Країна дізнається імена депутатів-нероб!

Перш ніж покинути до 5 квітня сесійну залу Ради, нардепи прийняли одне важливе для себе, улюблених, постанова - виділили кошти на утримання ВР. У поточному році послуги слуг народу обійдуться українським платникам податків в 980 мільйонів гривень. Це на 70 млн. більше ніж у 2010-му.

Наскільки адекватними професійної віддачі депутатів, є багатомільйонні бюджетні витрати на утримання ВР? Відповідь на це та інші запитання "Обозревателя" дав перший заступник голови парламентського Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ, бютівець Сергій Сас.

- Сергій Володимирович, як відомо, кошторис на утримання Ради в нинішньому році в порівнянні з минулим "погладшала" на 70 млн. Це, на ваш погляд, виправдано?

- За великим рахунком, грошей ніколи не буває багато. У тому числі - на утримання Верховної Ради. Будь бюджетна організація намагається вирішувати питання для забезпечення себе фінансами на максимальному рівні. Що стосується безпосередньо Верховної Ради, тут слід зазначити наступне. Свого часу, коли тільки починалися війни навколо парламентської кошторису, навколо державного бюджету, завжди ситуація виглядала наступним чином. ВР просила певні суми для забезпечення своєї діяльності, а Кабінет міністрів завжди трошки шантажував Верховну Раду. Питання стояло так: якщо ми схвалимо кошторис ВР, ви нам, будь ласка, узгодьте в держбюджеті інші параметри. Мене ця тема постійно дратувала. І свого часу я ініціював внесення змін до регламенту з тим, щоб Верховна Рада затверджувала кошторис до прийняття держбюджету. І це знайшло своє відображення в статті 7 Регламенту. Однак знаєте, у нас же для деяких категорій закон не писаний, якщо писаний, то не читайте, якщо читаний, то не зрозумілий, якщо зрозумілий, то не так. Спочатку, наскільки я пам'ятаю, кошторис було на ту суму, про яку ви говорите менше. Потім, як виявилося, поза межами нашого комітету велися якісь переговори з Кабінетом міністрів і в підсумку кошторис ВР - 2011 збільшили.

- А якщо говорити про конкретні статтях витрат. У яких напрямках - збільшення?

- Основні параметри кошторису, в порівнянні з минулим роком не зросли. Маю на увазі те, що стосується заробітних плат, забезпечення діяльності за основними напрямками. За деякими напрямками, до слова, є зменшення. Однак у Верховної Ради завжди виникають проблеми з деякими напрямками фінансування.

- Конкретизуйте.

- Перше. Проживання народних депутатів у готелі. Тільки на це необхідно близько 20 млн. Коли я доповідав питання на засіданні Комітету, то акцентував увагу саме на цьому моменті, оскільки це - неефективні витрати бюджету. Необхідно пропонувати якісь альтернативи. Не варто оплачувати номери в готелях депутатам, які не мають житла у Києві. Можливо, краще виплачувати їм певну суму. Чому? Тому що сума, яка зараз виплачується на готель більше, ніж сума, яка необхідна для оренди житла.

Друге. Проблематичною статтею витрат традиційно є стаття на авіаперельоти. На жаль, ця проблема залишається відкритою. Народні депутати, що не мають житла в Києві, зловживають своїм, законом, передбаченим правом на безкоштовні переїзди. Крим, Донецьк, Луганськ. Є у нас такі колеги з цих регіонів, які явним чином зловживають правом на безкоштовні перельоти.

Поясню, як ведеться розрахунок витрат на транспортне забезпечення народних депутатів. Якщо на місяць народний депутат має відбути на роботу з виборцями в той регіон, в якому він закріплений партією, ми передбачаємо оплату в обидві сторони. Є ще й один резервний раз - туди і назад. Ну, всяке буває - доручення парламенту, фракції і т.п. Тобто в місяць кошторис ВР передбачає, що депутат може з'їздити два рази в один бік і два рази назад. Проте якщо деякі депутати взагалі не користуються своїм правом на безкоштовні переїзди по території України, то інші зловживають цим правом. Є у нас такі колеги, які вже по 100 і більше тисяч налітали.

Ця стаття завжди недофінансована, так що, судячи з усього, додаткові кошти кошторису цього року і будуть направлені на ці потреби. Так що тут необхідно наводити порядок.

Третє. Напрямок, який передбачено в цьогорічному кошторисі і якого не було минулого року - це кошти, передбачені на виготовлення проектної документації, на будівництво житла. Є державний будівельний комбінат Верховної Ради. У зв'язку з тим, що немає державних об'єктів, він трішки займається комерцією, проте його ключове завдання - будівництво житла для ВР.

Про що йде мова? Про те, що відповідно до закону народні депутати повинні забезпечуватися житлом. Але Верховна Рада, як вищий законодавчий орган, складається не тільки з депутатів, а й з апарату ВР. Структурних підрозділів або підрозділів, які знаходяться в підпорядкуванні ВР, налічується близько десяти. Вони також отримують державні кошти на утримання. Як відбувається зараз? Приходять молоді фахівці. Рік, два, три попрацювали, набули досвіду і пішли. Чому пішли? Тому що зарплата державного службовця, скажімо так, не завжди їх влаштовує і дає можливість нормально себе почувати в Києві. Так от, якість нашого депутатського корпусу (якщо можна такий термін тут застосувати) залишає бажати кращого. Ми бачимо і масажистів, і охоронців і водіїв, і бізнесменів. Де-юре вони є депутатами, а де-факто їх ніхто в парламенті не бачить. Словом, зрозуміло, що вони працювати не будуть. А з урахуванням того, що відповідно до Конституції, законопроектна робота частково належить Комітетам, апарат в комітетах повинен бути виключно професійний. І з тим, щоб зацікавити молодих людей, які приходять трудитися в апарат ВР, на законних підставах, думаю, можна вирішити питання про їх забезпечення житлом. Це можуть бути службові квартири, квартири, передані на постійне користування. Словом, існують різні варіанти. Я вважаю, що цим шляхом необхідно рухатися, тому що в іншому випадку можемо опинитися в ситуації, коли і експертні висновки писати нікому буде в парламенті, і над законами працювати.

