А Путін відмовився брати участь у київському форумі, пославшись на зайнятість ...
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
КИЇВ ДОВІВ, ЩО ВІН НЕ ДАВОС
Вчора в Києві відкрився позачерговий круглий стіл Всесвітнього економічного форуму, названий організаторами "міні-Давосом". У ньому беруть участь бізнесмени з 32 країн, а також представники міжнародних компаній Microsoft, Shell, Nestle, Oracle, Coca-Cola, Nike, Deutsche Bank. У Київ приїхали президенти Польщі Олександр Кваснєвський, Грузії - Михайло Саакашвілі, Литви - Валдас Адамкус, Естонії - Арнольд Рюйтель, Молдавії - Володимир Воронін і Азербайджану - Ільхам Алієв. Серед учасників київського форуму не виявилося президента РФ Володимира Путіна. Між тим основним питанням зустрічі стала вкрай гостра для російських бізнесменів проблема української реприватизації. Це тут же породило різного роду чутки: мовляв, Путіна в Київ просто-напросто не запросили, що між Україною і Росією пробігла чергова "чорна кішка". Однак і в секретаріаті президента Віктора Ющенка, і в апараті уряду України "НГ" заявили, що організацією форуму, а значить, і запрошенням учасників і гостей українська сторона не займалася, що такого роду питання вирішував оргкомітет Всесвітнього економічного форуму. "Ми до цього не мали ніякого відношення. І президент Ющенко, і українські бізнесмени отримали від організаторів такі ж запрошення, як і всі інші учасники та гості зустрічі. Україна в даному випадку - всього лише країна, що надала свою територію для проведення цього міжнародного заходу ", - заявили" НГ "в прес-службі Секретаріату українського президента.
Як виявилося, Володимира Путіна до Києва таки запрошували. Проте, пояснив журналістам директор Європейського департаменту Всесвітнього економічного форуму Фелікс Говалд, російський президент від участі в цій зустрічі відмовився, пославшись на зайнятість. Захід стурбований ситуацією на Україні На початку червня стурбованість у зв'язку з погіршенням інвестиційного клімату в Україні висловила Єврокомісія. У той момент паралельно розгорялися два гучних скандалу. Перший був викликаний спробою уряду адміністративно регулювати цінову ситуацію на ринку нафтопродуктів, що призвело до протистояння з російськими нафтовими компаніями. Другий стосувався власності зятя колишнього українського президента Віктора Пінчука: нова влада спробувала опротестувати приватизацію деяких належних йому великих об'єктів, зокрема комбінату "Криворіжсталь", Нікопольського заводу феросплавів, страхової компанії "Оранта".
Суди різних інстанцій встигли протягом місяця прийняти десятки взаємовиключних рішень про право власності на ці об'єкти. А представники вищих органів української влади зробили безліч таких же суперечливих заяв. Власники "Криворіжсталі" звернулися до Європейського суду. За словами адвокатів, українські суди проходили в поспіху і з такою кількістю процедурних порушень, що шанси опротестувати їх рішення в міжнародному суді майже стовідсоткові. Що, в свою чергу, вкрай негативно вплине на євроінтеграційні плани Києва. Помаранчева влада змушена рятувати репутацію За останні тижні на Україні розгорілися кілька нових гучних реприватизаційних скандалів, в яких фігурують імена українських і російських бізнесменів. Зокрема, мова йде про судові позови щодо права власності на Миколаївський глиноземний завод, що контролюється "Російським алюмінієм" (Олег Дерипаска); на Запорізький алюмінієвий комбінат, що контролюється холдингом "Ренова" (Віктор Вексельберг); а також на об'єкти нерухомості в Криму, що належать Російській національній резервної корпорації (Андрій Лебедєв).
19 червня до Києва прилетить комісар Євросоюзу Хав'єр Солана, який уповноважений прояснити реприватизаційну ситуацію. На підставі підсумків його візиту Єврокомісія, як очікується, сформулює свої висновки щодо можливості членства України в міжнародних економічних організаціях.
