Відео дня
Кравчук розповів про мови
Андрій Сміян, ведучий:
- Добрий день! Леонід Макарович, коли розпався Радянський Союз, який тоді була ситуація з мовою?
Леонід Кравчук, Президент України (1991-1994рр.):
- Звичайно, набагато гірше ніж зараз. Зараз ми чуємо мову українську на вулицях Києва, в установах навчальних, адміністративних, в цілому - в магазинах, ми чуємо, і це мене радує, в основному українська мова, хоча і не в такому обсязі, в якому я хотів би. Але ми повинні рахуватися з Конституцією. А тоді фактично української мови не було чутно ніде, крім як у творчих спілках.
Андрій Сміян, ведучий:
- Значить, за Вашими словами, ситуація з українською мовою тоді була гірше, ніж зараз. Скажіть, чому тоді не ввели двомовність і розглядалася взагалі така можливість?
Леонід Кравчук, Президент України (1991-1994рр.):
- Звичайно, коли в 1988 році творчі організації, зокрема письменники - серед них був і Олесь Терентійович Гончар покійний, - звернулися в ЦК Компартії України з питань створити кращі передумови для застосування та підтримки розвитку української мови, і ми підготували проект закону, розглянули і в ЦК Компартії України, і прийняли в 1989 році. Він так і називався - закон "Про мови Української Радянської Соціалістичної Республіки", який діє, до речі, і до цих пір.
Андрій Сміян, ведучий:
- У часи незалежності, в перші роки незалежності, виникало питання про двомовність, про можливість надання російській мові статусу державної?
Леонід Кравчук, Президент України (1991-1994рр.):
- Не виникало. Ми тоді прийшли до висновку, що чинний закон "Про мови Української Радянської Соціалістичної Республіки" забезпечує ту мовну ситуацію, ті вимоги до мовної ситуації, які склалися в Україні. Тому що проблем з російською мовою не виникало. Я вам наведу статистику, яка сьогодні існує офіційна - повторюю - це офіційна статистика. Згідно їй - 90% тиражу журналів і 66% тиражу газет друкуються російською мовою. На 9 російськомовних книжок припадає лише одна українська. Кожна третя фільмокопія - надходить в кінотеатри російською мовою. На теле-і радіо-прайм-таймах - ми чуємо переважно російську мову. А в багатьох сферах життя - ну, скажімо, бізнес там, різні шоу, розваги - ми чуємо тільки російську мову.
Андрій Сміян, ведучий:
- Чому тоді політики з більшості зараз скаржаться про утиски російської мови?
Леонід Кравчук, Президент України (1991-1994рр.):
- Це не політики кажуть, а екстремісти від політики. Це дві великі різниці. У народі того не говорять. А то - екстремісти. Ті, які підписали закон, проект закону - я не можу їх інакше назвати, як люди, у яких одна мрія - зробити російську мову єдиною і всеосяжним, і до цього Ведетт і інша політика: і в школах, і у вузах. Тому я, як людина, як громадянин, як перший Президент цієї держави - я хотів би, щоб мене оточувало українське середовище.
Андрій Сміян, ведучий:
- На Ваш погляд: скільки Україні обійдеться перехід до нових мовним стандартам?
Леонід Кравчук, Президент України (1991-1994рр.):
- Це навіть уявити страшно. Перехід - це означає, по-перше, підручники, значить кадри, це означає зміну всіх офіційних, скажімо, навіть бланків. Це все треба не тільки виготовити, забезпечити, донести, довести. Але виникає питання: чи є в цьому зараз потреба? І проводити зараз ці великі масштабні рішення - про Податковий кодекс, про реформи, ми всі - ми знаємо, який масштаб передбачено змін, - і тут ще треба підсунути під Президента, саме під Президента, мовну проблему. Щоб обурити проти нього, адже все ж люди вважають, що це - Президент так думає. А Президент, я знаю, він і сам володіє українською мовою досить перфектно, і він вимагає від чиновників володіти українською мовою. Ну, скажімо, його розмова з міністром внутрішніх справ - він вимагає від нього знати мову. Тобто, у нього інша точка зору. Якщо ми зазіхаємо на мову, на духовність, на історичну пам'ять, - це три основи, на яких тримається нація. Трималася, тримається і буде триматися. Якщо хто зазіхне на це - то він повинен знати: він посягає на існування нації.