Відео дня
Блог | Чимчикуємо до НАТО та ЕС
З приводу чергової появи Яника у зомбоящіку, можна констатувати лише одне. На Московії кожного разу міркують – справжній Путін чи черговий двійник-трійник маячню несе. Ми, на відміну від них, точно знаємо – цей екземпляр колишнього гаранта – оригінал. Бо окрім нього таке ляпати ніхто не в змозі.
Ну то так, до слова. Так би мовити – проїхали. Верховна Рада остаточно визначилася з курсом. Премо у НАТО та у Європейський Союз. За рішення проголосувало 334 обранці. Правда, трохи засмучує той факт, що вже через п’ять хвилин, під час наступного доленосного голосування, кількість натискувачів на кнопочки раптом зменшилася майже на 130 осіб. Але то таке. Дрібниці.
А я чо? Я цілком підтримую. У НАТО, так у НАТО. Щоправда, чомусь саме воно, оте НАТО, поки мовчить. Але то таке, справа часу. Впевнений – рано чи пізно наші професійні балакуни повідомлять про їх позитивне ставлення до прийнятого рішення.
Знову ж, за великим рахунком, думка НАТО та ЄС з приводу наших намірів, принаймні на сьогодні, мало кого цікавить. Та й внесення цього питання у сесійну залу, якщо говорити відверто, було вигадано не стільки заради окреслення та закріплення у Конституції наших перспектив та прагнень, скільки заради встановлення чергової позначки "свій-чужий".
Виборця, від якого саме зараз хоча б щось залежить, потрібно щиро кохати. В першу чергу – у вуха. Ну як завжди під час передвиборчої кампанії.
Читайте: 5 метрів кабеля на хвилину
Знову ж, скандал із відстороненням голови МОЗу рішенням суду від посади якось – бац, та й зник з інформаційного порядку денного. Майже всі міністри, слідом за головою уряду, заявили, що рішення Адмінсуду Києва про тимчасову заборону пані Уляні виконувати обов’язки очільника МОЗ – типове фуфло, яке їм не подобається.
Навіть відповідне клопотання на адресу суду підготували. Мовляв – що це за фігня така? Зовсім від рук відбилися! А ну швиденько вертайте все взад! Не заради цього ми судову реформу проводили. Рішення, що приймаються, повинні бути нам до вподоби. А інакше – це зрада. Або скасовуй, або пошкодуєш…
І от тут особисто у мене виникло питання. Днями такий собі Краматорський міськсуд Донецької області визнав лазерний вимірювач швидкості "Трукам" таким, що не є законним.
Там є певні нюанси, але за фактом маємо наступне – суд дійшов до висновку, що вимірювання швидкості руху з використанням цього приладу є незаконним, а отримані технічні дані щодо швидкості – безпідставні. Отже, штрафи, накладені із застосуванням пристрою, є неправомірними.
От тепер – гадаю, як з цим жити? З одного боку, рішення суду начебто і є. А з іншого… Ну, скажу я про це поліціянтам з "Трукамом" у руках, як далеко вони мене можуть послати з моїм повідомленням? Ну спробую я їм розтлумачити, що рішення судової гілки влади, навіть якщо воно тобі не до вподоби, треба виконувати. Що вони мені на це скажуть?
Якщо уряд вважає за нормальне так себе поводити, чого їм не можна? Якщо їм також це рішення якогось там Краматорського суду не до вподоби, що їм заважає чхати на нього? Що заважає, наприклад, оголосити отого краматорського суддю божевільним? І за фактом маємо колізію.
Ну, якось так. А, мало не забув. Вітаю мешканців Дніпропетровської області. Тепер вони мешканці декомунізованої області – Січеславської.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...