Відео дня
Гривня під прицілом
На цьому тижні для багатьох тема номер один - подорожчання. Осінні холоди змусили подбати про теплий одяг навіть тих, хто до останнього відкладав спустошливі для сімейного бюджету покупки. А тут ще нові платіжки за опалення і подорожчання деяких продуктів.
Не дивно, що поповзли чутки про нестабільність гривні. Мовляв, про це свідчать і ціни в обмінниках валют, особливо курс євро. А ще - оприлюднений Нацбанком показник вересневої інфляції. Він досяг майже 3%.
Що відбувається з національною валютою, ми поцікавимося у одного з відомих українських банкірів за кілька хвилин. А поки думки інших експертів і посадових осіб щодо майбутнього гривні - у матеріалі Сергія Сиволапа.
Це гроші Російської імперії. Внизу окремим рядком написано - "державний банк розмінює кредитний квиток на золоту монету без обмеження суми згідно з курсом 17 з половиною часткою чистого золота". На українському гривні 1918 випуску схожий напис також був. Однак ці гроші на золото вже не міняли. У радянський час напис взагалі зник з банкнот. І хоча держава запевняла, що кожен рубль забезпечений золотовалютними запасами, скільки припадало на один "дерев'яний", ніхто не знав. Наприкінці вісімдесятих стало очевидно: рубль не забезпечений ні валютою, ні товаром. А вже через кілька років український у своїй країні поголовно стали мільйонерами. І ознайомилися із значенням слів "інфляція" і "девальвація". Їх індикаторами стали ціни в магазинах і курс валюти. Найменші коливання - і в країні паніка. Як наприклад недавня гречана і картопляна. Підвищували ціни на ринках навіть бабусі, посилаючись на макроекономічні показники.
Тетяна Рудь, начальник Держінспекції з контролю за цінами:
- Природно, це все чутки, ажіотаж, який був створений штучно. Люди чують і кожен намагається заробити.
Ціни стабілізували, однак у пресі почала з'являтися інформація, що причиною їх зростання є запуск Нацбанком друкарського верстата. Тим більше, що в жовтні уряд знову підняв мінімальні заробітні плати і пенсії. У Національному банку кажуть, емісія була, але вона планова, згідно з бюджетом. Проводити самовільно емісійні операції НБУ не може. Вони визначені в основах грошово-кредитної політики і в домовленостях з МВФ.
Олександр Арсенюк, заступник з мнетарной політику НБУ:
- Навіть МВФ, організація, яка дуже негативно ставиться до друкування зайвих грошей, дає можливість більше друкувати.
Разом з цим золотовалютні запаси були доведені Україною майже до 35 мільярдів гривень, замість запланованих 32-х.
Олександр Арсенюк, заступник з мнетарной політику НБУ:
- Національному банку у нас ще залишиться золотовалютних резервів. Їх достатньо, щоб забезпечувати стабільність гривні і стабільність в державі
Ерік Найман, фінансовий аналітик:
- Курсових погіршень МВФ не очікує. Якщо попередній прогноз був, що курс в районі 9, то зараз 7.95 в наступний рік.
Реальний курс гривні, за словами експерта, вище того, який зараз в обмінниках. Однак зміцнювати національну валюту, означає зробити неконкурентоспроможним експорт. А значить, позбавити країну одного з джерел поповнення золотовалютних запасів. На думку Еріка Наймана, адміністративний вплив на гроші тільки підсилює інфляцію.
Ерік Найман, фінансовий аналітик:
- У 2008 році намагалися боротися з інфляцією жорстким грошовим голодом. Це призвело до погіршення кризи. В якийсь момент виявилося, що грошей не вистачає, а ціни ростуть. Не гроші є причиною інфляції. І ми отримали більш глибоку кризу.
З початком кризи Україна отримала потужний удар і по фінансовій системі, і по реальному сектору економіки. Тепер уряд готує фінансові тили, так звану подушку для можливих подальших етапів кризи.
Микола Азаров, прем'єр-міністр України:
- Справді, якби Україна підійшла до цього кірізісу, володіючи хоч якимись запасами, ресурсами, то в такій мірі не постраждала.
Втім, якщо монетарну інфляцію можливо контролювати, зростання цін - не завжди. Адже на них впливають і інші фактори. Останнім часом - це неврожай у сусідніх країнах, і подорожчання цін на газ для населення. Однак є ще один фактор. Спекуляції, якими дуже вдало навчилися користуватися. Тільки за період гречаного ажіотажу з кишень українців було вимито кілька десятків мільйонів гривень. Адже продажі зросли на відсотків двадцять, а торговці накручували до половини відпускної ціни виробника, повідомляє Перший Національний .