УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Безвізовий режим між ЄС і Грузією під загрозою

528
Безвізовий режим між ЄС і Грузією під загрозою

Німецька влада вважає, що грузини активно зловживають запровадженим рік тому безвізовим режимом з Євросоюзом і користуються ним для вчинення злочинів у ФРН, зокрема квартирних крадіжок.Безвізовий режим, запроваджений Євросоюзом для Грузії рівно рік тому, в Тбілісі розцінили як перший крок на шляху до швидкого приєднання до ЄС. На саміті "Східного партнерства" в листопаді 2017 року голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер розвіяв грузинські надії, недвозначно давши зрозуміти, що в найближчій перспективі членство в Євросоюзі Грузії не світить. Тепер, однак, і безвізовий режим опинився під питанням.

Відео дня

Грузинські "біженці" в Німеччині...

Влада німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія офіційно попросила міністра внутрішніх справ Німеччини вжити на рівні ЄС заходів для того, щоб скасувати безвізовий режим з Грузією.

Свою вимогу там мотивують різким зростанням кількості заяв від громадян Грузії з проханням надати їм політичний притулок, а також підвищеною "кримінальною активністю" грузинів, чиї заяви перебувають на розгляді. Менш ніж за рік дії безвізового режиму - з березня 2017 по лютий 2018 року - кількість грузинських прохачів притулку в Північному Рейні-Вестфалії зросла з 170 до 743. Приріст у понад 400 відсотків!

У Федеральному відомстві з питань міграції та біженців (BAMF) кореспонденту DW надали дані по всій Німеччині, починаючи з 2008 року. Тоді з проханням притулку до німецької влади звернулися 298 грузинів. У 2017 році їх було вже 3462, і лише за січень і лютий поточного року - 1359. За таких темпів до кінця року число "біженців" з Грузії перевалить в Німеччині за вісім тисяч. А частка грузинських заявників, які отримують той чи інший статус притулку, становить всього 1,1 відсотка.

... та інших країнах Шенгену

Зростає число прохачів притулку з Грузії і в інших європейських країнах, для поїздок до яких грузинам не потрібні візи: у Франції, Нідерландах, Швеції, Греції. А ще - в Швейцарії, яка хоч і не входить до Європейського Союзу, але належить до Шенгенської зони.

У 2016 році тут прийняли 465 заяв від громадян Грузії, в 2017-му - 670, тобто на 44 відсотки більше. Обґрунтованою не визнано жодну з них. У січні 2018 року надійшло 100 заяв. Таким чином, Грузія вийшла на третє місце в списку країн, громадяни яких найчастіше просять притулку в Швейцарії - після Еритреї та Сирії.

Проблеми з депортацією

У BAMF кореспонденту DW не змогли повідомити, скільки громадян Грузії, яких не визнали біженцями, були депортовані з Німеччини на батьківщину. Це відомство тільки розглядає заяви, а депортацією "відказників" займаються земельні органи влади.

За підрахунками німецьких ЗМІ, торік на батьківщину були відправлені всього близько 600 громадян Грузії. На сьогодні ж у Німеччині перебуває приблизно три тисячі, що вже отримали відмову, і ще три з половиною, які очікують відповіді від BAMF.

Відтягнути момент депортації можна на рік-два, якщо розпочати судову тяганину, аби спробувати оскаржити відмову в наданні притулку. На розгляді німецьких судів зараз перебуває близько 400 тисяч позовів такого роду.

"Відказники" - домушники

Грузинська частка в них украй мала, але вона непропорційно висока серед тих мігрантів, які в очікуванні остаточного рішення даремно часу не гають. За даними німецьких правоохоронних органів, до 60 відсотків громадян Грузії, проти яких були заведені кримінальні справи, мали в Німеччині статус прохача притулку, чия заява ще перебувала на розгляді державних органів.

Висновок напрошується сам собою: багато грузинів скористалися безвізовим режимом, щоби без зайвих формальностей приїжджати в Німеччину, "здаватися" місцевій владі, а в проміжку між цим моментом і видворенням з країни грабувати будинки місцевих жителів. Раніше, через раптове зростання кількості "липових" грузинських біженців, почала бити на сполох влада Ізраїлю, де ще півтора року тому намітилась схожа тенденція.

У Німеччині ж злочинці з Грузії спеціалізуються саме на квартирних крадіжках. "Люди з Грузії приїжджають сюди, подають заяву з проханням про притулок і використовують час в очікуванні відповіді, по-перше, для того, щоб отримувати допомогу для шукачів притулку, а по-друге, для квартирних крадіжок" - розповів кореспондентові DW колишній міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр (Thomas de Maiziere).

4 квітня 2017 року - з моменту запровадження безвізового режиму не минуло й тижня - поліція в Лейпцигу спіймала на гарячому грузинську банду квартирних злодіїв у віці від 22 до 30 років. Троє попалися, коли зламували приватний будинок, четвертий вартував награбоване раніше.

Без візи на лікування

У згаданому листі уряду Північного Рейну-Вестфалії також ідеться про значне збільшення "кримінальної активності" поблизу саме тих гуртожитків для біженців, де розміщені переважно громадяни Грузії. Побільшало не тільки квартирних крадіжок, але і злодійства в супермаркетах і торговельних центрах, крадіжок велосипедів.

Тимчасовий статус шукача притулку, за даними влади цієї федеральної землі, грузини використовують також для того, щоб оздоровитись за казенний рахунок. Крім Північного Рейну-Вестфалії, значне збільшення кількості грузинських пацієнтів реєструють останніми місяцями лікарні Баварії і Баден-Вюртемберга на півдні Німеччини.

Надії на грузинську владу ...

У федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини такий розвиток подій передбачали. Там взагалі заперечували проти скасування візового режиму, на чому наполягали МЗС ФРН і Єврокомісія, бажаючи продемонструвати підтримку маленької прозахідної Грузії, що перебуває під тиском Росії. Погодився міністр внутрішніх справ тільки після того, як у ЄС був ухвалений механізм, що дозволяє знову скасовувати безвізовий режим.

Чи буде цей механізм задіяний, багато в чому залежить від самої Грузії. Переговори з цього приводу на початку березня вели в Тбілісі чільні посадовці з МВС і МЗС Німеччини. Йдеться, наприклад, про посилення грузинських правил, що дозволяють порівняно легко змінювати прізвище. Цим нерідко користуються занесені у німецький "чорний список", але "біометрично" не задокументовані злочинці для повторного в'їзду в Німеччину.

З точки зору Берліна, грузинські прикордонники могли б краще інформувати пасажирів, що прямують до європейських країн, про правила безвізового режиму і наслідки зловживання ними.

... і заходи німецької влади

Деякі заходи вживає і Німеччина зі свого боку. Так, Федеральному відомству у справах міграції та біженців надана вказівка обробляти заяви грузинських громадян у прискореному порядку.

Сама Грузія, на чому, до речі, наполягає і Тбілісі, буде занесена у німецький список так званих "безпечних країн походження". Це дозволить висилати грузин на батьківщину за спрощеною процедурою. Той факт, що цього не було зроблено раніше, у МВС Німеччини пояснюють дуже просто: приводу не було.

Щоб занести Грузію у такий список, потрібен спеціальний закон, а на це потрібен час. Поки ж німецькі прикордонники почали посилено застосовувати ті інструменти, які вже передбачені шенгенським кодексом. В аеропортах вони дедалі частіше садять на зворотний рейс пасажирів з Грузії, які заявляють, що прилетіли у відпустку, але не мають при собі ні грошей, ні кредитної картки, ні зворотного квитка, ні уявлення про те, де проведуть найближчу ніч.