В Україні можуть значно урізати повноваження прокурорів

В Україні готують новий закон "Про прокуратуру". Проект закону зараз знаходиться на вивченні Венеціанської комісії. Пропонується, зокрема, позбавити прокуратуру контролю за слідством, обмежити чисельність прокурорів і знизити вплив президента на генерального прокурора.

Як пише "Комерсант-Україна" , про те, що Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) приступила до роботи над цим законом, повідомив секретар комісії Томас Маркерт.

"Венеціанська комісія зараз вивчає проект закону про прокуратуру, підготовлений Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (консультативно-дорадчий орган при президенті)", - заявив він.

У прес-службі ВК уточнили, що висновок комісії по даному документу буде затверджений 15-16 червня.

Проект передбачає істотну зміну повноважень прокуратури. З переліку функцій цього органу зникло не лише проведення досудового слідства, але і будь-яка можливість впливу прокурора на слідчих. Пропонується залишити у віданні прокуратури лише підтримку держобвинувачення в суді, а також нагляд за законністю роботи органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, слідство і виконання покарань у сфері кримінальної юстиції.

Повністю змінюється структура прокурорської системи. Крім Генеральної прокуратури (ГПУ), пропонується створити регіональні та окружні прокуратури - перші є аналогом обласних, другі покривають один або кілька районів. Однією з найбільш помітних новацій стало обмеження штату органів прокуратури. У Генпрокуратурі, згідно з проектом, можуть працювати не більше 50 прокурорів. Запит видання про нинішній штаті ГПУ в п'ятницю залишився без відповіді, але з чисельності керівного складу очевидно, що цей рівень набагато вище заданої планки: сьогодні у відомстві працюють 8 заступників генпрокурора і 14 старших помічників глави ГПУ та їхніх заступників.

Законопроект обмежує також штат регіональних (один прокурор на 75 тисяч населення) та окружних (один на 10 тисяч) прокуратур.

Прокурорські працівники готові до скорочень у зв'язку зі зменшенням функцій, але жорстко критикують цю норму законопроекту. "У постійно мінливих умовах фіксувати в законі кількість співробітників ні в якому разі не можна. До того ж ми досі чітко не знаємо, чим займатиметься прокуратура", - пояснив президент Української асоціації прокурорів Олександр Шинальський.

Проект вносить зміни і в процедуру призначення глави ГПУ. Сьогодні президент має право звільнити генпрокурора з будь-якої формальної причини. У разі прийняття закону президенту для підписання указу про відставку потрібно звинуватити його в порушенні присяги і довести цей факт в дисциплінарній комісії. У той же час право звільнити генпрокурора без аргументації з'являється у Верховної ради - недовіра парламенту автоматично призводить до його відставки.

"Закон вийшов цікавий, ми затвердили його, але подальша його доля мені невідома. Сумніваюся, що президент подасть його в Раду в такому вигляді", - сказав член Нацкомісії зі зміцнення демократії, суддя Конституційного суду у відставці Микола Козюбра. Його припущення підтвердилися: Адміністрація президента (АП) дистанціювалася від розглянутого ВК документа. "Офіційно проект закону" Про прокуратуру "до Венеціанської комісії не відправлявся, про що ми в письмовому вигляді поінформували комісію. Текст, який знаходиться в ВК, був направлений туди з порушенням порядку, встановленого президентом", - заявив радник глави держави, керівник головного управління АП з питань судоустрою Андрій Портнов.

У нацкомісії уточнили, що закінчили роботу над даним законопроектом 22 грудня. "Я направив його (в ВК) ще в грудні, відразу після того як проект був затверджений", - заявив співголова нацкомісії, народний депутат Сергій Головатий (Партія регіонів).

Тим часом прес-аташе ВК Тетяна Мишелова запевнила, що документ надійшов до комісії лише 26 січня.

Примітно, що за кілька днів до отримання Венеціанською комісією законопроекту "Про прокуратуру" стало відомо про конфлікт його автора з владою. Депутати від Партії регіонів домоглися виведення Головатого зі складу моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), а його місце зайняла Юлія Льовочкіна, сестра глави АП Сергія Льовочкіна.

Тетяна Мишелова розповіла також, що процедура подачі законопроекту в ВК була незвичайною: він вчинив не від української сторони, а від глави моніторингового комітету Андреса Еркеля. "За нашими правилами, Нацкомісія зі зміцнення демократії має право звертатися до ВК безпосередньо, і свого часу вона передавала нам документи для експертизи. Мені складно сказати, чому пан Головатий не скористався своїм правом і цього разу", - зазначила Мишелова.

Портнов стверджує, що на сьогоднішній день його законопроект ще не готовий. "Тільки після прийняття Кримінально-процесуального кодексу та закону" Про адвокатуру "стане зрозуміло, який обсяг повноважень повинен бути у прокуратури. До цього проекту закону" Про прокуратуру "не буде", - заявив радник президента. А враховуючи, що закон про прокуратуру необхідно прийняти в стислі терміни після затвердження Кримінально-процесуального кодексу, у АП не буде часу для звернення до Венеціанської комісії, адже цей орган витрачає на розгляд документів, що надійшли до півроку.