Росіяни крадуть технології української оборонки
Український Мінпром почав переговори з росіянами про охорону прав інтелектуальної власності у ВПК
У Києві пройшло чергове засідання міждержавної українсько-російської підкомісії з військово-технічного співробітництва (ВТС), що працює в рамках Комісії "Ющенко-Путін". Російську сторону на переговорах представляв заступник директора Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Олександр Фомін, українську - заступник міністра промислової політики Олег Уруський. Предметом переговорів стало обговорення положень підготовлюваного договору про обмін комерційною інформацією у ВПК і двох майбутніх угод - "Про спільні науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах в оборонній промисловості" та "Про охорону прав інтелектуальної власності на спільні розробки у сфері оборони".
Втім, перспектива підписання угоди про спільні науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах в оборонній промисловості нині виглядає вельми туманною. Його обговорення комісія тут же зняла з порядку денного - експерти дійшли висновку, що об'єднання зусиль двох країн у цій області просто недоцільно. Хоча існуюча правова база двох країн дозволяє проводити спільні дослідження в ВПК без всяких додаткових угод. У перекладі з бюрократичної мови це означає, що Москва і Київ вирішили поховати всякі надії на появу "українсько-російських" зразків військової техніки. Вона буде або виключно російської, або виключно українською. Визначити ж державну приналежність нової техніки, враховуючи вельми тісний науково-виробничу кооперацію у цій сфері, допоможе угоду про охорону прав інтелектуальної власності. За результатами роботи підкомісії його заплановано підписати до кінця поточного року.
Зазначене "охоронне угоду", на перший погляд, виглядає взаємовигідною. Його наявність дозволить підприємствам-виробникам припиняти несанкціоновану модернізацію або неузгоджений серійний випуск зброї, простіше кажучи, злодійство використовуваних ними технологій. Хоча насамперед документ захистить інтереси наших компаній. Мабуть, самий свіжий приклад кричущого злодійства українських технологій - минула в травні в Москві виставка "Двигуни-2006", на якій Росія виставила як "свої" українські вертолітні двигуни ТВЗ-117 і ВК-2500. За часткою в загальній сумі продажів вони є основною продукцією українського ВАТ "Мотор Січ" (кожен двигун коштує не менше $ 250 тис.). Це ж ВАТ є власником усієї проектної документації. Проте це не завадило росіянам успішно налагодити неліцензійний випуск українських двигунів. Шок української сторони викликало те, що піратством зайнявся лідер російського двигунобудування, петербурзьке казенне ФГУП "Завод імені Клімова". Загострення пристрастей навколо цього інциденту досяг найвищої точки на офіційній церемонії відкриття виставки, з трибуни якої глава "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв гнівно відреагував на злодійство. "У вас що тут, багато зайвих нафтодоларів? Так дайте їх на наукові дослідження або вкладіть в перспективні виробництва, але не ганьбіть і не виробляєте постоли двадцятирічної давності ", - розлютився він. Росіяни в боргу не залишилися. "Скажіть спасибі вашому Президенту Віктору Ющенку за виконання своїх передвиборчих зобов'язань і створення шести з половиною тисяч робочих місць для російських громадян", - відрізав глава ФГУП "Завод імені Клімова" Олександр Ватагин.
Наразі не відомо, через скільки років і через суд якої країни "Мотор Січ" зможе затребувати з пітерських турбобудівників ліцензійні платежі. Однак "політичний перл" пана Ватагіна - аж ніяк не емоції, а озвучена ним офіційна позиція Кремля. На тій же виставці провідний російський виробник вертольотів, ОКБ "Камов", заявив, що з 2007 року повністю припиняє закупівлю українських двигунів - Москва виділила йому бюджетне фінансування для створення ліцензійного виробництва українських "движків" на московському ВАТ "Завод імені Чернишова". Про аналогічні плани заявив ще один гігант російської авіаіндустрії - концерн "Сухой".
Упорядкування українсько-російської ліцензійної політики і намічене на кінець року підписання міждержавного "охоронного угоди" про захист прав інтелектуальної власності зможе допомогти Україні уникнути подібних поразок у майбутньому. Адже действуй цю угоду зараз, українські власники технологій могли б упевнено виставляти росіянам "позамежні" ліцензійні платежі, які зробили б комерційно нерентабельним будь паралельне виробництво. Однак, поки "охоронне угоду" знаходиться в стадії підготовки, українським оборонним компаніям невигідно лізти на рожен, адже ціновий натиск може спонукати росіян до масового піратському випуску української зброї.
Павло орловців, "Коментарі"