УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Україна наполягає на тому, що не збивала російський Ту-154

741
Україна наполягає на тому, що не збивала російський Ту-154

17 січня о Господарському суді Києва пройшло чергове засідання за позовом російської авіакомпанії "Сибір" (S7 Airlines) до Міністерства оборони з вимогою відшкодувати збиток від катастрофи їй літака Ту-154 над Чорним морем у жовтні 2001 року. Сторони заслухали експертів, що дали свою оцінку причин краху лайнера. Відповідно до їхніх висновків, Ту-154 не був збитий українською зенітною ракетою. У розпорядженні газеті "Комерсант" виявилося висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) і висновки Міждержавного авіаційного комітету (МАК) про причини катастрофи літака Ту-154, що належав російській авіакомпанії "Сибір" (S7 Airlines). Компанія вимагає від Міноборони та Держказначейства відшкодування матеріального збитку. Сума позовних вимог складає $ 15 млн, однак авіакомпанія висловила готовність зменшити її до $ 6,5 млн (див. 'від 8 жовтня 2010 року). Слухання проходять в Господарському суді Києва. Позовні вимоги авіакомпанії "Сибір" базуються на результатах розслідування, яке МАК завершив у 2004 році. Відповідно до висновків МАК, літак Ту-154 був збитий "бойовою частиною 5Б14Ш ракети 5В28 зенітного комплексу С-200В", яка підійшла до літака "зверху, ззаду і зліва". "Спрацювання вибухового пристрою сталося о 9.45 (за всесвітнім координованим часом (UTC) - ред.) На висоті 15 м над корпусом літака", - наголошується в документі. За результатами математичного моделювання, проведеного на підставі трьох точок траєкторії польоту ракети, визначених за розташованому в місті Геленджик (Краснодарський край, Росія) радиолокатору, МАК встановив, що ракета була запущена з району Феодосії (Крим). "Відомо, що в ході навчань військ ППО України зі стартової позиції зенітно-ракетного комплексу С-200В, розташованого в районі Феодосії, в 9 год 41 хв. 20 сек. (UTC.-ред.) Був проведений запуск ракети, контроль над польотом якої був втрачений. Повна відповідність усіх наявних фактів та результатів додаткових досліджень дозволяє зробити висновок, що сталося ураження літака Ту-154 саме цією ракетою ", - наголошується в документі. Там же вказується, що ракета пролетіла 240 км протягом 220 сек. У момент поразки Ту-154 перебував на висоті 11 тис. м. Згідно з висновками МАК, через хвилину після попадання ракети члени екіпажу літака Ан-24 вірменських авіаліній, що слідував із Сімферополя до Єреван на висоті 6,3 тис. м, повідомили, що бачили вибух у повітрі, падіння літака, а потім - вогнище полум'я на поверхні води. Пошукова група зібрала з поверхні моря уламки літака. Обстеживши уламки, експерти дійшли висновку, що в польоті лайнер одержав "множинні пробоїни від металевих предметів сферичної форми, що відповідають елементам поразки бойової частини зенітної ракети". Крім цього, в МАК проаналізували магнітофонні записи виходів на зв'язок екіпажу Ту-154. У 9 год 45 хв. 17 сек. зафіксована фраза: "Куди потрапила (о)?". Примітно, що в момент катастрофи в небі перебували як мінімум три об'єкти - літаки Ту-154 і Ан-24, а також безпілотна мішень ВР-3 "Рейс" приблизно в 80 км від С-200В. Цю мішень і планувалося обстрілювати в ході навчань. На проведення додаткової експертизи в КНДІСЕ наполягли представники Міноборони, які заперечують, що лайнер був збитий саме українською ракетою. Дослідження почалося в 2008 році і завершилося в травні 2010 року. До комісії увійшли шість фахівців КНДІСЕ і троє співробітників Харківського інституту повітряних сил ім. Кожедуба. Вони вивчили умови, при яких, згідно з висновками МАК, літак Ту-154 міг бути уражений ракетою. Комісія дійшла висновку, що під час підриву бойової частини ракети відстань до літака мала становити 780 м. У такому випадку в літак потрапило б "до трьох вражаючих елементів". "Знищення літака при таких умовах є практично неможливим", - стверджується у висновках КНДІСЕ. У висновку комісії також вказується, що радіолокаційна станція, яка під час навчань забезпечувала стрілянину С-200В, "виявила й супроводжувала тільки мішень" Рейс ", а значить по своїми технічними можливостями не могла відслідковувати літаки Ту-154 і Ан-24, що рухалися по іншим азимутах і з різними швидкостями. У звіті стверджується, що мішень "Рейс" за три хвилини до катастрофи Ту-154 була знищена вогнем іншого зенітно-ракетного комплексу - С-300 ПС, розташованого в 11 км від С-200В. В 9.42 за UTC (о 12.42 за київським часом) було припинено випромінювання і радіолокаційної апаратури С-200В, що також виключає можливість попадання в літак української зенітної ракети. Крім цього, фахівці КНДІСЕ стверджують, що літак Ту-154 йшов по трасі "своєчасно не заявлений", тому "не пройшов попередження по всіх пунктах спостереження радіотехнічних військ Російської Федерації і збройних сил України". До такого висновку експертів підштовхнув той факт, що лайнер не випромінював сигнал "Я свій", хоча мав у своєму розпорядженні апаратуру визначення державної належності і повинен був включити її в 400 км від кордонів СНД. Примітно, що мішень "Рейс" подібної апаратури не мала. Заперечуючи ураження літака українською зенітною ракетою, експерти КНДІСЕ не вказують інших можливих причин катастрофи Ту-154. Відповідаючи в ході судових слухань на запитання представника позивача - партнера правової групи "Павленко і Побережнюк" Олександри Павленко, експерти не виключили, що джерело ураження літака могло знаходитися як зовні, так і всередині лайнера, зокрема представляти собою вибуховий пристрій, поміщене "між стелею внутрішньої частини літака "і його зовнішньою оболонкою. Представники позивача підготували пояснення, в яких стверджують, що під час проведення альтернативної експертизи було порушено ряд процесуальних норм. Зокрема, представники КНДІСЕ та Харківського інституту повітряних сил не проводили самостійні дослідження, а лише перевіряли висновки МАК. Крім того, у висновках експертів немає переліку досліджуваних об'єктів, а також інформації про їх стан. "У список не включені сферичні об'єкти діаметром близько 10 мм, які можуть бути вражаючими елементами бойової частини ракети 5В28", - вказується в поясненнях представника позивача. Ще одним процесуальним порушенням адвокати "Сибіру" вважають залучення до експертизи співробітників Харківського інституту повітряних сил - структури, підпорядкованої одному з відповідачів - Міноборони. Наступне засідання у справі відбудеться 27 січня, пише Комерсант . Нагадаємо, Катастрофа літака Ту-154, що прямував з Тель- Авіва до Новосибірська, сталася над Чорним морем 4 жовтня 2001. Згідно з висновками МАК, лайнер був збитий українською ракетою, випущеною із зенітно-ракетного комплексу С-200В під час навчань, що проходили в Криму. Загинули 78 осіб: 51 громадянин Ізраїлю і 27 громадян Росії. У жовтні 2004 року Генеральна прокуратура закрила раніше порушену кримінальну справу у зв'язку з відсутністю в діях чиновників Міноборони складу злочину. За версією слідства, до катастрофи призвело фатальний збіг обставин. Протягом 2003-2005 років український уряд виплатив $ 15,6 млн компенсації родичам загиблих. У 2004 році авіакомпанія "Сибір" подала до Госпсуду Києва позов до Міноборони і Держказначейству.