- Проблемною раніше була і "телефонна" стаття. Ситуація якось змінилася?

- Так, змінилася. З телефонними переговорами якраз ситуація покращилася. Там навіть є економія з урахуванням того, що Верховна Рада встановила свою власну АТС. За рахунок синхронізації з основними операторами, в рік виходить економії на 1,5 млн. за цією статтею витрат.

До речі, хотів би, щоб ви звернули увагу на те, що не завжди пільги, які передбачені законом, реалізуються. Ось я, наприклад, чув на телебаченні коментар про безкоштовні путівки, які даються народним депутатам. Так от, хочу сказати, що безкоштовна путівка - це певна умовність. Відповідно до закону повинна видаватися безкоштовна путівка на відпочинок (24 дні). Однак з урахуванням знову-таки дефіциту кошторису, виділялося тільки 5 тис. грн. П'ять тисяч - це далеко не та сума, яка відповідає вартості путівки. Так що, скажімо так, йде часткова компенсація за путівку, оскільки путівка коштує 10, 12, 15 тисяч (залежно від санаторію ВР).

- Згідно з календарним графіком Верховної Ради, на поточному тижні парламентарії повинні працювати в округах. Скільки реально ваших колег трудяться на виборчих полях? Скільки реально працюють у комітетах? Словом, скільки з 450-ти народних депутатів, за утримання яких платники податків в 2011-м заплатять 980 млн.грн. є депутатами де-факто?

- Спасибі вам за це питання. Ви знаєте, мене це питання теж постійно цікавить і мучить. Про недосконалість виборчої системи та інших нюансах, можна міркувати довго. Однак факт залишається фактом: громадяни України, наші виборці, делегували частину своїх повноважень на здійснення державних функцій конкретним людям.

Але з урахуванням цієї злощасної депутатської недоторканності й існують певні нюанси. Депутати багато собі дозволяють, у тому числі і у ставленні до міліції (це з останніх прикладів).

Що стосується вашого питання. Я не можу сказати, скільки саме депутатів є депутатами де-факто, але, думаю, таких людей є багато. Виключно важливу роль я відвожу публічності. Дійсно, робота депутата складається не тільки з роботи в сесійній залі. Це і робота в комітетах, округах. Я навіть не ставлю питання про те, хто і як працює над законопроектами, тому що це необ'єктивна штука - підготовлені законопроекти. Можна ж законопроект з одного рядка підготувати до однієї зі статей, а можна працювати кілька років над серйозним законопроектом, як я колись працював над Законом про лізинг, Законом про регламент. Словом, це неоднозначні речі.

- Однак якщо інформація про законотворчу активності / пасивності кожного окремого депутата доступна на сайті ВР, то інформація про те, хто ходить на засідання комітетів, а хто є прогульником - ні.

- Я думаю, наш комітет буде готовий провести аналіз та надавати інформацію про те, хто і як працює в комітетах. Її потрібно публікувати, щоб показати і сказати людям: "Шановні. От ви обрали людей, а вони не ходять на роботу, в округи не виїжджають ". Я зараз перебуваю в Кіровоградській області. Проводжу зустрічі з виборцями, консультації, раджуся, наприклад, щодо перспектив Земельної реформи, яка нависає над головою людей. А дехто дозволяє собі ні на пленарні засідання не ходити, ні на комітети ... Єдині ліки від цієї хвороби - публічність. Давайте, домовимося таким чином. Ми зробимо аналіз про те, хто і як працює і звернемося до ЗМІ, щоб ці дані опублікували. Я можу і з трибуни ВР про це розповісти. Треба розповісти людям, хто працює, а хто 99% часу за кордоном сидить і в Україні навіть приїжджати не збирається.

Тих депутатів, які не ходять на роботу в парламент, зарплата не цікавить. Вони в рази збільшують свої статки за період депутатства. Займаєшся бізнесом? Ложі мандат і йти працюй, ніхто ж тебе не тримає. А так, і місце займають, і не працюють. А від цього адже на інших - тих, хто намагається працювати, збільшується навантаження. Від цього безпосередньо залежить і якість законів. Ось, подивіться, не встигли закон "Про

боротьбі з корупцією прийняти ", вже говорять, давайте, мовляв, будемо його, міняти, скасовувати.

- А питання парламентських "піаністів" коли вирішиться?

- Наскільки мені відомо, глава ВР вніс проект закону про внесення змін до Закону про Регламент. Відверто кажучи, ми підтримували його пропозиції з Постановою. Однак для чистоти жанру необхідно все ж внести зміни до Закону про Регламент. Тому що, відповідно до 82-ї статті Конституції, організація і порядок роботи ВР визначаються Конституцією і регламентом. Тому, ще раз підкреслюю, зміни внести необхідно. Необхідно також і затвердити те злощасне Положення про електронній системі голосування. Тоді не буде у нас тієї проблеми, яка була з Ар'євим, який був у США, показував картку, а тут інший карткою хтось голосував. Словом, є проблеми, вирішувати які слід не наскоком, а професійно. Якщо мені не зраджує пам'ять, було 222 голоси з питання індивідуального голосування. Що це означає? Те, що тих депутатів, які голосують за себе і сусідів, які не ходять на роботу, це, як кажуть, дістало.