Україна без Кучми: ГПУ поновила справу проти Шкіля

ГПУ відновила кримінальну справу щодо організаторів акції громадянської непокори "Україна без Кучми" (УБК). Про це повідомив народний депутат фракції БЮТ Андрій Шкіль. Самого політика поки не викликали в ГПУ для дачі свідчень, але йому відомо, що з іншими учасниками акції "проводяться бесіди". У Генпрокуратурі поки не дають коментарів з цього приводу. Глава київського відділення УНА-УНСО Ігор Мазур, який відсидів три роки за участь у УБК, розповів, що ГПУ поновила розслідування кримінальної справи близько тижня тому: "Мені ще минулого вівторка почали дзвонити і приходити по старою адресою, де проживає моя колишня дружина і де я не живу вже десять років. Але я сказав, що зайнятий і у мене немає часу розмовляти. А один раз відповів, що мені нема чого додати - всі мої свідчення є в матеріалах справи ". Генпрокуратура вже допитала трьох активістів УБК, які відбули тюремне ув'язнення, - нинішнього голови виконкому УНА-УНСО Руслана Зайченка і членів цієї організації Владислава Мирончука та Олега Бойка. Вони заявили, що більшість поставлених слідчим питань стосувалися участі в УБК Андрія Шкіля. Владислав Мирончук повідомив що його бесіда зі слідчим була недовгою, а всі свідчення зайняли близько півтора сторінок друкованого тексту: "В основному мене запитували про роль Шкіля у подіях 9 березня. Я сказав, що Шкіль, звичайно, там був, але я не бачив, щоб він як полководець на білому коні кричав 'Вперед! На штурм!' ". За наявною інформацією, коли Шкіль вийшов на свободу і став народним депутатом, його справа була виділена в окреме провадження, і вирок по ній так і не був винесений. Як відомо, наприкінці 2000 року, після того як у Верховній раді були оприлюднені "плівки Мельниченка", представники опозиції створили комітет захисту Конституції "За Україну без Кучми". 15 грудня 2000 організація почала акцію громадянської непокори "Україна без Кучми": у Києві на майдані Незалежності були встановлені намети, щодня проходили мітинги. Кульмінацією акції стали події 9 березня 2001 року, коли біля адміністрації президента відбулися зіткнення між опозиціонерами і міліцією. Десять осіб були звинувачені в організації масових заворушень і засуджені до ув'язнення на терміни від двох з половиною до трьох з половиною років, пише " Комерсант-Україна ".