Експерти розкритикували новий український антикорупційний закон

В Україні створюється Національне агентство з виявлення та управління активами, одержаними внаслідок корупційних дій.

Його завдання і потенціал коментували для DW аналітики.

9 грудня, у Міжнародний день боротьби з корупцією, президент України Петро Порошенко підписав закон "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів". Тепер воно повинне почати працювати протягом трьох місяців. Співробітникам Нацагентства буде, чим зайнятися - за даними Global Financial Integrity (GFI) (організації, яка вивчає незаконний вивіз капіталу з країн), з України щороку в середньому виводиться близько 12 млрд доларів.

Читайте: Ситник поскаржився, що чиновники завалили Антикорупційне бюро доносами

Незалежне агентство, підзвітне уряду

Ініціатором створення нового агентства виступив Кабмін України, який і призначає його керівника. Нацагентство має шукати активи, придбані корупційним або іншим незаконним шляхом, організовувати процедуру їх оцінки, повертати активи, але головне - розпоряджатися ними під час досудового слідства, суду і після винесення вердикту. Якраз цих функцій немає у вже створеного раніше Національного антікорупційоного бюро (НАБ) і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАВПК).

Ідея створити окрему структуру для пошуку виведених з країни корупційних активів - правильна, заявив в інтерв'ю DW Сергій Гула, який займається в Transparency International Ukraine аналізом державної антикорупційної політики. На його думку, Генпрокуратура, МВС чи СБУ такими справами всерйоз не займалися. Але Гула сумнівається, що в задуманому вигляді агентство виконає свою функцію. Питання у спостерігачів виникає щодо компетентності майбутніх працівників цієї структури та її незалежності.

"У країні майже немає фахівців, належним чином розуміючих роботу офшорів, всі нюанси схем, за якими кошти і виводилися з країни, - говорить Сергій Гула. - Це до того ж повинні бути фінансові експерти, що добре володіють англійською. Якщо наберуть простих слідчих СБУ і прокурорських працівників, ефективність роботи агентства буде низькою".

Як сказано в законі, Нацагентство наділяється широкими повноваженнями, йому гарантується незалежність в роботі. Останнє Сергій Гула також ставить під сумнів: "Агентство підконтрольне парламенту і підзвітне Кабінету міністрів, його співробітники призначаються урядом і звітують перед ним. Краще було б вже при створенні Національного антикорупційного бюро (НАБ) утворити в ньому спеціальний відділ, який би розслідував саме такі справи".

Читайте: Список корупціонерів: Ситник розповів про наслідки для фігурантів гучних заяв Саакашвілі

Активи корупціонерів - до бюджету

Конституція України містить перелік органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, але вищезгаданого Нацагентства там немає, вказав в інтерв'ю DW Віктор Мусіяка, один з авторів Основного закону країни, консультант з правових питань Центру Разумкова. Тобто, додає він, потрібно терміново вносити поправки в конституцію: "Ні парламент, ні президент не мають повноважень створювати таке агентство. Вона повинна бути створена відповідним рішенням Кабінету міністрів. Це все прописано законом про Кабмін і про центральні органи виконавчої влади".

На початку грудня на одному із засідань уряду прем'єр-міністр Арсеній Яценюк поділився планами створення спеціального фонду, куди б зараховувалися кошти, реквізовані з рахунків корупціонерів. У 2014 році, за словами прем'єра, правоохоронні органи України заарештували корупційні активи колишніх чиновників періоду президентства Віктора Януковича на суму в 1,5 млрд доларів.

Але тоді не було закону, щоб конфіскувати ці гроші, тепер він є. За словами Віктора Мусіяки, нове агентство могло б приймати на свої депозитні рахунки суми, які вивчаються на предмет їх корупційного походження. Експерта турбує інше - дотримання конституційної норми про недоторканність права власності.

Читайте: Яценюку порадили зцілитися від корупції за методом Папи Франциска

Небезпеки нового закону

"Зрозуміло, що незаконно здобуті кошти потрібно вилучити і передати державі, але ж тільки суд може встановити корупційне походження тих чи інших активів. Навіть юристи головного експертного управління Верховної ради, вважають, що погано прописаний у законі порядок реалізації таких активів може привести до легального рейдерства. При нашій системі проведення конкурсів можна чекати чого завгодно. Невідомо, хто займатиметься реалізацією цих активів, і як це буде відбуватися", - попереджає Мусіяка.

Як вважає Сергій Гула, для повернення активів, отриманих незаконним шляхом у період правління Януковича, потрібно працювати не один рік, це дуже складна процедура. За висловом Гули, не хотілося б, щоб склалося враження, що головною метою створення такого важливого Нацагентства було показати Європі, що в Україні йдуть реформи.

Невідомо поки, як на появу нової структури прореагують українські політики і бізнесмени, додає Віктор Мусіяка. І уточнює, що велика небезпека криється саме в перекрученому тлумаченні закону про нове агентство в частині регулювання процедури вилучення активів. В цілому, за словами експерта, для того, щоб Нацагентство дійсно почало ефективно функціонувати, потрібно серйозно доопрацьовувати сам закон про нього. Час у юристів на це є, сподівається Мусіяка.