Українські жінки отримують в три рази менше чоловіків

Середня зарплата жінок становить 38,7% від середньої зарплати чоловіків на Україну.
Про це повідомив міністр сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко в своїй доповіді на першій сесії 31-ої генеральної асамблеї Міжнародної ради жінок в Києві, передає "Інтерфакс".
Міністр зазначив, що в цілому в економіці України спостерігається тенденція, згідно з якою найбільш низький рівень оплати праці є саме в тих сферах, де традиційно працюють жінки: легкій промисловості, освіті, медицині, культурі та сфері послуг. Він заявив, що в Україні все ще існує такий вид дискримінації жінок, як зниження розміру зарплати залежно від статі працівника, хоча за законодавством України жінки і чоловіки мають рівні права на працю і її оплату.
Павленко повідомив, що хоча на сьогоднішній день частка жінок у загальній кількості держслужбовців складає 75%, серед службовців першої (найвищої) категорії їх кількість не перевищує 7,8%. За словами міністра, частка жінок поступово збільшується з пониженням категорії і в шостий (нижчій) категорії їх кількість складає 68,5%. При цьому міністр підкреслив, що 80% дорослих жінок в Україні мають вищу освіту.
Ще однією прихованою формою дискримінації, за словами міністра, є поширена практика, згідно з якою роботодавці змушують жінок підписувати трудові контракти, за якими жінка може бути звільнена у разі вагітності. Про цього страждають незаміжні або недавно вийшли заміж жінки.
Міністр також нагадав, що згідно з українським законодавством, жінки йдуть на пенсію на п'ять років раніше, ніж чоловіки. "Жінка йде на пенсію якраз в той період, коли вона знаходиться у вигідних умовах щодо свого професійного і кар'єрного зростання. Як результат - жінки мають менший стаж, нижчу посаду і відповідно отримують нижчу пенсію ", - зазначив міністр, вказавши в той же час, що середня тривалість життя жінок на 12 років більше, ніж у чоловіків.
Ю.Павленко повідомив, що в його міністерстві розроблена державна програма забезпечення гендерної рівності на 2006-2010 роки, і закликав громадські організації жінок брати найактивнішу участь у формуванні державної політики в цьому питанні.