Про футбольну корупції і не тільки

Така наша сьогоднішня життя. Інформаційні приводи вмирають дуже швидко. Навіть якщо ці приводи оголюють глибинні, фундаментальні проблеми. Скандал з договірними матчем "Металіста" і "Карпат" явно пішов на спад. У великому (відкритому) ефірі з'являється все більше суто юридичних документів, в тій чи іншій мірі доводять, що "корупційного диму без договірного вогню" все-таки не буває. Але це вже майже нікого не цікавить. Проте, особливо насторожують дві речі. З одного боку, очевидно адже, що наша суспільна мораль в принципі завжди виправдовує навіть доведені випадки змов, корупції. У європейському футболі, на наш жаль, все навпаки. Найменший сумнів в охайності і прощай. Ми ж як і раніше не вважаємо це негативом і готові з піною у рота захищати "репутаційно / брудних суб'єктів". Можливо, це і є наша ключова проблема, яка заважає нам розвивати галузь? Замість правильних і жорстких суджень, ми починаємо шукати і викривати "змови". У тій же Італії безжально був викреслений із золотої чемпіонської літописі "Ювентус" і не менш демонстративно викинуть в нижчий дивізіон з величезним мінусовим очковим багажем. Туринський "Ювентус", між іншим, бренд першої величини, в який вбухали колосальні гроші і який має в своєму розпорядженні неймовірну фанатську армію. Але ж покарали строжайше. Ми ж розводимо хороводи. І друге: вельми вражають неадекватні істерики наших футбольних олігархів. За будь-якого приводу. "Ах, суддя свиснув не в ту свистілки!" - Це чистісінький змову. "Ах, мене не люблять і моїх гравців несправедливо видаляють за грубий підкат ззаду!" - Це знову змову. "Ах, моя команда програла якийсь аматорській команді з другого ешелону!" - Це точно змову. Звідки все це? Чому у нас домінують емоції, а не бізнес-прагматизм і юридична коректність? Про особливості міжнародної реакції на прояви футбольної корупції та, а також про деяку неадекватність поведінки боса ФК "Металіст" Олександра Ярославського в розмові з Дмитром Селюком , в минулому віце-президентом донецького "Металурга, а нині одним з впливових міжнародних футбольних функціонерів. І до слова, людиною відвертим, що не боїться говорити прямо і без всяких дипломатичних викрутасів і до того ж тонким знавцем правових колізій у сучасному футболі.

- Футбол - це великий бізнес. І тут, судячи з усього, теж діє відоме золоте правило конкуренції - "за всяку ціну отримати перевагу". Чи міг ФК "Металіст" у принципі купити собі один матч, щоб вирішити якісь важливі завдання?

- А що означає "в принципі"? Вважаю, ні для кого не секрет, що в світовому футболі мають місце договірні матчі. Причому не тільки в українському чемпіонаті, але і в російському, та й у багатьох європейських чемпіонатах. Це хвороба, з якою відповідні європейські футбольні структури жорстко, непримиренно борються. Тому, будь-який футбольний клуб, в тому числі і "Металіст", безумовно, міг купити гру. Мета адже очевидно. Це дійсно отримати перевагу неспортивною, неконкурентним способом.

- Договірні матчі - це міжнародне явище, властиве багатьом національним чемпіонатам і що є самим справжнім бичем сучасного футболу. Біч, який періодично проявляється з тим чи іншим акцентом і з різним ступенем скандальності. Підсумковий питання завжди однаковий - "спіймають чи не спіймав". Спіймали - ганьба і цвяхи в кришку репутації. Не зловили - ти крутий хлопець, ушлий хитрован. Але у нас дехто поводиться так, як ніби він святішим Папи Римського ...

- Саме так. Згоден. Повсюдне явище. Все залежить від конкретних обставин. Не зловили - крупно повезло. Спіймали - розкрутять по повній програмі і навічно відлучать від великого футболу. Як того ж Тапі.

- Чому ж у такому разі Олександр Ярославський моментально зайшовся в такий істериці? До всіх апеляцій і розглядів. Адже його клуб за європейських антикорупційним мірками майже не постраждав. Втрату дев'яти очок на самому початку чергового розіграшу - навряд чи можна вважати адекватним покаранням за "договірний матч".

