Євген Євтушенко: хіба мало вам Бабиного Яру
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Видатний російський поет Євген Євтушенко дві доби поспіль стежив за подіями в центрі Києва і написав свій новий вірш, присвячене палаючого Майдану.
ез сліз дивитися на все, що відбувається в Україні неможливо: люди, що говорять на одній мові, втрачають спільну мову душі, розповів у коментарі Gordonua.com видатний російський поет Євген Євтушенко.
"Без сліз дивитися на все, що відбувається в Україні неможливо. Люди, що говорять на одній мові, втрачають спільну мову душі. Вважають один одного мало не ворогами. Я виріс у сталінський час, бачив багато, знаю, що ні до чого хорошого протистояння не призводить ", - зізнався Євтушенко.
81-річний поет уважно стежить за Україною з початку Евромайдана - 21 листопада 2013 року. Але останні події в центрі Києва, кадри палаючого Майдану потрясли Євтушенко. У ніч з 18 на 19 лютого, під час запеклих боїв активістів з силовиками, Євгенія Олександрович написав вірш, присвячений подіям останніх двох днів.
"Дорогі мої кияни, українці! Я зараз викладаю в американському місті Талса в Оклахомі. Нещодавно переніс важку операцію (Євтушенко ампутували ногу - Ред.). Буквально вчора у мене був гарний настрій, адже вперше після операції сам пішов на новенькому протезі. Але коли повернувся додому, увімкнув телевізор ... Ми з дружиною, не відриваючись, стежимо за всім, що відбувається в Києві, Україні. Настрій, звичайно, дуже змінилося ", - сказав Євтушенко.
"Я дуже люблю Україну, це земля моїх предків. Я не спав всю ніч після того, як побачив палаючий Майдан. З того і з іншого боку, в центрі Києва, калічили і вбивали людей. Я написав вірш. Ви будете першими читачами", - додав поет.
ДЕРЖАВА, БУДЬ ЛЮДИНОЮ!
Ненька предків моїх - Україна,
під Дніпрі охрестив Русь,
невже ти будеш руїна?
Я боюся за тебе і молюся.
Невидимками на Майдані
Разом - Пушкін, Брюллов, ми стоїмо.
Тут притулилися до народу ми потай
як давно і навіки до своїх.
І трагічна епопея,
немов примара громадянської війни
ця київська Помпея,
де всі стали один одному "індійські".
Тут йдуть, як на стінку стінка,
брат на брата, а син на батька.
Ви, Шевченко і Ліна Костенко,
помиряться їх усіх до кінця!
Що за ненависть, що за лють
і з одного, і з іншого боку!
Хіба мало вам Бабиного Яру,
і вам треба один з одним війни?
Ти ще розцвітеш, Україна,
расцелуешь землі своєї ком.
Як рідних, ти обіймеш рабина
з православним священиком.
Держава, будь людиною!
Примирити всіх інших, а не мсти.
Над амбіціями, над століттям,
встань, і всім, разом з Юлею, прости.
Всім Європою нам стати вдасться.
Це на небесах вирішено.
Але задумайся, держава -
а ти хіба ні в чому не грішно?
Євген ЄВТУШЕНКО
Ніч палаючого Майдану з 18 на 19 лютого 2014
Талса, Оклахома