У Раді готуються до розпуску: як вчинить Зеленський
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Переможець президентських виборів Володимир Зеленський прийме присягу президента України 20 травня, а це означає, що теоретично у нього з'явиться право на розпуск парламенту. Саме це питання і стане найголовнішим у найближчі тижні.
Кому вигідна політична невизначеність, чи відправлять Верховну Раду на дострокові вибори і хто отримає більшість – розбирався OBOZREVATEL.
Головне:
Імовірність дострокових виборів до парламенту досить висока. Інавгурація Зеленського відбудеться 20 травня, тобто він може встигнути розпустити ВРУ. Рішення про цю дату було ухвалено в останній момент шляхом загального консенсусу і політичних домовленостей;
У Раді одразу кілька політичних сил налаштовані піти на перевибори. Це БПП, "Батьківщина", а також мажоритарники;
У БПП впевнені, дострокові вибори допоможуть конвертувати рейтинг Петра Порошенка в конкретний результат. З іншого боку – потенційні конкуренти партії не встигнуть набрати обертів. Аналогічної позиції дотримуються і в "Батьківщині";
Проти в "Народному фронті", Радикальній партії і "Самопомочі";
При цьому опубліковані свіжі дані соціологічних опитувань. Так, лідером є партія "Слуга народу", її підтримує майже 40% тих виборців, які прийдуть на вибори. Потім іде "Опозиційна платформа – За життя", на третьому місці партія Петра Порошенка.
Рада пішла на поступки?
Першим яблуком розбрату між переможцем президентських виборів і чинним парламентом стала дата інавгурації. Питання начебто формальне. ЦВК і міжнародні партнери визнали результати, справа за малим – завести президента на Банкову.
За Верховною Радою, відповідно до закону, закріплено право призначати дату присяги новообраного президента. Саме тут і почалося найцікавіше. До парламенту було подано 8 постанов про дату, до фінального обговорення на профільному комітеті дійшло 7. Дати у всіх відрізнялися – 17, 19, 20, 26 і 28 травня.
Читайте: "Нарешті!" Зеленський відповів на дату інавгурації
Володимир Зеленський наполягав на 19 травня. У парламенті ж на цей рахунок були свої побоювання. Перш за все йдеться про загрозу дострокового розпуску Ради.
Спочатку в парламенті всерйоз обговорювалися два реальні варіанти голосування за присягу.
Перший – прийняти постанову "Народного фронту" і затвердити присягу на 28 травня. Другий – провалити всі постанови і дати право на призначення дати особисто спікеру Андрію Парубію.
Читайте: Зеленського до присяги поведуть дві жінки: що відомо
Але ситуація різко змінилася буквально за кілька годин до голосування. У підсумку, дату інавгурації досить несподівано затвердили на 20 травня. За словами джерел OBOZREVATEL одразу в декількох фракціях, рішення ухвалювалося пізно ввечері в середу, 15 травня. До консенсусу прийшли всі великі фракції, але на яких умовах – кожен трактує по-своєму.
Дивіться відео на тему
За інформацією ще одного джерела OBOZREVATEL у депутатських колах, рішення про ранню інавгурацію Зеленського дійсно означає розпуск парламенту. І нібито вже обговорюються дві конкретні дати перевиборів – 14 і 21 липня.
Чи будуть вибори і кому вони вигідні
На думку окремих юристів, а також команди Володимира Зеленського, до 28 травня у президента є можливість розпустити парламент. Де-факто коаліції немає вже давно, адже офіційно для її функціонування потрібно 226 голосів, закріплених документально.
За останні роки публічно з коаліції вийшли всі фракції, окрім Блоку Петра Порошенка і "Народного фронту". А це менше 226 голосів.
Читайте: Зеленського до присяги поведуть дві жінки: що відомо
Саме на це і тисне команда Зе, нарікаючи на повноцінне право розпустити парламент без більшості. Частина нардепів же думає інакше, різко проти виступає фракція "Народного фронту". Як пояснив OBOZREVATEL один із нардепів політичної сили, рішення про інавгурацію 20 травня було узгоджено за тієї умови, що Зеленський не розпустить Раду.
Це можна назвати компромісом, мовляв, затягувати з присягою не будемо, а президент не піде на липневі вибори. У такий спосіб НФ страхується на випадок радикального рішення Зеленського. Але це аж ніяк не єдиний можливий варіант.