- Пропоную трохи відволіктися і поговорити про подібні інциденти в загальному плані. Без прив'язки до нашої конкретики і до того, хто там вважає себе постраждалим - Ярославський чи ще хто-то. Мій погляд на цю проблему такий: якщо КДК каже, що мають місце певні докази того, що конкретний матч слід вважати договірним, то покарання, незалежно від причетні до інциденту команд, має бути максимально суворим. І це не тільки моя позиція. Це позиція всіх ключових міжнародних футбольних інстанцій. У такому випадку, той же "Металіст", а КДК ФФУ публічно озвучила докази змови і ці докази ніким не були оскаржені, однозначно повинен йти в нижчу лігу. Дев'ять очок втрати, на мій погляд, найбільш м'яке покарання по відношенню до клубу, який, скажімо так, викритий в договірній грі. Відразу обмовлюся, що я не хочу входити розгляду, які у кого є докази змови. Це справа юристів, а не публічної дискусії. Поки ми говоримо тільки про те, що є докази, надані іншим клубом, також брали участь у тому нещасливому матчі. І це ж прямі докази, а не з боку. Поки ми маємо право говорити про те, що була змова двох клубів. Будуть інші рішення - будемо говорити, виходячи їх цих міркувань. А поки є те, що є. У такому випадку, якби я як і раніше був віце-президентом "Металурга", то я б негайно поставив питання про невідповідність покарання проступку і зажадав би його посилювання. Чому керівники всіх інших клубів мовчать - мені не зрозуміло. Що таке дев'ять очок втрати? Завтра небудь клуб знову ж матиме на 9 очок більше, ніж який-небудь передостанній клуб ліги і він продасть свою гру. Адже навіть втрата дев'яти очок йому нічим серйозним в нашому випадку не загрожує. А прецедент м'якості покарання вже є і це дуже поганий прецедент.

- Тобто ви вважаєте, що поки покарання для винуватця виглядає вкрай неадекватно, і воно тільки породжує бажання у всіх інших при необхідності купувати потрібні матчі. Купив потрібний матч, не зловили, вийшов у Лігу чемпіонів або не вилетів у нижчу лігу - відмінна ціна. Спіймали - втратив всього якихось жалюгідних дев'ять очок і ще вилив на всіх цебер PR -бруду, виставивши себе кровно скривдженим. Саме в такому ракурсі можуть на "український прецедент" подивитися відповідні структури УЄФА і зробити вкрай негативні висновки ...

- Повністю з цим згоден. Саме тому стверджую, що покарання за подібні вчинки і це я говорю безвідносно ситуації навколо ФК "Металіст", має бути незрівнянно суворіше. Щоб не кортіло. Щоб геть вбивати бажання щось там купувати або домовлятися ...

- У такому разі, повторю своє питання. Чому Ярославський так явно нервує, і робить це образливо-публічно. За здоровій логіці, адже він повинен сидіти тихо і молити бога, щоб у тій же штаб-квартирі УЄФА не дізналися деталі настільки каламутною історії ...

- Ну, в даній ситуації, не зовсім етично обговорювати ініціативи та дії Ярославського. Але цілком ймовірно, це десь такий собі потужний емоційний сплеск. Чисто по-людськи я це, звичайно, можу зрозуміти. Швидше за все, подібний сплеск йде якраз не стільки від розуміння проблеми, від знання всіх юридичних колізій, а навпаки тільки від емоцій. Звичайно, Ярославський далеко не новачок у футболі і щось він вже відмінно знає і розуміє. Але, скажімо так, вибух емоцій в такій ситуації абсолютно невиправданий. Але я, наприклад, можу офіційно через ЗМІ зробити наступну заяву: готовий посперечатися з ним, - а він там загрожує найсильнішими проривами в Лозанні, - готовий посперечатися з ФК "Металіст" на 100 тисяч доларів, що якщо покарання знімуть, то я перерахую 100 тисяч в дитячий будинок міста Харкова. Якщо покарання не знімуть, а залишать в силі, то нехай вони 50 тисяч перерахують в дитячий будинок міста Донецька. У футбольному світі, особливо у великому футбольному світі, потрібно тримати свої емоції під контролем. Потрібно доводити фактами і не руйнувати попутно репутацію всього футболу в цілому.

- Як ви вважаєте, бос харків'ян розуміє, що таке "спортивний суд в Лозанні"? Що це не "емоції виливати", і "не рвати сорочку на собі", а скрупульозні юридичні аргументи з подвійною або навіть потрійний повторною перевіркою. І якщо там все-таки визнають матч договірним, то нинішні дев'ять очок втрати здадуться солодкої-пресладкую халвою ...

- Судячи з усього, мабуть недостатньо розуміє. Я добре знайомий з їх процедурами прийняття рішень. А тому, по всій ймовірності, можна чекати набагато жорсткішого розслідування і набагато більш жорсткого покарання. У Лозанні самі найменші підозри трактують вкрай негативно. Їм важлива абсолютна чистота.

- "Металіст", - і це я говорю без будь-якого негативу, а виключно з точки зору галузевого піару, - відносно невідомий на євроарені бренд, клуб з незначною репутацією. Мені здається, що логічніше було б тихо в усьому розібратися, подати всі апеляції, юридично довести "брудно / НЕ брудно", а після провести потужну позитив-кампанію у спортивних медіа і зібрати пристойний репутаційний урожай. Ярославський ж, судячи з усього, хоче максимальної скандалізації ситуації та обов'язкового виносу ще сирий, а тому каламутній історії в Європу. Навіщо? А якщо після апеляцій виявиться, що "Металіст" - все-таки не зовсім чистий і йому назавжди закрита дорогу в репутаційний зал футболу. Що буде розповідати Ярославський після такого результату?

