Девальвація героїзму

"Я не хочу бути Героєм України, не цінує героїв моя країна", - співав зі сцени Майдану лідер гурту "Тартак" Сашко Положинський. І в одному виявився неправий. Цінує, ще як цінує - навіть якщо героями лауреатів цього високого звання можна назвати лише з великою натяжкою.

Відео дня

Роздавати престижних "слонів" президенти України люблять до великих свят. До Дня Незалежності, до річниці власної інавгурації ... Не стало винятком і 23 січня нинішнього року: президент Віктор Ющенко власними указами створив Україну двох її героїв - співачку Ніну Матвієнко та народного депутата Івана Сподаренка. Чим вкотре підтвердив: країні потрібно негайно "кохатися", так як героїв їй катастрофічно не вистачає.

Коли чуєш словосполучення "Герой України", перед уявою постає образ гіганта духу, який власними геройськими вчинками вивів свою країну на нові горизонти. Однак сухі рядки численних президентських указів кожен раз змушують напружувати розум, згадуючи, а що ж такого той чи інший новоспечений лауреат насправді зробив для створення нашої держави.

Ніна Матвієнко, безумовно, співачка голосиста і на естраді шановна, але в чому полягає її героїзм? В указі Ющенка стверджується, що звання Матвієнко надається "за пісенний талант, який пробуджує і возвеличує духовну силу українського народу".

Взагалі-варто було б запитати у самого народу, що народна артистка в ньому пробуджує: сумнівно, що хоча б половина українців слухає її пісні. Але в кожному разі Героя України навіть для "духовного будильника" забагато: пафосного звання народної артистки для вшанування таланту цілком вистачає.

Між іншим, будь-якій творчій людині має бути соромно отримувати таку нагороду, оскільки вона ігнорує талант як такий. Закон "Про державні нагороди України" прямо стверджує, що звання "Героя України" можна отримати тільки за здійснення визначного геройського вчинку або за видатне трудове досягнення. У Матвієнка якраз другий варіант, бо їй дали відповідний знак відзнаки - орден Держави (за геройський вчинок до звання додається орден "Золота зірка"). А тому дійсно видатний талант Ніни Митрофанівни прирівнюється до рекордних надоям доярки колгоспу "Перше травня" села Великі Вільми на Сумщині Павичі Шаповаленко, яку в 2001 р. героєм визнав Кучма.

До слова, присвоєння звання Героя за стахановщини в умовах ринкової економіки є повним нонсенсом і рудиментом "совка". Якщо вже людина найбільше намолотив зерна в "засіки голови колгоспу", то місце йому не в національному пантеоні, а хіба що в Книзі рекордів Гіннесса. Тому підходи до нагородження вищою державною відзнакою варто було б переглянути на законодавчому рівні: герой повинен асоціюватися з міфами, подвигами і легендами, а не з буденністю.

Проте ще більшою проблемою є моральна всеїдність наших правителів у виборі лауреатів, після чого чесній людині просто соромно буде вставати на один щабель з деякими "колегами". Одіозному Кучмі було неважко давати "героїв" таким самим одіозним фігурам - Віктору Медведчуку, Юхиму Звягільському, Георгію Кірпі, Тетяни Засухи чи Юрію Бойко. На їх фоні тьмяніли пам'ять В'ячеслава Чорновола, нівелювалися космічні досягнення Леоніда Каденюка і глохла спортивна слава Віталія Кличка і Андрія Шевченка.

Але і Віктор Ющенко, як з'ясувалося, так само не дуже розбірливий. Почавши з очікуваного суспільством посмертного нагородження Георгія Гонгадзе, Василя Стуса та Олеся Гончара, Віктор Андрійович рік свого президентства завершив несподіваним нагородженням Івана Сподаренка - народного депутата від Соцпартії, голові редакційної ради газети "Сільські вісті". Це фактично плювок в обличчя всім українцям, виступаючим проти розпалювання ксенофобії в суспільстві. Адже на "Сільські вісті" неодноразово подавали до суду через її антисемітських публікацій (наприклад, про "400 тис. євреїв-есесівців", які нібито прийшли в Україну з Гітлером у 41-му), а сам Сподаренко підписувався під закликом "зупинити злочинні дії організованого єврейства ". До речі, останнє звернення, яке отримало назву "лист ста", стало одним з причин того, що США навесні минулого року вкотре надовго затягнули скасування для України поправки Джексона-Веніка. Ось дійсно - "Герой України"! Більш гідних в державі не знайшлося ...

Після такого пасажу складається враження, що Ющенко свої укази підписує, не читаючи. Або просто не може відмовити соратникам по урядовій коаліції, незважаючи на імідж окремих персонажів: попросили - підписав. Свого часу пожвавлення в суспільстві викликав списку лауреатів державних нагород, оприлюднений до Дня Незалежності. Стільки за один раз не нагороджував навіть Кучма, хоча Ющенко й обіцяв не розкидатися високими званнями так, як його попередник. Свої звання "заслужених" отримали всі співаки Майдану (тільки Олег Скрипка, лідер гурту "ВВ", відмовився), а орден княгині Ольги отримала навіть "Суперфан-Парамон" революції - баба Параска.

Президент, сам колись дивувався "пантеоном" імені Леоніда Даниловича і вирізняв, що державні нагороди знецінюються, повинен би відчути, що він фактично продовжує лінію Кучми на девальвацію героїзму. І, як показує приклад Олега Скрипки, фраза: "Я не хочу бути героєм України" - знову може стати актуальною.

Юрко КОСМИНА, "ВВ"