Видання зайнялися мережевою торгівлею

Вітчизняні видавничі будинки останнім часом активно почали розвивати власні мережі дистрибуції.

На відміну від видавничої справи вітчизняний ринок роздрібного розповсюдження преси ще дуже далекий від насичення. За оцінками президента "Українського Медіа Холдингу" Бориса Ложкіна, в Україні зараз приблизно 8,5 тис. точок торгівлі друкованою продукцією та супутніми товарами: "Це значно нижче, ніж у розвинених країнах: у порівнянні з Польщею - в 8,5 разу, за порівняно з Росією - в 1,5 рази менше в перерахунку на 1 тис. населення. Це, до речі, є одним з пояснень, чому в Польщі, наприклад, тиражі порівнянних видань значно вище, ніж у нас. Відповідно, у них зовсім інші і витрати на рекламу, і доходи видавничих будинків. Росії в цьому плані ми теж програємо, тому ухвалили рішення не як видавнича група, а як інвестиційна компанія інвестувати в цей сегмент: у нього є явні перспективи зростання. Зараз наша частка на ринку становить близько 10% (850 точок), але за бізнес-планом ми повинні збільшити цю частку до 25% протягом трьох років ". Водночас медіа-експерт Сергій Чернявський вважає оцінки пана Ложкіна дещо завищеними. "За нашими даними, всього в Україні налічується близько 6,5-7 тис. місць торгівлі пресою", - говорить пан Чернявський. За його словами, існує певний стандарт, за яким вимірюється ємність ринку: "В середньому в Європі одна точка припадає на 1,5 тис. осіб. Таким чином, потенційний обсяг вітчизняного ринку складає близько 30 тис. точок. Ринок підійде до першого етапу насичення, коли одна точка буде хоча б на 2-2,5 тис. осіб, в Києві ж, наприклад, одна точка зараз доводиться на 3,5-4 тис. жителів ". Зараз по ємності мережі УМХ поступається тільки "Всеукраїнському передплатному агентству" видавництва "Картель", в активі якого налічується більше 1 тис. точок продажів (14% ринку). Крім "Картель-преси" в мережу входять "Кримсоюздрук" (з квітня 2007 р.), "Прес-служба Одеси" (з липня 2007 р.), "ТОРМ" (з березня 2008 р.) і придбана наприкінці червня " Преса-М ". Всього ж власники "Картелі" планували в свою мережу вкласти близько $ 20 млн. На національний охоплення також можуть претендувати такі гравці, як "Союздрук" і "Медіа Прес Сервіс" (видавництво "Автоцентр"). "Створення національної мережі розповсюдження можливе або шляхом перекупки існуючих гравців, або в тих містах, де це можливо, шляхом лобіювання інтересів через владу ", - упевнений пан Чернявський. За його словами, одна точка в середньому обходиться в $ 30 тис., хоча її вартість значно коливається залежно від міста. Тому для створення загальнонаціональної мережі доведеться витратити не менше $ 30 млн. Не всі видавці в захваті від таких планів. Вони розуміють, що, побудувавши національні мережі розповсюдження, видавничі будинки почнуть диктувати власні умови щодо входження в них. "У деяких випадках це може виявитися невигідно для ринку, оскільки можливі варіанти некоректної поведінки з виданнями конкурентів, коли для власного видання буде мінімальна ціна входження в мережу, а для конкурентів цей поріг буде досить високим", - вважає медіа-експерт. Тому ідеальним варіантом було б наявність незалежних потужних розповсюджувачів, що не мають власних друкованих проектів. Втім, регіональні видавці теж не сидять склавши руки. У Полтаві, Херсоні та Мелітополі успішно працюють мережі, що належать місцевим видавництвам, у Хмельницькому така мережа активно розвивається. "Таким чином, регіональні видавці намагаються убезпечити власну реалізацію від тиску великих гравців", - підкреслює Сергій Чернявський.

Читайте по темі:

Україномовні журнали країні не потрібні

Електронні ЗМІ відбирають хліб у друкованих видань

Друковані видання теж перекладуть українською?

Через 10 років паперові газети й журнали зникнуть

В Україні посилюється тиск на ЗМІ

Підготував Артур Гойсан