На саміті НАТО в Бухаресті було ухвалено рішення поки не надавати Україні та Грузії План дій щодо членства в альянсі (ПДЧ). Члени НАТО вже почали проводити "інтенсивні політичні консультації" на високому рівні з метою усунення існуючих проблем на шляху до ПДЧ. Рішення про це було прийнято після напруженої дискусії прихильників і противників приєднання України і Грузії до ПДЧ. Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що Україна і Грузія обов'язково стануть членами НАТО, а прибув учора в Бухарест президент Віктор Ющенко назвав результати зустрічі у верхах "історичною перемогою", пише " Коммерсант-Україна ".

Відео дня

Дискусії щодо необхідності надання Україні та Грузії ПДЧ почалися увечері 2 квітня під час вечері президентів і глав урядів країн-членів НАТО.

Близько 22.30 офіційний представник НАТО Джеймс Аппатурай скликав прес-конференцію, в ході якої повідомив, що Україна і Грузія навряд чи приєднаються до ПДЧ на Бухарестському саміті альянсу. "В даний момент я не очікую, що Україна і Грузія отримають План дій щодо членства в НАТО, - заявив пан Аппатурай. - Але вже на цьому етапі союзники узгодили головні принципи, які залишаються незмінними . По-перше, двері альянсу залишаються відкритими. Під -друге, ПДЧ ще не означає членство в альянсі як таке. По-третє, рішення відносно цього (надання ПДЧ-ред.) приймається союзниками по альянсу, і ніяке третя держава не має права вето ".

Судячи з усього, остання заява стосувалося Росії, яку і в Україні, і в Грузії вважають головним противником їх приєднання до ПДЧ. "Російські політики намагаються переконати Захід, що позитивне рішення альянсу стосовно Грузії та Україні призведе до кризи. Але криза відбудеться в тому випадку, якщо Європа піде на поступки Росії і тим самим дасть їй непряме право вето. У цьому випадку Росія в десять разів частіше буде використовувати це право в інших критичних ситуаціях, а НАТО втратить незалежність і стане заручником політики Росії ", - заявив журналістам міністр закордонних справ Грузії Давид Бакрадзе.

За словами офіційного представника НАТО, остаточне рішення має було бути ухвалено 3 квітня на засіданні Північноатлантичної ради. Повідомити про нього передбачалося на прес-конференції Джеймса Аппатурая, яка мала розпочатися вчора в 10.30. Однак у призначений час журналістам повідомили про перенесення заходу, оскільки переговори щодо української заявки ще не закінчені. Була відстрочена та прес-конференція генерального секретаря НАТО Яапа де Хоопа Схеффера, запланована на 12.35. Як стало відомо, це викликано тим, що на засіданні Північноатлантичної ради розгорнулася запекла дискусія між прихильниками і противниками приєднання України і Грузії до ПДЧ.

До цього часу в Бухарест прибув президент Віктор Ющенко. Прогулюючись коридорами прес-центру, він повідомив журналістам, що Україна "зробила свій вибір". "Те, що відбувається сьогодні, - це тест для альянсу і для партнерів. Політика НАТО - це політика відкритих дверей. Я переконаний, що Україна подолає всі нюанси, що існують на цьому шляху", - заявив пан Ющенко.

Вчора вранці відразу кілька джерел надали інформацію про те, що Віктор Ющенко може перервати дводенний візит в Бухарест, якщо Україна не будуть надані чітко окреслені в часі перспективи отримання ПДЧ. Це свідчить про те, що пан Ющенко змирився з тим, що ПДЧ Україна на саміті не отримає, але і здаватися не мав наміру. Тим часом дану інформацію спростував прибулий у складі української делегації міністр закордонних справ Володимир Огризко. "Делегація працює і ніхто нікуди не їде. Ми виходимо з того, що той меседж, який нам сьогодні дадуть, відкриє перед Україною досить чіткі перспективи вступу в альянс", - заявив він.

