УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Федерація "від Ахметова и Януковича"

Федерація 'від Ахметова и Януковича'

"Донецька команда" за Останній рік пройшла серйозно еволюцію - від поділу України на три сорти до ее розділення на 25 "удільніх князівств"

Останні заяви Віктора Януковича та лідерів Партії регіонів про радикальну зміну форми державного устрою України, яка передбачає Перехід до федеративного устрою Нашої країни, залиша поза уваг громадськості. Головна теза пана Януковича Полягає в тому, что "федеративної реформи дасть Україні покращення життя всех громадян, наблізіть владу до людей и підвіщіть ее рівень відповідальності".

У Публікації про федеративні устрій голови Луганської обласної ради Віктора Тихонова (№ 8 у ВИБОРЧИЙ списку Партії регіонів), розміщеного на Офіційному сайті | Статистика ПР, вікорістовується и моє Дослідження "Історія української конституції". ВРАХОВУЮЧИ Цю обставинні та той факт, что професор, доктор наук Віктор Янукович закликали до публічної Дискусії вокруг питання федератівної реформи в Україні, маю Намір сделать кілька зауваження Щодо цього питання.

Як відомо, в сучасности мире федеративних держав налічується Небагато (около тридцяти). Головний принцип федеративного устрою - Визнання суб'єктами Федерации суверенітету, наявність у них ВЛАСНА констітуцій, парламентів, Урядів, питань комерційної торгівлі відмінностей у судових системах, сімволікі (герб, прапор, гімн) ТОЩО. Тому для переходу до Федерации нужно буде Прийняти нову Констітуцію України - оскількі нінішня затверджувалася для унітарної держави. А для цього, в свою черго, Потрібні згода двох третін парламенту та погодження матеріалів на всеукраїнському референдумі. Потрібно буде такоже ухваліті та внести Зміни до кількасот Законів, самперед у сферах бюджетної політики та місцевого самоврядування.

У "Федератівній Україні" обласні заради стануть законодавчо Зборів, обласні адміністрації - УРЯД, а Верховна Рада України - двопалатною (для представництва інтересів суб'єктів Федерации). Таким чином, после Зміни державного устрою в Україні існуватіме мінімум 25 Урядів, сформованому відповідно до 25 констітуцій, 25 парламентами, Які реалізовуватімуть 25 самостійніх політик. А двопалатна Верховна Рада вместо ухвалення жіттєво ВАЖЛИВО для Суспільства Законів (у сфере, Наприклад, пенсійної реформи) буде опікуватіся ЗАТВЕРДЖЕНИЙ констітуцій Житомирської чі Міколаївської областей.

Усе це потребуватіме НЕ позбав фантастичного Збільшення кількості чіновніків, а й суттєвого ЗРОСТАННЯ витрат на проведення федератівної реформи та утримання державного апарату як у Києві, так и на місцях.

Не менше ВАЖЛИВО є ті, что создание 25 чі 27 "нових" парламентів в Україні потребуватіме и закріплення особливого статусу новоспеченіх "народніх депутатів Полтавщини, Донеччини ...". Если раніше депутати обласних рад (а чинний закон дозволяє мати у складі обласної ради до 200 депутатів) працювать на Громадському засідках, то з підвіщенням статусу ціх радий до уровня локального парламенту смороду, очевидно, потребуватімуть и пільг на Рівні депутатів Верховної Ради - грошове утримання, Високі пенсії, Надання житла та, Архів НАЙГОЛОВНІШЕ, Конституційне (а не позбав законодавче) закріплення депутатської недоторканності.

У цьом пітанні Янукович та його команда Якраз послідовні - Аджея самє Поширення недоторканності для депутатів місцевіх радий и Було однією з ключовими умів Підписання лідером Партії регіонів відомого меморандуму з Віктором Ющенком. Можна позбав уявіті, Скільки колішніх бізнесменів Із "непроста минулим" (на кшталт Ріната Ахметова) появится у новіх парламентах України.

Що ж віграє від цього пересічний громадянин, чи стане влада, як обіцяє Янукович, "Ближче до народу"? Чі можна буде Говорити про відповідальність влади, ее підзвітність громадянам, ЯКЩО народ звертаючись Президента України чі Верховну Раду, а на місцях повнотіла власти володітімуть зовсім Інші сили?

У державах з усталення традіціямі федералізму ця проблема вірішується Завдяк досягнені консенсусу політічніх еліт Щодо основних напрямів ДЕРЖАВНОЇ політики, актівній участі громадян у Громадському та політічному жітті, структурованої партійної системи, усталення демократичних традіцій. У українських же реаліях це прізведе до ускладнення системи влади, розбалансування системи управління Країною, автономізації регіональніх кланів та в перспектіві - розкол України.

Непріхованій Інтерес до ідеї федералізації України віявляють и певні Російські Політичні кола. Так, сумновідомій депутат російської Держдума, директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін у працях свого института Неодноразово заявляв Щодо доцільності стимулювання федералізації України: "Доцільно стимулювати федералізацію України. І необхідно прагнути до того, щоб ці суб'єкти федерації поступово вступали в СНД ". Із Наступний заяв партії Ахметова-Януковича становится зрозуміло, что побажання российских колег Щодо "Вдосконалення" державного влаштую України НЕ залиша поза уваг "регіоналів".

Як Бачимо, "донецька команда" за Останній рік пройшла серйозно еволюцію - від поділу України на три сорти до ее розділення на 25 "князівств". Напевне, політтехнологі, Які в свой годину підказалі кандидату в президенти Януковичу поділіті Україну на три сорти (Аджея НЕ є секретом, что бігборді з такою інформацією розміщувалісь за сприяння влади Кучми-Медведчука-Януковича), тепер підказують лідеру Партії регіонів нову ідею - сделать з Нашої унітарної країни федеративних, что можна розглядаті як більш витонченням формат розкол України.

Частка "федератівної України" за умови реваншу Януковича буде незавидною. У "удільніх князівствах" пануватімуть Місцеві бізнесмені, Які, користуючися недоторканністю, стануть практично безконтрольного. Таким чином, ціна федералізації України - розпад и дезінтеграція системи влади в Україні та залишкові зрощеній ее з кріміналітетом на місцевому Рівні, чім характерізувалася раніше система управління в Донецькій области.

Цікаво, что Прихильники федералістськіх Ідей були класики української ПОЛІТИЧНОЇ думки, зокрема Михайло Драгоманов та Михайло Грушевський. Однак їхня позиція стосувалася НЕ позбав федеративного устрою України, а й федералізації тодішньої России. Теоретикам современного українського федералізму Варто Нагадати, что на тій годину даже федерація у складі России розглядалася як неабиякий Досягнення. А Частини України у творах того ж Драгоманова є окрем суб'єктами Федерации у складі ... Російської держави.

Чи не готовит Янукович таку ж частку и для регіонів нінішньої України?

Микола ТОМЕНКО, кандидат історічніх наук

"Україна Молода"

www.umoloda.kiev.ua