Так, на думку шеф-редактора OBOZREVATEL Ореста Сохара, Зеленський може втратити можливість розпустити Верховну Раду в разі, якщо одна з фракцій заявить про вихід із так званої більшості в парламенті.
"А було б прикольно, якби якась із фракцій з віртуальної коаліції заявила про вихід зі складу т. зв. більшості. У такому випадку починається юридичний відлік часу, протягом якого депутатам дається можливість створити нову коаліцію. 30 днів, здається. Тоді у новообраного президента зникають будь-які підстави для розпуску ВР", — пояснив він.
Читайте: "Із військовими не спілкувався!" Стало відомо, як Зеленський готується стати головнокомандувачем ЗСУ
Якщо позиція НФ, у принципі, зрозуміла – у партії рейтинг не вище 1%, то інші фракції готові ризикнути.
Як не дивно, то за ранню інавгурацію висловилися в БПП. Нардепи від Блоку впевнені, що в такий спосіб вдасться максимально ефективно конвертувати рейтинг Петра Порошенка, поки він на електоральному піку. До того ж, уся партійна інфраструктура тримається в підвішеному стані і готова в разі чого відновити роботу.
Правда, не виключено, що вже найближчим часом із фракції БПП вийде частина нардепів і створить пряму передумову до розпуску Ради. Такий варіант, наприклад, не виключили в спілкуванні з OBOZREVATEL позафракційні народні депутати Віталій Купрій і Ганна Гопко.
Про публічну підтримку ранньої дати інавгурації вже висловилися і в "Батьківщині". Лідер фракції Юлія Тимошенко також закликала інші фракції готуватися до формування нового уряду.
"Чи буде парламент гирями на тих змінах, які очікують люди, і далі буде проводити лобістські закони, або стане поруч із новообраним президентом, щоб змінити уряд на базі нової коаліції і створити план змін, які потрібно негайно проводити в країні", – зазначила політик .
Читайте: Вакарчук іде в Раду: які шанси і у кого "відкусить" рейтинг
Не проти літньої кампанії і мажоритарники з груп "Відродження" та "Воля народу". Проводити вибори в червні-липні, або вересні-жовтні для них не особливо принципово. До того ж, ранні вибори убезпечать їх від активності Володимира Зеленського в питанні скасування мажоритарки і голосування за новим Виборчим кодексом. Примарна загроза переходу до повноцінних списків їх цього разу обійде.
Певні складнощі з достроковою кампанією можуть виникнути у "Самопомочі". Після публічного демаршу декількох депутатів, очевидна глибока партійна криза. Ймовірно, лідер сили Андрій Садовий не встигне вирішити наболілі питання за кілька тижнів.
Але головними потерпілими від дострокової кампанії можуть стати нові партійні проекти. Політична сила Володимира Гройсмана може просто не встигнути зайняти свою нішу. Часу на подання та проведення кампанії не буде. Повторити успіх "Народного фронту" часів 2014-го, коли партія перемогла на виборах через кілька місяців після створення, навряд чи вийде. Часи не ті.
Не особливо оптимістичний сценарій і для політичного проекту Святослава Вакарчука, партії "Голос". З одного боку – партія нова, а лідер відомий. З іншого – знову ж таки, занадто мало часу для активної передвиборчої кампанії.
У кого є шанси перемогти
Якраз у момент масштабної політичної турбулентності з'явилася свіжа соціологія. За результатами спільного опитування центру "Соціальний моніторинг", Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка і Соціологічної групи "Рейтинг", розстановка сил така.
За партію майбутнього президента Володимира Зеленського "Слуга народу" готові проголосувати 29,5% українців (серед тих, хто визначився, і буде голосувати – 39,9%). За "Опозиційну платформу – За життя" віддадуть голос 8,1% громадян (10,9%), Блок Петра Порошенка "Солідарність" – 7,8% (10,6%), ВО "Батьківщина" – 6,7% ( 9,1%).
Читайте: Ще одні вибори на носі? В Україні заговорили про розпуск Ради
Найменшу підтримку виборці готові надати Радикальної партії Олега Ляшка – 2,4% (3,3%), ВО "Свобода" – 1,8% (2,4%), "Самопомочі" – 1,5% (2%). Політсила Вакарчука набере ще менше голосів – 0,7% (0,9% тих, хто визначився).