Резус-конфлікт у владі, або За що звільнили Семиноженка
Недавня відставка гуманітарного віце-прем'єра Володимира Семиноженка відбулася стрімко і несподівано. Зазвичай, подібні слабо мотивовані події дають багату поживу для трактувань, роз'яснень та домислів. Як мінімум, дуже багато хто бажає попіаритися на актуальній темі. Проте відразу після відставки в політикумі запанувала дивна тиша. І це ще одна загадка, пов'язана з подією. Справді, не вважати ж серйозною аргументацією епізод, коли якийсь комсомолець в душі і "вчений-агроном" за дипломом, якого і соратники-то іменують "г ... нометом", раптом починає звинувачувати радянського академіка в некомпетентності та лобіюванні якихось кінодублірующіх фірм. Кожна людина, яка не тільки дивиться "киношку", але і читає газети, знає, що в Україні сфера дубляжу тільки стає на ноги, ринок крихітний, лобіювати тут просто нічого. Що ще більш дивно: в кулуарах зазвичай балакучі й поінформовані депутати скупо ділилися : "Напевно, гуманітарний віце-прем'єр перейшов якусь таємну межу, от його і" кінчили раптово ". Загалом, була команда голосувати, а причини нам пояснити забули ". І мерзлякувато поводили плечима. Так що ж насправді спонукало правлячу коаліцію і непримиренну опозицію раптово злитися в екстазі в 378 голосів проти одного Семиноженко? Перше, що підкреслюють серйозні аналітики - це те, що стався публічний виплеск глибинного конфлікту всередині Партії регіонів. Згадаймо: ця партія створювалася технократами Південного Сходу України як політичну противагу націоналістам-гуманітаріям із Західних областей. І в основі лежав конфлікт світоглядів і поглядів на соціально-економічний розвиток країни, її позиціонування у світовому співтоваристві. Пізніше до технократів в ПР примкнули удачливі (бо ті, що вижили) вихідці з бізнесу, бажаючі відмити біографії, а заодно ще й "піднятися" на політиці . На відміну від технократів, у бізнесменів в достатку були вільні гроші, вони почали фінансувати діяльність партії, відповідно, взяли її під контроль, практично відтерли батьків-засновників і почали правити бал. Єдиним, хто завжди знаходився над цією внутрішньою сутичкою в статусі загальнонаціонального лідера, був Віктор Федорович Янукович. У його сторону бізнесмени тільки нарікали, і то тихо. У період "помаранчевого" пресингу Партії регіонів було не до внутрішніх конфліктів. Однак після перемоги на президентських виборах, тобто, з приходом до повної влади, стара виразка явно загострилася. Як відомо, на лідируючі позиції в уряді прийшли технократи на чолі з М.Азаровим. Семиноженко в цій схемі займав цілком адекватну позицію на стику гуманітарної і технічної проблематики. Бізнесмени теж без влади не залишилися. Але й задоволеними нинішнім розподілом ролей в уряді їх назвати важко. Влада, як водиться, багато не буває. Так що колишня неприязнь технократів і бізнесменів у владній команді спалахнула знову. Вся біда в тому, що більшість нинішніх бізнесменів по самому духу своєму не здатні бачити, "пиляти" бюджет у них виходить куди якісніше. І вже якщо вони намагаються запустити якусь схему, то вона нерідко виявляється "по той бік" не тільки загальнолюдської моралі, а й кримінального кодексу. Широка громадськість України якось і не помітила, що 31 травня Кабінет Міністрів своєю постановою вніс так звані курильні суміші до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, тобто, вони відтепер заборонені до вільного поширенню. Курильні суміші, для цікавляться - це заміна горезвісному метадону, тому що вони містять синтетичні канабіноїди. Метадон, по ідеї, повинен був знімати наркоманів з важких наркотиків. Замість цього він сам викликав звикання і став справжнім лихом, особливо, для молоді. Метадон був заборонений в Україні, але метадонова мафія позбавлятися надприбутків не бажала. І метадону була знайдена гідна заміна - курильні суміші. Коротше кажучи, Київ ризикував стати другою "Курильні-медитую" Меккою після Амстердама. Але, слава Богу, не склалося. Постанова проти курильних сумішей якраз активно лобіював саме Семиноженко. І це не міфічне кінодублірованіе, в цій наркосфере обертаються сотні мільйонів доларів. І десятки тисяч загублених життів. Саме такого вчинку Семиноженко не простили. І негайно натиснули на всі важелі і організували його загадкову, незрозумілу для непосвячених відставку. Проблема конфлікту технократів і бізнесменів у владі, по суті, конфлікт двох груп крові в одному організмі, може мати далекосяжні наслідки, що стосуються кожного громадянина України. Можна говорити, що питання стоїть про вибір цивілізаційного шляху розвитку країни. І питання це неминуче постане руба перед Президентом Януковичем. Очевидно, що владний апетит теж приходить в процесі. Вдалою операцією проти Семиноженко навряд чи все закінчиться. Наступним може стати технократ Азаров - методика апробована. Якщо так піде, зрештою людей, що піклуються про народ і державу, в уряді України просто не залишиться. Зате в достатку виявляться ті, хто вміє наживатися на епідеміях, стихійних лихах, наркотрафік і продажу країни оптом і в роздріб. Наслідки для України неминуче виявляться плачевними, адже "трачі" бюджету ще ніколи нічого путнього не побудували. Але не менш сумними вони будуть і для Президента, адже саме він несе політичну відповідальність за все, що відбувається, і вже тим більше - в його команді (підсумки президентства В.Ющенко тому запорука). Попустило бізнесменів у владі зараз, В.Янукович ризикує зіткнутися з тим, що свого часу їм завадить вже він сам. До речі, 378 голосів - більш ніж достатньо для імпічменту ...