Після святкової промови президента Віктора Ющенка на Майдані в парламенті почали терміново шукати домкрат. Законодавці традиційно чуйно прислухаються до президентських побажанням протягом першого року повноважень глави держави. Однак далеко не факт, що парламентарії захочуть підняти бар'єр на задовольняє Ющенко висоту.

Відео дня

Єдине, що непогано вдалося Державному секретаріату, це досягти ефекту несподіванки. Президентська ініціатива про підвищення бар'єру, загорнута в красиву папірець призову до парламентського патріотизму, громом прозвучала над VIP-ложею, в якій зібралися герої Майдану та обтяжені різним ступенем участі в помаранчевій революції гості. Схоже, на Банковій цілком дозріли для того, щоб провернути ризикований політичний проект. До недавнього часу вважалося, що подібні експерименти по продавлюванню неоднозначних нормативних актів більш властиві Віктору Медведчуку. Але й нові господарі Банкової прагнуть в найкоротші терміни встановити зручні для партії влади правила гри. Не секрет, що НСНУ завжди виступав за підвищення прохідного бар'єру і його активісти, навколишні президента, вирішили не чекати надто довго. Хоча "нашоукраїнець" Борис Безпалий назвав пропозицію Ющенка "громадянською ініціативою", втілювати в життя її будуть саме як президентську прохання - наполегливо і самовіддано.

Ініціаторів підвищення бар'єру (очевидно, що ця ідея не прийшла в голову Віктору Андрійовичу безпосередньо на Майдані) об'єктивно підштовхують кілька факторів. По-перше, процес формування триєдиного провладного блоку помітно пробуксовує, тому його необхідно підштовхнути. По-друге, ідея лідерства Юлії Тимошенко в цьому гіпотетичному блоці влаштовує хіба що "нашоукраїнців" Пинзеника, але ніяк не "нашоукраїнців" Ющенко - Безсмертного. Не менш важливо остаточно визначитися з формою співпраці з Володимиром Литвином, що залишаються господарем становища в парламенті. Високий прохідний бар'єр у нинішній ситуації - непоганий аргумент для блокування. Є і ще одна причина - спроба сформувати за новою парламентську більшість. Однак у президентській промові виявилася пара перегинів. Швидше за всіх зорієнтувалися опозиційні есдеки, що нагадали, що змінювати закон про вибори за 240 днів до них не можна. "Регіонали" піддали президента критиці хіба що для підтримки іміджу опозиційної сили - їх рейтинг дозволяє голосувати практично за будь-який запропонований бар'єр в межах розумного. Який перебуває за кордоном Віктор Янукович і зовсім не удостоїв ініціативу свого суперника по президентській гонці коментаря.

Цікаво відзначити, що буквально протягом доби змінили свою позицію соціалісти. Спочатку їх нестримно активний коментатор, "людина номер два в СПУ" Йосип Вінський заявив, що фракція не підтримуватиме президентську ініціативу. Наступного дня партійний лідер Олександр Мороз показав, хто ж у домі господар, запевнивши всіх, що для СПУ і 7% і 10% по плечу. Схоже, Сан Санич швидко прикинув, що вступити в торг за участь у реалізації президентських побажань набагато вигідніше, ніж самоусунутися від участі в цьому процесі. Зате закляті друзі соціалістів з КПУ вустами свого лідера Петра Симоненка вже звинуватили президента в спробі не допустити їх проходження до парламенту. І діяти будуть відповідно.

Особливо цікаво буде подивитися на реакцію центристських політичних сил на президентську пропозицію. Одна справа - роздувати щоки, кажучи про готовність подолати бар'єр будь-якої висоти, і зовсім інша - голосувати за нові правила гри. Лідер Народної партії Володимир Литвин на правах спікера обмежився неприхованим скептицизмом з приводу впровадження в життя президентської ініціативи. За здивованому виразу обличчя Володимира Михайловича 24 серпня було зрозуміло, що президентську пропозицію з ним попередньо не обговорювали. Позицію "народників" висловив лідер "Демократичної України" Ігор Шаров, який припустив, що істотне підвищення бар'єру позбавить можливості бути представленими в парламенті мільйони громадян України. Так що понад 60 підконтрольних спікеру депутатів чекатимуть виразного сигналу від вождя. Голосування народних демократів, "Єдиної України" і ПППУ буде залежати від того, наскільки вдалими будуть переговори про формування тих чи інших блоків. Те ж можна сказати про фракції УНП, що опинилася на роздоріжжі між прагненням бути авторитетною силою і при цьому потрапити в парламент наступного скликання з мінімальним обсягом зобов'язань. Очевидно, що кінець серпня - початок вересня будуть витрачені на внутріпарламентські переговори і публічні дискусії про можливість підвищення бар'єру.

