Антитерористична операція - лайт-версія ЧП?

19 лютого глава СБУ Олександр Якименко зробив важливу заяву - про початок підготовки на всій території України антитерористичної операції. Воно то зникало з сайту СБУ, то видозмінювалося з менш категоричними формулюваннями з "введення" до "підготовки до введення", але суть від цього змінюється не дуже.

Згідно із законом про боротьбу з тероризмом до боротьби з цим явищем може бути залучена армія. Навіть без офіційного запровадження надзвичайного стану. Також закон передбачає задіяння СБУ для виконання завдань допомоги цілих 17 відомств, починаючи від Міноборони і МВС - до МОЗ, Мінпаливенерго та Податкової Служби. Куди важливіша філософія цього документа.

Починається він досить оптимістично, глася в своїй преамбулі: "Положення цього Закону не можуть бути застосовані як підстава для переслідування громадян, які, діючи в рамках закону, виступають на захист своїх конституційних прав і свобод".

Але далі починається те, що найкраще характеризується відомим прислів'ям: "Диявол ховається в деталях". Почнемо з визначення тероризму і терористичній діяльності з приведенням не тільки обширних цитат, але й можливих прикладів їх застосування.

Що таке тероризм згідно закону і що за нього загрожує

Найбільш повно тероризм визначається статтею 258 КК України, на яку посилається і закон про боротьбу з тероризмом.

"Терористичний акт - це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, що створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади або органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних або інших поглядів винного ( терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією ж метою ".

Звернемо особливу увагу на слова "підпал" (ау, настільки полюбилися обом сторонам нинішнього конфлікту "коктейлі Молотова"!), А також акти "з метою впливу на прийняття чи неприйняття рішень органів держвлади і місцевого самоврядування". Тобто, звичайно, просто стояти в дійсно мирному пікеті під стінами Верховної Ради або облради, згідно з законодавством, можна, а ось вже побити там скла, підпалити під'їзд і навіть просто погрожувати захопленням адмінбудинку - це вже "стаття". Загрожуюча тюремним ув'язненням на термін від 5 до 10 років. І то, тільки при одинично-індивідуальному характері теракту.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Якщо вони спричинили загибель хоча б однієї людини - покарання збільшується на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

"Симпатизує терористові - терористом стає"?

Зізнатися, якось дуже бентежить розпливчастість поняття "інше сприяння". Гаразд там бензин для "коктейлів Молотова" піднести - і саму суміш в пляшки залити. Але ж під "іншу допомогу" можна підвести і приготований "терористові" бутерброд ? і постачання його теплим одягом, і можливість прийняти йому в своїй квартирі душ, а потім відпочити, і надання медичної допомоги. Та навіть і просто кинуту в ящик для збору пожертв купюру. А що - адже все це теж сприяє поліпшенню здоров'я, активності будь-якої людини - не виключаючи і того, хто діє в суперечать цьому документу цілях?

А от визначення терористичної організації з точки зору профільного закону: "стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, в рамках якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів ".

Важливе доповнення для сучасної ситуації: "Організація визнається терористичною, якщо хоча б один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації". Тобто, пояснення зразка: "Ми - керівники мирного Майдану, але у нас є окрема Самооборона, а в ній напівавтономний" Правий сектор "- от з них і питайте" з точки зору цитованого законодавчого акта, м'яко кажучи, не проходять. Відповідальність несуть або все - або ніхто.

А ось ще більш багатозначні формулювання визначення терористичної діяльності:

"Підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях" (можна посадити навіть будь-якого блогера, в соцмережі помістив запис типу "мочіть" цю "беркутню!" - Не кажучи вже про радикальні опозиційних ЗМІ. Про закликах "виходити на Майдан з вогнепальною зброєю" і говорити нічого)

"Пропаганду і поширення ідеології тероризму" (ну, тут вже можна позакривати не тільки всі опозиційні телеканали, а й надовго "закрити" всіх їх співробітників, навіть за просто освітлення призвів активістів і їх лідерів - створювати осередки опору в регіонах, захоплювати держадміністрації та т . д.)

