О-о, це була суцільна Європа. Ти бачив, народ, так? У загальнонаціональному просторі літала на мітлі застояна від політичного невживання Богословська - поліпшена копія конотопської відьми другого (озимого) покоління. Як би мітинг робітників масовка як би зображала напружену тугу за втрату зятем Кучми золотих яєць від вкраденої їм курки. А сам Пінчук, метушливо, але звично вигрібаючи жар чужими руками, через пасивних трудових спін режисирував дійство.

Відео дня

Всі три його могутніх телеканалу стояли раком, але без ентузіазму, по-півнячому. Тобто, по підневільності, а не по кайфу. Що, між тим, зовсім не виключає можливих дискусій про легкої оборотності "помаранчевих" завоювань нашої телепреси, боягузлива блядскость якої закладена, мабуть, в її крові довгим процесом олігархічного розбещення. Судячи з деяких нових пики з мікрофонами, Пінчук з підручним телеменеджменту безкарно розтліває вже нову журналістську поросль. І за одне за це зять гідний був би улюбленої операції його Папи. І його круті Бейли, від'єднані від носія і запущені в тираж, могли б стати кращим сувеніром на згадку про перемогу Майдані.

Але немає. Цілодобове Пиня-шоу на Нікопольському феросплавному в прямому ефірі трьох олігархічних каналів, є передовим лінію боротьби Пінчука з державою за прихоплену їм власність, завершилося нахабним резюме кучминого зятя: "Ми перемогли!". Ну, як би ширше: "Кучмізм непереможний!". Аргументируй, народ, аргументом, що це не так. Я б не ризикнула, я ж не конченая оптимістка, у мене, навпаки, зовсім інший діагноз.

Насправді, що сталося? Рішенням Вищого господарського суду прібарахленний без праці й задарма Нікопольський феросплавний повернутий державі. Не дивлячись на дикий опір не просто Пінчука, а прямо або "хортенятами" "зацікавленими" вищими чиновниками з оточення Президента. Який і сам найчастіше, під їх тиском, перебуває в широкому діапазоні неясних бажань "чи то Конституції, чи то севрюжини з хріном". І тому невідомо, як і коли він знову скористається хвацько їм освоєним "телефонним правом", в якій позі в черговий раз візьме якогось російського Вексельберга або іншого Цукермана.

Що дає формальні підстави Пінчуку з поплічниками і високими покровителями апелювати до права і затягувати процес. У очевидною надії таки знайти якісь нові антитимошенківські козирі і згодувати їх разом з локшиною гаранту, вичавлюючи з нього ще більш діяльну корупційне участь у підкилимних домовленостях. Природно, я думаю, що в цих відомих умовах Тимошенко, яка б'ється за швидке вирішення питання з НЗФ, здатне через аукціон різко поповнити скарбницю, і, крім того, повернути людям віру в майданний гасло "все награбоване буде повернуто народу", дуже поспішає, і в цьому поспіху чистота процедури стає очевидно сумнівною, а тиск зримо помітним.

Розкрутка теми "Тимошенко діє в інтересах" Привату ", примітивна, як горщик, але, як з'ясувалося, саме тому дохідлива для Президента, який, не привертаючи в голову ні думка, ні логіку, повторює, аки немовля: ну-ну, ням- ням, а-та-та, на НЗФ протистояння двох кланів - "Привату" і "Інтерпайпу", а уряд бере участь на боці одного з них. На якій стороні, якщо мова йде не про те, щоб у Пінчука забрати, а Коломойському віддати! Йдеться про виконання рішення суду та про відкритому аукціоні на очах у свого народу і всього світу!

Ну, тобто, ще раз стало зрозуміло: в країні страшна херня, і повзе вона зверху. І хтось повинен був гласно сформулювати головну проблему, яка у всіх в умах вже визначилася, але виразно політично ще артикулювати. Ну, і хто ж ще міг смикнути тільняшку на грудях, легалізуючи вже в загалом не секретне ні для кого: "Я стверджую, що навколо Ющенка - одна корупція!" - Заявив Бродський саме на 5 (вдало вийшло) каналі. "Петя Ющенко, Міша Дорошенко, Петя Порошенко, Саша Третьяков - вони всі займаються переділом на свою користь. Червоненко - це взагалі окрема розмова ". Мішаня декого, мабуть, упустив через хвилювання - ну, не кожен же день герої революції і вирішальних боїв в ЦВК публічно стають в опозицію до вчорашніх соратникам, по самі помідори погрязшим у всьому, у чому вони так люто викривали колишній режим. Кто-то ж ось кришує Ківалова? Хтось доїть братів Клюєвих? Ну, і т.д.

А по НЗФ Міша теж виразно дуже сформулював очевидне: "Є боротьба оточення Президента, яке хоче отримати частку від продажу Пінчуком цього заводу росіянам, і боротьба Тимошенко, яка цей завод хоче продати з відкритого аукціону". Ну дійсно. Козі ж зрозуміло.

Ну, розповівши ще багато цікавого, потім Бродський повідомив, - "Юлія Володимирівна, прости мене!" - Що припиняє своє членство в партії "Батьківщина" і пише заяву про відставку з посади радника прем'єра. І взагалі, на вибори з Тимошенко не піде, "якщо вона піде з Ющенком". Ну, і ще вибачився перед виборцями за заклики до нашого спільного вибору, хоча іншого - ми все це знаємо - і не було ...

