Війна в Україні почалася з Криму

18,0 т.
Війна в Україні почалася з Криму

З приводу ситуації навколо війни. Війна в Україні почалася з Криму. Як це відбувалося, всі ми знаємо, і всіх нас вражала бездіяльність влади та заколисування суспільства з приводу того, що ми не повинні чинити опір. До чого це призвело - ми всі знаємо. Хто був при владі тоді і залишається зараз. Турчинов, суміщав дві посади. Яценюк - ПМ. Пашинський - глава АП. Тимошенко, лідер на той момент всіх тих, хто прийшов у владу. З нею узгоджувалися кадрові призначення, в тому числі і в МО. Тимошенко та інші політсили активно виступали з ініціативою про створення батальйонів народної самооборони. Що це таке і як має бути організовано взаємодію, толком ніхто не розумів, відпрацьовували на ходу. По суті, патріотичну енергію мас політики спробували підпорядкувати собі. І на сьогодні майже кожна політична сила має свої батальйони, а їхні лідери тепер активно беруть участь у виборчому процесі. З приводу проведення АТО. Можна сперечатися з приводу того чи стягувати військовий стан, але думаю, що ні у кого не виникає сумніву в тому, що при будь-якому вигляді організованого протистояння має бути єдиний штаб і максимально високий рівень координації всіх наших силовиків. Мені не зрозуміло якщо штабом АТО керує представник СБУ, то чому МО і МВС дозволяють собі активно втручатися в процес, як з точки зору дій, так і коментарів. Все це послаблює і так складні питання координації та взаємодії. Звичайно, логічніше за все, щоб цим процесом керував Генеральний штаб, очевидно, це сьогодні і відбувається з коментарів, але тоді навіщо формальне керівництво залишається за СБУ. Для міжнародної громадськості? Брехня завжди починається з малого. Армія володіє іншими інструментами на відміну від МВС, СБУ та батальйонів складаються з добровольців. Комбати за фактом скаржаться на три речі - некомпетентне керівництво, слабка координація, і брак важкої техніки. Всі ці питання можна було б частково мінімізувати, якби всіх закликали в армію. Добровольців на контрактній основі на нетривалий час. Тоді не виникало б питань, хто кому підпорядковується, і чиї накази необхідно виконувати.

Крім цього необхідно було б за єдиними стандартами вирішувати питання матеріально-технічним забезпеченням, медичним обслуговуванням, озброєнням і т.д. Але цього не було зроблено на початку, і в даний час всі ці питання актуальні, і більш того з ростом популярності комбатів вони стали ще гостріше, оскільки останнім часом чуються погрози у бік командування і Президента України. Президент, проводячи активну міжнародну політику, абсолютно не діє або не здатний розібратися в тому, що відбувається в армії. Говорить про те, що створив комісію .... Це можна робити в умовах мирного часу, а зараз некомпетентних треба негайно усувати і призначати інших. Я думаю не складно провести нараду серед командирів підрозділів, які беруть участь в бойових діях і розібратися. Якщо ж у нас все нормально з організацією (у чому я сумніваюся), тоді припиняти всі спекуляції навколо цього, а заяви комбатів розглядати як піар компанію. В будь-якому випадку в умовах бойових дій повинна бути жорстка дисципліна і не можна забувати про те, що накази виконуються, а не обговорюються.

Відео дня

Але очевидно, що проблеми існують і необхідно всім тим, хто має конкретні пропозиції об'єднатися і донести їх як скоординовану позицію - Президенту. Тоді це буде професійна розмова. Якщо ж він не реагує, тоді звертатися за підтримкою до громадськості. У такому разі всі ми будемо однаково розуміти, що відбувається в зоні бойових дій і хто винен у тому, що є необгрунтовані втрати особового складу і техніки.

Тепер знову хочу повернутися до політиків і добровольчим батальйонам. Уже сьогодні звучать явні погрози про те, що ми скоро повернемося й наведемо тут порядок. Зростання економіки вони навряд чи забезпечать, а ось чергові хвилювання влаштувати можуть, причому ідейні натхненники будуть все ті ж. Легко критикувати будь-яку владу якщо країна злиденна, а якщо на руках зброю, то це вже й небезпечно. Думаю, цим активно будуть спекулювати політики в ім'я своїх вузьких корпоративних інтересів, тому сьогодні так активно все намагаються залучить у свої ряди комбатів громадянського ополчення. Ми вже сьогодні бачимо факти того, як когосьто садять в сміттєві баки, і влада боїться вживати заходів. Можливо, ці люди заслужили набагато більшого покарання за свої дії, і якщо не можна їх судити, то можна виробити інші заходи громадського осуду, але не займатися самосудом. Тоді чим ми відрізняємося від попередників, та й взагалі яке суспільство ми збираємося будувати. Тому по хорошому, влада сьогодні повинна запропонувати зрозумілу, хоча б на експертному рівні, програму дій по оздоровленню економіки і суспільства в цілому. Замість цього, влада активно піариться на фоні військових дій, а колишні "голуби" під час окупації Криму, перетворилися на яструбів війни, під час вторгнення в Донбас. Очевидно, риторика змінюється разом з тим, наскільки стійка їхня позиція у владі. Але нам потрібен мир і відновлення економіки. Якщо країна живе на рівні виживання, то про яку свободу та інших цінностях ми можемо говорити? Поки ми бідні ми вразливі, а агресор поруч.