Пан Огризко говорив це вже після оголошення генсеком НАТО Яапом де Хооп Схеффером результатів засідання Північноатлантичної ради. Пан Схеффер повідомив журналістам, що НАТО вирішило запросити до альянсу Албанію і Хорватію. Відносно третього кандидата на членство в НАТО - Македонії - було прийнято негативне рішення, оскільки назва цієї країни збігається з назвою однієї з провінцій Греції, яка вже є членом НАТО. Журналісти з Македонії в знак протесту залишили прес-конференцію, але Яап де Хооп Схеффер не звернув на демарш ніякої уваги і перейшов до українсько-грузинського питання.

Яап де Хооп Схеффер зазначив, що альянс "вітає євроатлантичні наміри України і Грузії". "Ми погодилися сьогодні, що ці країни стануть членами НАТО", - повідомив пан Схеффер і додав, що зараз Україна не отримала запрошення до Плану дій щодо членства в НАТО. "Разом з тим глави держав вирішили почати інтенсивні політичні консультації з Україною і Грузією на високому політичному рівні, щоб усунути проблеми, що стоять на шляху реалізації ПДЧ. Ми попросили міністрів закордонних справ зробити першу оцінку прогресу в грудні 2008 року", - сказав генсек НАТО.

Після цього він оголосив, що "США попросили НАТО створити спільну архітектуру ПРО, щоб захистити ті країни НАТО, які поки неможливо захистити тільки американської протиракетної структурою. І НАТО цю пропозицію підтримало". По суті, це означало, що проект ПРО перестав бути суто американським і став проектом НАТО. Напередодні лідери країн-учасниць альянсу констатували, що, на відміну від американської, система ПРО НАТО буде захищати Європу від ракет середньої і меншої дальності, і закликали Росію зняти заперечення щодо розгортання цієї системи в Європі.

Це рішення багато що пояснювало. Після виступу пана Схеффера експерти, присутні на саміті, заговорили про те, що поступка Росії була зроблена в обмін на рішення по ПРО. "Швидше за все, тема надання ПДЧ Україні та Грузії була навмисно роздута, щоб трохи налякати Москву, - заявив директор російського Інституту ефективного управління" Система "Дмитро Савельєв. - Зрозуміло було з самого початку, що Україні не дадуть ПДЧ, тому що там знаходиться база Чорноморського флоту РФ, а в українського народу немає консенсусу щодо вступу в НАТО. Грузії ПДЧ не дали через її невирішених конфліктів і непередбачуваності Саакашвілі, який, навіть перебуваючи в НАТО, може почати якусь спецоперацію в Абхазії. Тобто Москву підготували до гіршого варіанту, щоб поруч з ним рішення щодо ПРО здалося не таким вже страшним. Все-таки в Москві дуже раді тому, що Грузія і Україна поки залишаються у сфері її впливу ".

Відразу після брифінгу генсека НАТО відбулася незапланована прес-конференція головних супротивників (з числа членів альянсу) надання Україні та Грузії ПДЧ - генерального канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Нікола Саркозі. Заблокувавши приєднання до ПДЧ, тепер пані Меркель і пан Саркозі заявили, що підтримують прагнення України і Грузії "стати членами альянсу". При цьому французький президент зазначив, що обом державам необхідно надати час для виконання вимог альянсу щодо підключення до ПДЧ. "Я сподіваюся, що Україна і Грузія будуть відповідати всім необхідним критеріям", - вторив йому стояла поруч Ангела Меркель.

Проте українська делегація вирішила піднести підсумки саміту як безумовну перемогу на шляху реалізації євроатлантичних прагнень. Віктор Ющенко вийшов до українських журналістів о 16.45, відразу по завершенні нетривалої бесіди з Нікола Саркозі. Перечитавши підсумкове комюніке альянсу, він назвав рішення щодо України "винятковою перемогою".

"Сьогодні отримана загальна позитивна оцінка щодо приєднання України до ПДЧ. Всі представники альянсу підтвердили, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Я не можу сказати, що сьогоднішнє рішення далося нам легко. Але воно є історичним", - заявив український президент. При цьому він сказав, що "Франція є нашим другом і партнером", коли мова йде про приєднання України до ПДЧ і членства в альянсі. За словами пана Ющенка, під час зустрічі з президентом Франції він приводив різні аргументи, які підтверджують, що приєднання до НАТО "потрібно не тільки Україні, а й усій Європі". Одним з таких аргументів називалася відмова України від володіння ядерною зброєю.