І що характерно, перекакавші, 5 канал добу ганяв по екрану рядок про ніби розставанні Бродського з Тимошенко, як про головну новину "від Бродського". Дуже чесно роблячи вигляд нерозуміння, що цей крок - з "Батьківщиною" і радником, - тільки лише єдина умова, при якому порядна мужик і політик міг сказати головне і інше, що не підставляючи жінку і соратника. А, швидше, викликаючи вогонь на себе. І підставляючись під Банкову, як мішень. Ну, дик. Хороша така, велика мішень.

"Героям слава!" - Сказала я з усією притаманною мені серйозністю в трубку. "Ги-ги-ги!" - Відповіла трубка. "Мішаня, я тобою щосили пишатися! - Ги-ги! ". "Міша, народ дзвонить, влаштовуючи мені просто іменини серця. Але ось що багатьох сильно цікавить: чи не виникло у Юлі бажання поцілувати тебе в дупу? - Ой, я тебе прошу! Танюша, тільки без дурниць, благаю! ".

Нє, так а я чого? Просто питання цікаве. Юля от і сьогодні стверджує, що є "невід'ємною частиною команди Президента". Який "команди"?! Оголосіть весь список, пжалуста! Тому вона "вдячна", що "гарячий і відвертий" Михайло Юлійович, розуміючи це, "перш, ніж відкопати томагавк війни", відмежувався від неї. Угу. Міша пішов на війну, Юля - на пошук чергових компромісів з Президентом. У чому їх, компромісів, цікаво, буде перспективна суть?

Ну, Банкова мало не цільний день метушилася, мислила, чого їй із заявою Бродського робити. Чогось ж Намислов. Петечка "через свою прес-службу" ... Стоп. Це щось новеньке. Яка "прес-служба Порошенка"? З яких радощів? Якщо мова йде про РНБО, який очолює Президент, то у нього, у Президента, є прес-служба, покликана забезпечувати і т.д. Так завжди і було. При чому тут окрема структура, яка обслуговує секретаря Ради? Або Петя за державний рахунок обзавівся службою для вирішення власних інформаційних потреб? Щоб через неї оперативно і дохідливо пояснювати не, він не корупціонер, не зловживає службовим становищем, не підміняє Президента і не використовує владу для вирішення особистих проблем? .. Ну, правильно, роботи, значить, буде багато.

Так, так у відповідному слові Петра Порошенка "через свою прес-службу" Михайлу Бродському є один цікавий момент. Ну, крім інших дурниць типу "Бродський вдавався до провокаційніх Дій, спрямованостей на розкол команди Президента України". Про моноліт "команди Президента" так багато вже відомо, що навіть непристойно згадувати. Так, так головне. "П.Порошенко вітає Очищення оточення прем'єр-міністра Ю.Тимошенко від провокатора М.Бродського и считает, то багато, Безумовно, буде мати позитивний Вплив и якісне відображення на Хід парламентських перегонів". Що, це така глибока віра в те, що БЮТ в блоці з "Нашою Україною" - це вже реальність? Чи це таки реальна пропозиція компромісу ціною голови Бродського?

Звичайно, Петечка у нас, судячи з усього, так зайнятий великими справами, що не цілком адекватний. Петя, я ж тільки тобі - ворог, а країні - ні. Тому, з метою підвищення твоєї адекватності, розповідаю. Тільки один маленький епізод. А їх було, як і дзвінків, дуже багато. Дуже. Я бачила, як до Мішані підійшов пристойний такий мужик, назвав себе, фірму, притиснув руку до грудей і сказав якісь слова про мужність, про долгожданна постреволюційної правди, про повний збіг поглядів і про те, що вся його, мужика, підприємницьке середовище цілком і повністю стояла на Майдані і тепер цілком і повністю поділяє і т.д. ... Не грайся, Петя. Народ вибрав Президента, і буде його за безвихідністю ситуації терпіти. Але ти-то адже насправді не обранець, а тільки тужишся, Петя. Утухні, а?

Так. А тут ось Валентина Семенюк, голова Фонду держмайна вийшла на той же 5-й, як би відтирати від Бродського, і, нарешті, прорізалася: за все, мовляв, що відбувається навколо Нікопольського заводу феросплавів, повинна відповідати прем'єр-міністр. Це, мовляв, її незаконне доручення виконував Фонд. А тепер, мабуть, в особі своєї голови, розкаявся. Угу. Буває. От тільки якщо б подальші наполегливі вимоги нашої Валі про те, що після повернення НЗФ у держвласність рішення про повторну приватизацію може прийняти тільки парламент, не змушували пригадати, що, по-перше, можливо, не Валя керує Фондом, а Валею керує Мороз. По-друге, парламентську історію з приватизацією, наприклад, заводу імені Ілліча або те "Укррудпрому", в якій соціалісти брали настільки діяльну участь, що досі відчувають регулярне почуття задоволення. І, по-третє, зовсім недоречно, звернути увагу на той цікавий факт, що білою і Пухнаста СПУ і так бабки дівати нікуди - інакше б звідки у "Сільських вістей" зробилася халявная підписка з 500 тисяч до 1,5 млн., а у партійного "Товариша" - 1 млн. замість, здається, 60-70 тис.? Навіть есдеки, начебто, у кращі свої часи такого собі дозволити не могли. З обережності, можливо.

Так що хто це там про чистоту помислів, законності, праведності і чужий вини?

І нікуди око покласти, народ, от, блін. Життя налагоджувалося, налагоджувалося ... І стала зовсім лажово. Ги-ги-ги.