- Він - господар клубу і за великим рахунком може робити все, що захоче. Його команда. його бренд. Його гроші. І справа тут, швидше, в його відношенні до клубу, до майбутнього цього клубу, в його розумінні спортивних законів. Він сам зважує ризики і втрати. Тому в даному випадку, це його рішення зробити такі ставки і виставити на кін репутацію клубу. І далі він буде жити зі своїм вибором. Є така приказка: спочатку ми робимо ім'я, а потім ім'я робить нас. Правда, я повністю з Вами згоден в тому, що спочатку треба було скрупульозно в усьому розібратися, накопичити потужну доказову базу. Сталося те, що сталося. Тим більше, що втрата дев'яти очок - це зовсім не те покарання, заради якого потрібно спалювати всі мости. Навпаки істерику повинні бити керівники інших клубів: "чому так мало?" Ось це мені не зрозуміло ....

- Крім клубів, не зовсім зрозуміло м'яка реакція Федерація футболу та Прем'єр-ліги.

- Вірно. Що таке дев'ять очок втрати? У нас є недавні приклади, коли "Ювентус" пішов в нижчу лігу. Мінус 20 або навіть 30 очок. У того ж "Мілана". Це майже як би похід в другу лігу. Але дев'ять очок! Це настільки мінімальне покарання, що всі конкуренти по чемпіонату, всі інші клуби, клуби, скажімо так, з чистою совістю повинні прямо заявити: "хлопці, а чи не піти вам у другу лігу!". Чому? Тому що тільки жорсткі заходи можуть породити страх не робити щось подібне в майбутньому. Інші клуби будуть боятися порушувати принципи чесного футболу.

- А якщо говорити ширше. Олександр Владиленович Ярославський в цій своїй ролі в загально-то самостійний або ж він просто частина якоїсь незрозумілої поки гри, спрямованої на максимальне зниження капіталізації українського футболу в цілому? Може, для нього головне не репутація "Металіста", і не скасування покарання, і навіть не зміст самого конфлікту, а більш глобальні якісь інтриги?

- Ні-ні. Я абсолютно впевнений, що він грає індивідуально, в свою власну гру. Чому він поводиться саме так? Тому як Ярославський, безумовно, вважає себе одним з провідних футбольних функціонерів на пострадянському просторі.

- Як Ви оцінюєте поведінку Мирона Маркевича?

- У даному випадку хочу послатися на Ріната Леонідовича Ахметова, який завжди говорив про неминучість "конфлікту інтересів" при подвійному призначенні. Поєднання посад у клубі і збірної можливо тільки в тому випадку, якщо тренер абсолютно самостійний. Але, на жаль, той же Ярославський переконав ФФУ, що ніякого конфлікту інтересів не буде і що Маркевич зможе суміщати дві посади і він все для цього буде робити. У кінцевому підсумку вийшло все навпаки, і тренер явно виявився заручником цієї ситуації. Мені Маркевича просто шкода. У якому плані? Він потрапив у вкрай неприємну історію. Адже це не його війна. Крім того, ми бачимо, що роздмухування конфлікту, образно кажучи, тим же "Металістом", призводить саму команду до важкого психологічного провалу. Дивіться, останні три гри вдома. "Металіст" програв 2:3, 3:4 і зіграв 2:2 з кіпрською "Омонією". Т.е пропустив 9 м'ячів будинку за три матчі. Неймовірно. Виходить, що конфлікт впливає не тільки на наш футбол в цілому, а й безпосередньо на ФК "Металіст" у конкретних матчах. Команда поки сиплеться. Вони потрапляють в якусь моральну яму. І чим швидше цей конфлікт закінчиться, тим краще. Нехай ним займаються юристи. У тиші кабінетів. Без істерик і звинувачень на публіку.

- Дехто вважає, що нинішній склад команди не винен і його нема чого карати за гріхи попередників. Але склади оновлюються чи не щорічно. Чи означає це, що у футболі потрібно карати тільки по гарячих слідах і милувати, якщо з "договорняка" пройшов рік або два? І наскільки сильно будуть сміятися єврочиновники, коли вони почують подібну аргументації на захисті? Чому у нас взагалі можлива подібна аргументація?

- Проблема знову ж криється в повному незнанні певних футбольних законів і конкретної міжнародної практики розглядів у подібних ситуаціях. Скажу навіть простіше. Не треба особливо розбиратися в спортивних законах, щоб зрозуміти найпростішу і єдино можливу логіку розвитку подій: ніколи в житті ніякий суд ФІФА або УЄФА не скасують рішення, прийняте національною федерацією. Суть тут у тому, що якщо вже Федерація або КДК взяли жорстке рішення, а УЄФА його скасує з якихось причин, то це стане початком великого краху. Подібна скасування відразу спровокує за принципом доміно нескінченні розгляди у всьому світовому футболі. Розпочнуться змагання НЕ футболістів, а адвокатів. Ніхто не дозволить ламати нормальну систему. І, як говоритися, будується з УЄФА можна. Це залежить тільки про того, що там в голові у якогось функціонера з "Металіста". Але це бодання з вітряними млинами. У реальному житті нічого не буде змінюватися. У кращому випадку. Або буде, але тільки в гіршу сторону, у бік посилювання покарань. І виправдано це буде боротьбою за репутацію всього футболу. Боротьбою за чистоту рядів.