УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Узурпація чи концентрація влади? Що стоїть за наміром Зеленського розпустити КСУ

39,6 т.
  • Чи може Зеленський звільнити всіх суддів КСУ

  • Чи отримає Україна відразу два склади суддів Конституційного Суду

Антиконституційний законопроєкт проти Конституційного Суду: що подав Зеленський до Ради

Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №4288, який передбачає припинення повноважень 15 суддів Конституційного Суду. Причиною їх звільнення стало рішення КСУ про скасування деяких положень ЗУ "Про запобігання корупції", через що було скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та паралізовано роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Відео дня

Що відомо про поки ще чинних суддів КСУ, як відбуватиметься їх звільнення та чи законне воно – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Кого звільняють?

Відповідно до президентського законопроєкту, звільненню підлягають усі 15 чинних суддів Конституційного Суду:

  1. Олександр Тупицький – голова КСУ, призначений суддею експрезидентом-утікачем Віктором Януковичем у травні 2013 року (головою став 17 вересня 2019 року). Нещодавно журналісти програми "Схеми" з'ясували, що в Тупицького є земля в Криму, яку він придбав після анексії півострова Росією.

  2. Сергій Головатий – заступник голови КСУ, призначений суддею 5-м президентом Петром Порошенком у лютому 2018 року. Був народним депутатом шести скликань від різних фракцій (БЮТ, "Наша Україна", "Партія регіонів"). Тривалий час працював членом Венеційської комісії. Під час розгляду питання щодо скасування деяких положень ЗУ "Про запобігання корупції" висловився проти, назвавши таке рішення суду юридично необґрунтованим.

  3. Віктор Гордовенко – призначений на посаду з'їздом суддів у листопаді 2017 року. До роботи в КСУ очолював Апеляційний суд Запорізької області.

  4. Ірина Завгородня – призначена суддею у вересні 2018 року за квотою Верховної Ради. Чоловік Завгородньої Сергій у липні 2020 року придбав квартиру в Києві в комплексі "Новопечерські Липки", попри те, що єдиним доходом у декларації чоловіка вказано російську пенсію (він є громадянином РФ).

  5. Олександр Касмінін – призначений суддею Віктором Януковичем у вересні 2013 року. До роботи в КСУ очолював апеляційний суд Полтавської області. Журналісти програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" з'ясували, що під час Євромайдану Касмінін отримав у користування службову квартиру в одному з найдорожчих житлових комплексів Києва – "Панорамі на Печерську". У травні 2014 року він домігся виведення квартири з переліку службових і приватизував її.

  6. Віктор Колісник – призначений суддею Петром Порошенком у січні 2016 року. До призначення працював професором кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. У лютому 2019 року не голосував за скасуванні статті 368-2 ККУ, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.

  7. Віктор Кривенко – призначений на посаду з'їздом суддів у листопаді 2015 року. Тривалий час працював у Верховному суді України.

  8. Василь Лемак – призначений Петром Порошенком за результатами конкурсу у лютому 2018 року. Під час розгляду питання щодо скасування деяких положень ЗУ "Про запобігання корупції" висловився проти. Назвав рішення КСУ необґрунтованим.

  9. Олександр Литвинов – призначений на посаду з’їздом суддів у лютому 2013 року. До роботи в КСУ працював суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

  10. Володимир Мойсик – призначений Петром Порошенком у січні 2016 року. Був народним депутатом трьох скликань від фракції "Наша Україна", а пізніше – "Наша Україна – Народна самооборона".

  11. Олег Первомайський – призначений Верховною Радою за результатами конкурсу у вересні 2018 року за квотою "Народного фронту". Є доцентом кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Один із чотирьох суддів, які 27 жовтня голосували проти скасування е-декларування.

  12. Сергій Сас – призначений Верховною Радою України (від "Батьківщини") у березні 2014 року. Один із трьох суддів-"заколотників", які вимагали відставки попереднього голови КСУ Станіслава Шевчука. Був народним депутатом 5 скликань, обіймав посаду заступника голови фракції "Батьківщина" в парламенті.

  13. Ігор Сліденко – призначений Верховною Радою України в березні 2014 року. Один із трьох суддів-"заколотників", які вимагали відставки попереднього голови КСУ Станіслава Шевчука. Не голосував за скасування статті щодо незаконного збагачення.

  14. Петро Філюк – призначений з'їздом суддів у жовтні 2019 року. До цього 15 років очолював Волинський апеляційний суд. Має у власності 6 земельних ділянок під Луцьком, які, за його словами, йому надала сільська рада в безоплатне користування через те, що сама ділянка фактично була сміттєзвалищем.

  15. Галина Юровська – призначена за результатами конкурсу з'їздом суддів у жовтні 2019 року. До цього працювала заступницею начальника відділу підготовки викладачів Національної школи суддів.

Чи можна звільнити відразу всіх за бажанням президента?

Звільняти суддів Конституційного Суду президентським законопроєктом – це українське ноу-хау. Річ у тому, що КСУ – це колегіальний орган, члени якого призначаються на 9 років, а перелік підстав, за якими їхні повноваження можна припинити, чітко виписано в Конституції. Ці причини також можна поділити на два складники:

  1. Причини, що призводять до автоматичного припинення повноважень судді, – це закінчення терміну його повноважень; досягнення ним 70 років; припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави; набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину; смерть.

