Експерти гадають про бюджетний вето Ющенка

Експерти вбачають як економічні, так і політичні мотиви у рішенні Президента України Віктора Ющенка ветувати нову редакцію Бюджетного кодексу.

Про це свідчать результати проведеного PR-групою "Polittech" опитування політичних та економічних експертів.

Так, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає очевидним, що "для Президента є важливим питання, як функціонуватиме нова система міжбюджетних відносин . Тому що в перелік тих, хто безпосередньо узгоджує бюджет з Мінфіном, додається майже 12,5 тис. одиниць. Виникає суто технічне питання, чи в змозі Мінфін і уряд додатково опрацювати 12,5 тис. бюджетів ".

Другим можливим раціональним моментом у рішенні Президента Бураковський назвав "бажання бачити, як стикується новий Бюджетний кодекс з логікою і майбутніми напрямками адміністративно-територіальної реформи. Зараз адміністративні одиниці не є нормальними фінансовими одиницями ".

Проте, за його словами, "напередодні виборів існує висока ймовірність того, що вето буде подолано. Прийняття такого нового Бюджетного кодексу привабливо для багатьох політичних сил. Якщо говорити про питання децентралізації, розвитку міжбюджетних відносин, то це може бути кроком в правильному напрямку ".

У свою чергу, президент Аналітичного центру "Відкрита політика" Ігор Жданов зауважив: "Вся політична еліта розуміє, що потрібно змінювати і Конституцію, і Бюджетний кодекс у напрямку розвитку місцевого самоврядування. Зараз місцеве самоврядування виконує багато функцій, але просто не забезпечене достатніми фінансовими ресурсами. Думаю, що цей новий Бюджетний кодекс - правильний крок у цьому напрямку. Щоб Київ не формував місцеві бюджети і не вказував, що цього року будувати, а що ні. Зрозуміло, що є певні проблеми у новій редакції кодексу, але все ж це перший крок у правильному напрямку ".

Що стосується рішення Президента, то Жданов вважає, що "тут більше політичні, а не правові причини. Розгортається президентська кампанія, і зрозуміло, що, з одного боку, Тимошенко, як один з ініціаторів прийняття цього кодексу, може використати це у своїй кампанії. З іншого боку, Ющенко заявив, що йде на вибори і додавати додаткові козирі в руки своїх політичних опонентів він не хоче. Напевно, це був головний мотив прийнятого Президентом рішення ".

На думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, "якщо після накладення вето будуть конкретні пропозиції про те, що Президента не влаштовує і яким чином це виправити, тоді можна говорити про якусь економічну підгрунті його рішення. Якщо ж це будуть вже звичні для Президента шаманські ритуали, що "все погано, і ніхто нічого не робить", то, безумовно, мова йде тільки про політику. Хоча це і важко назвати політикою ".

Що стосується подолання вето, за словами експерта, все залежить від політичної відповідальності політичних сил, представлених у парламенті. "Якщо мотивація будь-яких дій, будь-то Президента чи парламентських сил буде конструктивною, то вони пропонуватимуть свої варіанти вирішення питання. Якщо і далі все відбуватиметься мовою шантажу, як це було раніше, то вето подолано точно не буде ".

Координатор економічних програм Школи політичної аналітики при НаУКМА Сергій Кисельов рішення Президента ветувати Бюджетний кодекс оцінює, швидше, негативно. "Документ, звичайно, має свої плюси і мінуси, але все ж цей закон продовжував модернізацію бюджетної системи. Закон продовжував процес ліквідації бюджетної "матрьошки". Кожен населений пункт більше 400 осіб мав отримати свій бюджет не через руки керівника райдержадміністрації, а безпосередньо з Мінфіну. Так, технічні складності при цьому виникли б, але напрямок змін було вірним ", - сказав експерт.

Також позитивним моментом нової редакції Бюджетного кодексу, за словами Кисельова, була оптимізація процедури прийняття держбюджету: "Мав раніше починатися бюджетний процес, було чітко прописано, що повинні робити місцеві органи в разі несвоєчасного прийняття держбюджету. Йшлося і про розширення доходів місцевих бюджетів, зокрема, через податок на нерухомість ".

Як додав експерт, " у рішенні Ющенка є і певні політичні моменти. Адже у нас Президент де-факто контролює систему обласних і районних держадміністрацій . Тому очевидно, що Президент не бажає її ослаблення, яке фактично передбачалося новою редакцією Бюджетного кодексу ".

Директор Центру політичного маркетингу Василь Стоякін вважає, що вже на наступній сесії Верховна Рада "повинна розглянути президентське вето. Але чи зможе вона прийняти рішення в умовах розпочатої виборчої кампанії, це велике питання. Для Партії регіонів немає особливого сенсу покращувати можливості Тимошенко в ході президентської кампанії ".

Нагадаємо, що 23 червня Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (нова редакція). Даним законом передбачено формульний розрахунок трансфертів прямих відносин між державним бюджетом і безпосередньо бюджетами сіл, селищ і міст районного значення.

Як зазначив голова Верховної Ради Володимир Литвин, цим законом передбачається наявність 12 тисяч бюджетів замість 700, що існують сьогодні, - пише УНІАН.

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла, що якщо Ющенко не підпише нову редакцію Бюджетного кодексу, то Верховній Раді необхідно буде спробувати подолати вето, і для цього потрібно буде домовлятися з депутатами від Партії регіонів, у яких сьогодні "золота акція" у вирішенні даного питання. При цьому прем'єр зазначила, що якщо зміни до Бюджетного кодексу все ж не вдасться ввести в дію цього року, то в наступному ці документи обов'язково будуть підписані новим Президентом .

Як стало відомо сьогодні, 20 липня, Президент застосував право вето до Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України".

Читайте по темі:

Рада кличе Кабмін на "бюджетний килим"

Ющенко: Буде армія - буде бюджет

Ющенко піддав бюджет сумніву

Бюджет не виконаний на 60%

Розкрито майже 5000 злочинів у сфері бюджету