З терористами закон дозволяє боротися і негласно

Інші цікаві пункти головного антитерористичного закону: "поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом; нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх учасників"

За великим рахунком, даний параграф виправдовує не тільки маски на обличчях спецпризначенців, а й цілком законну завісу таємниці на самих операціях. Так що при бажанні антитерористичні сили цілком можуть діяти в дусі "чорних ескадронів", підлягаючи лише самому загальному контролю Прокуратури.

Вельми багатообіцяюче виглядають пункт: "У разі явної загрози вчинення щодо об'єкта або особи терористичного акту і неможливості усунення цієї загрози іншими законними способами терорист (терористи) може (можуть) бути за вказівкою керівника оперативного штабу знешкоджений (знешкоджені) без попередження". Природно, із застосуванням всіх доступних засобів, включаючи вогнепальну та іншу зброю.

Закон про боротьбу проти сьогоднішніх себе схвалили самі ж демократи

Мабуть, після наведеного, нехай навіть дуже поверхневого аналізу (сам документ досить об'ємний) у читачів може скластися враження, що Закон про протидію тероризму спеціально писався "донецькими" для розправи з евроактівістамі. На жаль, з цим все не так однозначно. Писався то він, дійсно, за часів Януковича - але лише в іпостасі не президента, а всього лише прем'єра, в 2003 році.

Тоді, 20 березня, на вечірньому засіданні Верховної Ради за нього проголосувало 272 народних депутата. На жаль, парламентський сайт не збереглися дані про персональне голосування - цілком можливо, що тодішня опозиція і була проти. Втім, не сильно - збережена стенограма демонструє не самі фундаментальні поправки з боку депутатів Кармазіна, Турчинова, Яворівського - втім, все одно не прийняті більшістю.

Але примітно інше - після перемоги Ющенка і повного перезавантаження і виконавчої, і законодавчої влади, прийнятий "кучмістами" антитерористичний закон ніхто і не подумав скасувати - або хоча б видозмінити! Може, просто і нього забули? Ага - якраз. Найперша поправка до документа була прийнято 31 травня 2005 року. "Медовий" період демократів, Ющенко і Тимошенко ще не "розбили горщики" у скандалі з "любими друзями", рейтинг Віктора Андрійовича виріс до рекордних 60%. Перебіжки з кучмівського блоку "ЗаЄдУ" в "Нашу Україну" і "Батьківщину" дають владі чи не "конституційне" більшість, популярність переможених "регіоналів" впала нижче 16%.

А на чолі СБУ в цей час варто переконаний демократ і "права рука" Юлії Володимирівни, Олександр Турчинов. Ну чого б йому не згадати про бодай власних відкинутих в 2003 році поправки до закону? Але ні - єдина зміна, яку додали в текст - це включення в число антитерористичних відомств ще й Служби зовнішньої розвідки.

І чого тоді наші демократи не потурбувалися деякими їх же шокуючими нині подробицями понять тероризму і боротьби з ним? Хоча б з урахуванням норм міжнародних конвенцій про визнання повстанських партизанських формувань (за певних умов, звичайно) "воюючою стороною" - і ставлення до них, як до військовослужбовців, нехай і ворожої сторони, а не як до злочинців?

Думали, що будуть сидіти в зручних владних кріслах вічно? Напевно, не варто забувати, якщо не євангельське: "Яким судом Ви судите - таким і Вас судити будуть" - то хоча б народне: "Не рий яму іншому - сам в неї впадеш". Ось тепер і потрапили - або можуть дуже швидко потрапити. Після введення "режиму антитерористичної операції", по суті, мало чим відрізняється від режиму "надзвичайного стану". Тільки не вимагає Указу президента і затвердження Верховною Радою, але всього лише рішення шефа СБУ, з подальшим простим "інформуванням".