Якщо банк не повертає депозит. Поради юриста


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Сумні випадки небажання банків повертати вкладникові депозит на першу вимогу у зв'язку з приходом кризи стали притчею во язицех і приводом для численних судових тяжб.
Фінансові установи, в яких введена тимчасова адміністрація і мораторій на задоволення вимог кредиторів, активно використовують вищевказані підстави для відмови вкладникам у поверненні депозиту. Тільки от мораторій цей поширюється лише на випадки, якщо термін повернення за вкладом настав до введення тимчасової адміністрації. Відносно ж тих депозитів, за якими термін повернення настав під час дії мораторію, мораторій не застосовується. Тому суди активно приймають рішення на користь вкладників. Прикладом може послужити рішення Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.04.2009 № 2-1497/09. Позивачка звернулася до суду з вимогою зобов'язати банк повернути їй вклад у розмірі 2 тисяч доларів США. Договір банківського вкладу був укладений між позивачкою та Банки 3 березня 2008 року, рівно через рік настав термін повернення депозиту. Але банк відмовився його повертати, мотивуючи свою відмову саме введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. Мораторій же був введений за місяць до настання терміну повернення вкладу. Згідно ст. ст. 75, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів. Однак аналіз термінів "вклад (депозит)", "мораторій" і "кредитор банку" в розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на думку суду, дає підставу вважати, що мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться за вимогами кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на депозитних рахунках. Крім того, представник відповідача в обгрунтування своїх заперечень посилався на постанову Нацбанку № 319 від 11.10.2008 року, яким регулятор наказав банками у сфері проведення активно-пасивних операцій виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку виконання зобов'язань незалежно від категорії контрагентів . Суд дійшов висновку, що ця постанова не може бути визнано таким, що відповідає чинному законодавству, і не підлягає обов'язковому застосуванню, оскільки не зареєстровано в Мін'юсті. Нацбанк же не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами самого регулятора. Відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Якщо ж термін повернення настав після введення мораторію, то такий внесок повинен бути повернений вкладникові на вимогу. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 2 000 доларів США доведені і повністю обгрунтовані, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача депозитний вклад в сумі 2 000 доларів США.