Блог | Без паніки: що протиставити терору
Два останні тижня жовтня надовго запам ятаються українцям жорстокими терактами з загиблими та пораненими. Маю на увазі вибух біля студії Espresso TV та замах на Аміну Окуєву.
ЗМІ не припиняють ставити одне й те ж риторичне запитання: куди дивляться наші правоохоронні органи – МВС, спецслужби, прокуратура? Невже не в змозі спрогнозувати, попередити, запобігти? Ну і далі йде підсумок – ось вам ціна реформ у правоохоронних структурах…
Висновок, як на мій погляд, хибний. Більш того: певною мірою небезпечний.
Тероризм – біда не виключно українська. Нам протистоїть потужний, добре організований ворог, який точно не страждає від браку ресурсів. Який йде на найжорстокіші кроки, аби дестабілізувати обстановку.
Позавчорашня трагедія в Нью-Йорку, яку американські медіа вже назвали наймасштабнішою з часів 9\11,– вона показова. Американські спецслужби, що (як всі ми звикли) працюють швидко й чітко, теж, буцімто, прогледіли.
Встежити за діями кожного терористичного кубла, а тим паче – терориста-одиночки –немовірно складно. Складно їх прорахувати, попередити.
Мета терористів у тому й полягає, щоб посіяти паніку, переконати, що держава не спроможна захищати своїх громадян, що вона безпорадна…
А терористичні групи, які зараз діють в України, мають ще одну підлу, суто специфічну мету: довести, що наші реформи не йдуть на користь країні. Купка людей нагнітає страх, аби нав’язати свою волю всьому народові.
В цьому й є сутність тероризму – це завжди атака не тільки на конкретну персону, а й на державний лад в цілому.
Єдине вірне рішення у цій ситуації – не дати себе залякати, продовжувати реформи, вдосконалювати державну систему в цілому і правоохоронну систему – зокрема. Не можна дозволити терористам відчути перевагу – навіть на мить.
Ще один висновок, над яким варто поміркувати.
До правоохоронців можна ставитись будь-як критично. Вони нерідко заслуговують на цю критику, й є, про що говорити. Але. Критика має бути суто об’єктивною. Виключно предметною. Аж ніяк не на кшталт риторичного спекулятивного: "Куди дивиться поліція?"
Треба пам ятати, що у той час, коли після чергового теракту ми починаємо знову критикувати правоохоронців за бездіяльність, можливо, якраз граємо терористам на руку. Цього не можна допускати.