Визначатися доведеться і опозиційним фракціям. Комуністи ясно дали зрозуміти, що не збираються брати участь в іграх навколо бар'єру для парламенту п'ятого скликання. Есдеки могли б підтримати накручування бар'єру рік тому, коли в рядах їх парламентської фракції було 40, а не 20 "багнетів" як сьогодні. Цим двом фракціям йти у відмову по відношенню до президентської ініціативи легко, а от у "Регіонів України" буде спокуса поторгуватися за умови участі у голосуванні. Якщо їх гарантовано перестануть тіснити в Донбасі, то "регіонали" можуть підтримати навіть законопроект "нашоукраїнця" Михайла Поживанова, який запропонував збільшити прохідний бар'єр до 7%. Чому б соратникам Януковича не прорідити електоральне поле від конкурентів?

З точки зору оптимізації парламентської роботи підняття прохідної планки виглядає політичною грою на перспективу, після якої можливі як новий виток політичної реформи, так і ідилічне співіснування гілок влади до президентських виборів 2009 року. Однак не варто забувати, що внутрішні протиріччя між "Нашою Україною" і БЮТ можуть перешкодити формуванню їх єдиного списку, благо соціологи прогнозують, що обидві політичні сили можуть подолати планку в 7-10 відсотків. Очевидно, що можливе підвищення бар'єру зробить саме парламентські загони Ющенко і Тимошенко блокотворних, причому на боці прем'єра буде певна перевага у справі формування свого блоку. Певні дивіденди з підвищення бар'єру можуть виграти і "регіонали". Не слід забувати, що формування блоку з різних політичних сил може викликати чимало проблем при його перебудові у фракції після перемоги на виборах. Поки юридично не визначено, чи можна застосовувати санкції до парламентарія, який відмовиться входити у фракцію під знаменами партії, яка входила в єдиний блок.

Однак автори ідеї підвищення бар'єру не врахували одного важливого моменту - парламент четвертого скликання і раніше наполовину складається з депутатів-мажоритарників. Далеко не всі з них знайшли для себе місця в прохідній частині списків фаворитів. Відверто кажучи, поки механізми їх ефективного залучення до голосування за підвищення бар'єру неочевидні. Невже на Банковій вирішили спробувати "нагнути" незгодних одномандатників, щоб проштовхнути президентську ініціативу? Не виключено, що формувати необхідні 226 голосів будуть прем'єрськими руками. Мовляв, якщо впорається Юлія Володимирівна, яка виступала за відтворення парламентської більшості, з рішенням раптово поставленої політичного завдання, тоді їй можна довірити і оперативне управління "більшовиками" нового призову. Тимошенко не випадково публічно самоусунулася від вирішення "бар'єрної проблеми", назвавши її прерогативою законодавців. Прем'єр добре розуміє, що тема не тільки "гнила", а й може боляче вдарити по її іміджу.

Чи усвідомлюють складність проблеми і парламентарії. Їм доведеться знайти компроміс між президентським вимогою і власним спокоєм. Цілком можливо, що найголовнішим стане не факт підняття бар'єру, а сам процес обговорення і торгів. Обмежений період часу для прийняття рішення і відсутність хоча б формального парламентської більшості не дозволить підняти планку вдвічі. Найбільш вірогідним варіантом представляється підвищення прохідного бар'єру з 3 до 4, максимум 5 відсотків, та й то після тривалих політичних торгів. Ідея збільшити бар'єр для виборів до парламенту шостого скликання, яку вентилюють окремі депутати, малоймовірна - прийняття такої норми не сподобається Банковій, і створить спокуса розпуску Верховної Ради незабаром після її обрання. Благо політична реформа дасть главі держави більше приводів для цього кроку. Схоже, Віктор Ющенко і його оточення вирішили трохи себе підбадьорити з самого старту політичного сезону, поставивши непросте завдання і борючись за її виконання. Поки ж ручка домкрата, здатного підняти прохідний бар'єр, знаходиться не на Банковій, її ще належить зібрати з інтересів різних політичних сил.