Ситуація вкрай складна для президента Ющенка, який заявив своїй основною стратегічною метою інтеграцію країни в євроструктури. Він обіцяв, що з приходом нової влади на Україні не буде переділу власності, а російським бізнесменам український президент особисто давав гарантії безпеки і стабільності. Ющенко хоче миру, Тимошенко вимагає війни Президенту вдалося так вибудувати ситуацію, що впливові бізнесмени Віктор Пінчук і Рінат Ахметов запропонували влади підписати мирову угоду для дозволу проблем, пов'язаних з реприватизацією належного їм комбінату "Криворіжсталь". Умови угоди не оприлюднено, але Віктор Пінчук, коментуючи суть пропозиції, сказав: "Ми готові відступити, готові щось втратити, готові чимось пожертвувати". Віктор Ющенко привітав пропозицію укласти мирову, а українські експерти розцінили його як єдино можливий цивілізований і законний вихід з реприватизаційного глухого кута. Президент фактично змусив олігархів грати за його правилами. У цьому сенсі ситуація навколо "Криворіжсталі" стала знаковою.
"Якщо мирову угоду буде підписано, то бізнес загалом отримає сигнал, що українська влада дійсно не ставить метою відібрати і переділити власність, а тільки виконує свої передвиборчі обіцянки", - сказав кореспонденту "НГ" один з бізнесменів, які беруть участь в економічному форумі в Києві . За його словами, для Ющенка це означало б напередодні парламентських виборів зробити олігархів мимовільними союзниками, оскільки після укладення мирової угоди тільки президент зміг би гарантувати бізнесу подальше дотримання домовленостей.
Втім, невідомо, чи зможе команда Ющенка скористатися домовленостями з олігархами. Досі ситуація розвивалася, по суті, всупереч волі президента, оскільки прем'єр-міністр проводила власну реприватизаційну лінію. Так, Юлія Тимошенко проігнорувала думку президента, відкинувши саму можливість мирової угоди. Українські експерти припускають, що підгрунтя безкомпромісності прем'єра криється у підготовці до виборів. Зараз між Ющенком і Тимошенко фактично йде прихована боротьба за владу в країні, відзначають вони. Інвесторам обіцяють нові перспективи Якщо Ющенку вдасться наполягти на своєму, то діалог з інвесторами пройде в рамках переговорів, а не ультиматумів, що швидше за все призведе до стабілізації економічної ситуації. Перемога Тимошенко, судячи з розвитку подій, означатиме продовження і розширення процесу стихійної реприватизації. У цьому випадку вже до осені, як прогнозують українські експерти, інвестиційний клімат погіршиться до такого ступеня, що ситуація стане небезпечною. Цілком ймовірний бойкот з боку великого бізнесу не дозволить українському уряду виконати бюджет і закладені в ньому підвищені зобов'язання по виплатах населенню. А це, в свою чергу, може означати не тільки економічний, а й соціальний криза напередодні парламентських виборів.
Напередодні київського "міні-Давосу" Віктор Ющенко знову спробував налагодити співпрацю бізнесу і влади. Він запропонував Верховній Раді та Кабінету міністрів підписати меморандум про гарантії прав власності на Україні. По ідеї президента, цей документ має покласти край хаотичному переділу власності і довести інвесторам, що законодавство про приватизацію не має зворотної сили. "Сьогодні парламент, уряд, президент повинні зробити синхронне й чітке звернення до бізнесу, до громадськості, заявивши про позиції, які стосуються приватизації. Тому що від цього залежатиме увагу міжнародних і національних інвесторів ", - сказав Ющенко. Він пообіцяв, що українська влада найближчим часом оприлюднить список привабливих об'єктів, які будуть приватизовані протягом року. Зокрема, він назвав "Укртелеком", Одеський припортовий завод, харківський "Турбоатом", миколаївське об'єднання "Зоря", сєверодонецький "Азот", луганський "Тепловоз".
Втім, експерти стверджують, що інвестори навряд чи ризикнуть брати участь у нових приватизаційних конкурсах, поки не проясниться ситуація з реприватизацією раніше проданих об'єктів. Показово, що жоден з російських інвесторів, раніше добивалися участі в конкурсі з продажу "Криворіжсталі", сьогодні не виявив бажання купити це підприємство на оголошеному Юлією Тимошенко реприватизаційному конкурсі.
Тетяна Івженко
