УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Євген Євтушенко: хіба мало вам Бабиного Яру

5,3 т.
Євген Євтушенко: хіба мало вам Бабиного Яру

Видатний російський поет Євген Євтушенко дві доби поспіль стежив за подіями в центрі Києва і написав свій новий вірш, присвячене палаючого Майдану.

Відео дня

ез сліз дивитися на все, що відбувається в Україні неможливо: люди, що говорять на одній мові, втрачають спільну мову душі, розповів у коментарі Gordonua.com видатний російський поет Євген Євтушенко.

"Без сліз дивитися на все, що відбувається в Україні неможливо. Люди, що говорять на одній мові, втрачають спільну мову душі. Вважають один одного мало не ворогами. Я виріс у сталінський час, бачив багато, знаю, що ні до чого хорошого протистояння не призводить ", - зізнався Євтушенко.

81-річний поет уважно стежить за Україною з початку Евромайдана - 21 листопада 2013 року. Але останні події в центрі Києва, кадри палаючого Майдану потрясли Євтушенко. У ніч з 18 на 19 лютого, під час запеклих боїв активістів з силовиками, Євгенія Олександрович написав вірш, присвячений подіям останніх двох днів.

"Дорогі мої кияни, українці! Я зараз викладаю в американському місті Талса в Оклахомі. Нещодавно переніс важку операцію (Євтушенко ампутували ногу - Ред.). Буквально вчора у мене був гарний настрій, адже вперше після операції сам пішов на новенькому протезі. Але коли повернувся додому, увімкнув телевізор ... Ми з дружиною, не відриваючись, стежимо за всім, що відбувається в Києві, Україні. Настрій, звичайно, дуже змінилося ", - сказав Євтушенко.

"Я дуже люблю Україну, це земля моїх предків. Я не спав всю ніч після того, як побачив палаючий Майдан. З того і з іншого боку, в центрі Києва, калічили і вбивали людей. Я написав вірш. Ви будете першими читачами", - додав поет.

ДЕРЖАВА, БУДЬ ЛЮДИНОЮ!

Ненька предків моїх - Україна,

під Дніпрі охрестив Русь,

невже ти будеш руїна?

Я боюся за тебе і молюся.

Невидимками на Майдані

Разом - Пушкін, Брюллов, ми стоїмо.

Тут притулилися до народу ми потай

як давно і навіки до своїх.

І трагічна епопея,

немов примара громадянської війни

ця київська Помпея,

де всі стали один одному "індійські".

Тут йдуть, як на стінку стінка,

брат на брата, а син на батька.

Ви, Шевченко і Ліна Костенко,

помиряться їх усіх до кінця!

Що за ненависть, що за лють

і з одного, і з іншого боку!

Хіба мало вам Бабиного Яру,

і вам треба один з одним війни?

Ти ще розцвітеш, Україна,

расцелуешь землі своєї ком.

Як рідних, ти обіймеш рабина

з православним священиком.

Держава, будь людиною!

Примирити всіх інших, а не мсти.

Над амбіціями, над століттям,

встань, і всім, разом з Юлею, прости.

Всім Європою нам стати вдасться.

Це на небесах вирішено.

Але задумайся, держава -

а ти хіба ні в чому не грішно?

Євген ЄВТУШЕНКО

Ніч палаючого Майдану з 18 на 19 лютого 2014

Талса, Оклахома