  2. Причини, що є підставою для звільнення, але необов'язково до цього призводять, – це неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення суддею вимог щодо несумісності; вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність обійманій посаді; подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Причому якщо ми зважаємо на другу категорію причин, то остаточне рішення про звільнення ухвалюватимуть інші члени Конституційного Суду двома третинами від його конституційного складу – тобто не менше ніж 12 суддів повинні висловитися за звільнення свого колеги (нині у складі суду лише 15 членів, тому що Верховна Рада не делегувала туди двох представників за своєю квотою й одного не призначили з'їздом суддів).

"Гарантії незалежності суддів, які намагалися забезпечити законодавці під час ухвалення Конституції, перетворилися на абсолютну недоторканність суддів, навіть тоді, коли вони вчиняють порушення присяги та інших норм під час ухвалення рішень", – заявив у коментарі OBOZREVATEL представник президента в КСУ Федір Веніславський.

За його словами, президентський законопроєкт №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" – це політико-правовий вихід з унікальної ситуації, яка вперше склалася в Україні.

"Це рішення, яке має політико-правовий, а не суто правовий характер. Воно спрямоване на захист більш вагомих цінностей: суверенітету та національної безпеки України. Ми перебуваємо в ситуації, яка ніколи досі не виникала: коли своїм рішенням Конституційний Суд фактично вчинив антиконституційний переворот. Тому, для того щоб унеможливити настання негативних наслідків, президент запропонував ухвалити Верховній Раді таке політико-правове рішення", – зазначив Веніславський.

Але є ще один цікавий нюанс. На відміну від Конституції України, у пункті 5 статті 23 ЗУ "Про Конституційний Суд України" зазначено, що суддя Конституційного Суду звільняється з посади у разі порушення суддею присяги. У тексті присяги є слова про те, що суддя урочисто присягає сумлінно "захищати конституційний лад держави". По факту, Володимир Зеленський у своєму законопроєкті робить акцент саме на цьому моменті, адже чітко зазначає, що скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування та блокування роботи НАЗК – це "спроба повалення конституційного ладу й захоплення державної влади в Україні".

Зрозуміло, що президент також посилається на те, що корупцію внесено до переліку основних реальних і потенційних загроз нацбезпеці і стабільності в суспільстві, відповідно до ст. 7 ЗУ "Про основи національної безпеки України", а отже рішення КСУ загрожує нацбезпеці України. Крім того, глава держави ще й апелює до європейського курсу України, який закріплено в Конституції: мовляв, скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування – це порушення конституційних норм.

Проте за будь-яких із вищеперелічених умов звільняти суддів Конституційного Суду можуть лише судді Конституційного Суду. Будь-який інший спосіб усунення їх із посади або припинення їхніх повноважень є незаконним і призведе до того, що вони матимуть можливість повним складом поновитися на посаді. А призначення нового складу може призвести до ситуації, коли в державі функціонуватимуть два конституційні суди.

А що зі скасуванням кримінальної відповідальності за недостовірне декларування?

Президентський законопроєкт, окрім припинення повноважень суддів КС, також передбачає поновлення скасованих статей ЗУ "Про запобігання корупції". Тобто Верховній Раді пропонують своїм рішенням скасувати рішення КС, що само по собі є юридично нікчемним кроком. У статті 151 Конституції чітко зазначено: "Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені". Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкт №4288 у чинній редакції, то вона ухвалить антиконституційне рішення.

Виходом із цієї ситуації може стати лише новий законопроєкт, який вноситиме зміни до антикорупційного законодавства. Щоправда, КС у такому разі матиме можливість визнати вже й нову редакцію закону неконституційною. Але такий шлях принаймні не суперечитиме Конституції.

Що говорять судді КСУ?

Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький зібрав брифінг, на якому повідомив, що законопроєкт Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

На цьому ж брифінгу інший суддя КС Ігор Сліденко звинуватив Офіс президента в тиску на нього ще до ухвалення рішення про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, через що він 8 жовтня написав заяву на звільнення.

Що відбуватиметься далі?

Президент визначив законопроєкт № 4288 як невідкладний, а представники фракції "Слуга народу" вже заявили, що розглянуть його наступного тижня. Якщо документ буде ухвалено, то його ще має підписати президент. Як тільки він це зробить, за словами Федора Веніславського, має розпочатися процес призначення нового складу КСУ: 6 представників повинен буде призначити президент, 6 – Верховна Рада і ще 6 – з'їзд суддів, який призначено на 8-10 грудня.

"Я прогнозую, що і Верховна Рада, і президент Зеленський можуть призначити суддів КСУ у термін до двох місяців", – зазначив Веніславський OBOZREVATEL.

Україна опиняється в ситуації, коли будь-яке рішення є поганим. Якщо не скасувати рішення КСУ, то численні кримінальні провадження проти українських чиновників, які базувалися на статті 366-1 ККУ, буде закрито, а їхні фігуранти уникнуть відповідальності. Крім того, самі судді КС відчують свою вседозволеність, і, як сказав президент, "ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра чи післязавтра".

З іншого боку, якщо суддів звільнити в абсолютно не правовий та антиконституційний спосіб, Україна отримає спочатку два місяці існування без КСУ, а потім – одразу два конституційних суди. Крім того, виникатимуть запитання до якісного складу суду, адже доведеться призначити 18 його членів за два місяці, тоді як чинний склад оновлювався по кілька суддів на рік.

Зрештою, якщо все піде за планом Зеленського, то в наступному складі КСУ абсолютну більшість становитимуть саме представники команди президента (6 – самого Зеленського, 6 – від парламентської монобільшості). І де гарантія, що все, що нині відбувається, – це не підготовка до узурпації судової гілки влади президентом?