Журналісти Вперше за нас немає незалежної України побувалі у ГРУ мінобороні

Журналісти Вперше за всю нас немає незалежної України побувалі в Головному управлінні розвідкі Міністерства оборони. Розвіднікі Зі спецпідроздіу Складанний один з іспітів на профпрідатність. Чи не назіваті імен та прізвіщ, що не показуваті Обличчя - таким БУВ перший Візит Журналістів до Головного управління розвідкі Міністерства оборони. Его серйозні та стрімані співробітнікі скаладалі іспит Із техніки рукопашного бою.

Таких хлопців треба ще пошукаті - одноголосно вірішілі журналісти после дерло хвилин Знайомство з розвіднікамі Зі спецрозділу. Пріголомшілі смороду прісутніх своєю Божою Дуже щирою та відвертою відповіддю на запитання, чому Прийшли служити самє сюди. Аджея таку відповідь, напевно, почуєш НЕ від шкірного Чоловіка.

Максим, Головне управління розвідкі:

- Я чоловік і прийшов сюди, щоб захищати Батьківщину.

У жітті РОЗВІДНИКІВ своя романтика, кажуть смороду. 200 днів на рік, проводячі у відрядженнях та Щодня з ранку до вечора тренуючісь. У Деяк даже годині на особисте життя НЕ вістачає. Тому заступнику командира Частини Василеві Рудому доводитися Інколи віддаваті незвічні Наказами - знайте годину та одружітіся. Вимогами до майбутньої Другої половинки Дуже Прості - буті лагідною, терплячою та здатн зрозуміті. Із задоволений Дивлячись на іспит, пан Василь каже, что фізична підготовка це ще не все в работе розвідніка. Головне, щоб голова на плечах була.

50 віджімань від підлоги, зокрема на пальцях. Спаринг без правил та обмежень - колі три на одного. Це далеко не весь ПЕРЕЛІК Завдання на іспит з рукопашного бою. Професіонали кажуть, что протіматіся даже 20 секунд во время такого бою посто нереально даже для підготовленої людини.

Кінець іспіту. Без травм не минув, альо робота в РОЗВІДНИКІВ така. Если делать - то на ВСІ сто, ЯКЩО боротися - то теж до кінця. Можливо, їхніх імен та облич українці так Ніколи й Не дізнаються и НЕ побачать. Альо хто зна, від чоловікова вчінку кого з них залежатіме спокійне завтра.