити національну безпеку України. Якщо місцева рада ухвалить постанову про умовне відділення від України, префект її заблокує та звернеться до суду. Правильна на перший погляд ініціатива таїть у собі значні ризики – насамперед у спробі узурпувати владу, коли префекти будуть "ветувати" рішення місцевих рад. А за великого бажання прив'язати щось до "загрози нацбезпеці" можна без особливих проблем.
Замість районів будуть округи
Головною територіальною одиницею буде громада – це кілька сіл і територій навколо них, об'єднаних в одне ціле. Громади можна побачити вже сьогодні, наразі їх сформовано понад 1000 (всього планується створити приблизно 1300-1500). Відповідно до закону Зеленського, якщо якісь села вчасно не встигнуть об'єднатися самі, то це зроблять за залишковим принципом.
Далі – райони. Замість нинішніх 490 утвориться майже 100 округів, а складатимуться вони з прилеглих одна до одної громад. У деяких областях може бути по три округи, а десь і всі шість.
Голови громад, депутати всіх рад (округи, громади) обиратимуться на п'ять років, а не на чотири, як раніше. А ось очільника окружної та обласної ради обиратимуть із депутатів і тільки на один рік. Після – ротація на іншого. Фактично, система повинна перешкодити зміцненню одноосібної влади з боку голови ради.
Читайте: Як Зеленський змінить життя всіх українців: "Слуги" проголосують кардинальні поправки до Конституції
Це одна зі скандальних норм. Чому? Вся річ у розподілі впливу еліт. Багатьом "слугам народу" (передусім мажоритарникам) не сподобався цей пункт, бо керувати радами будуть всього лише один рік. За цей термін дуже складно вибудувати відносини, що просто нівелює роботу на округах.
При цьому в "Слузі народу" допускають – районних рад може і зовсім не бути в фінальному документі. Тому частина спірних моментів буде знята.
Лінгвістичні суперечки – як і що треба називати
У законопроєктах, наприклад, був термін "громада", який далеко не всі схвалюють. В Асоціації міст України пропонують ввести такі поняття, як "муніципальна рада", "мер" (а не "голова") тощо. Про це, зокрема, заявляє і глава Асоціації Олександр Слобожан. Через ці суперечки вже анонсували зібрання філологів і лінгвістів, які обговорять ідеальний варіант для українських реалій.
"Я особисто ніколи не надавав значення лінгвістичній темі. Але виявилося, що нам потрібно провести окремий круглий стіл. Запросимо філологів, вчених, які знають, як усе називалося раніше. Наприклад, "префект" – це французьке слово, але воно не всіх влаштовує. Є ще речення зі словом "урядник", але не впевнений, що воно всім підійде. Це виключно український термін, і аналогів у інших мовах йому немає", – наголосив глава партії СН Олександр Корнієнко.
Повноваження громад у регіонах. Хто і чим буде займатися
Тут питання в контексті розвитку територій. Що робитимуть представники окружних рад, префекти тощо.
Дивіться відео на тему:
Інтриги в монобольшості
У вівторок, 25 лютого, монобільшість уже презентувала публічний план щодо закону про децентралізацію. У "Слузі народу" обіцяють подати фінальні напрацювання проєкту закону вже до кінця березня. За словами народного депутата від СН Віталія Безгина, після консультацій документ буде опублікований і надісланий до Конституційного суду. Фінальне ж голосування планується у вересні 2020 року.
"Ми є заручниками того, що будуть чергові місцеві вибори в жовтні, тому в нас є невеликий проміжок часу з 2 до 5 вересня, якраз четверта сесія, де ми спробуємо 300 голосами "за" ухвалити ідею.
Глава партії СН Олександр Корнієнко вже заявив, що все гальмує кілька проблем:
Закритість розгляду. Раніше ніхто ні з ким і нічого не обговорював, а Офіс президента подавав лише сам проєкт закону;
За основу був узятий проєкт про децентралізацію Петра Порошенка, який був опублікований ще п'ять років тому. Водночас зміни весь цей час у нього не вносилися, що, на думку Корнієнка, "забуксувало" процес.
Загалом, створення єдиного законопроєкту про децентралізацію впирається в підтримку залу й пошук голосів. Адже якщо для надсилання рішення до Конституційного суду потрібно всього лише 226 голосів, які "Слуга народу" може забезпечити своїми силами, то для фінального голосування знадобиться вже 300.
Як повідомляють джерела OBOZREVATEL у монобільшості, підтримати децентралізацію потенційно можуть в "Опозиційній платформі – За життя" та групі "За майбутнє". Не виключена допомога й "Голосу", але в партії поки остаточного рішення не ухвалили. Ймовірно, що проти ініціативи виступлять у "Європейській солідарності" та "Батьківщині".