Рада напередодні харакірі

Верховна Рада в роздумах: не зробити їй ритуальне самогубство, принісши себе в жертву молоху поновлення політичного простору. Далеко не всі впевнені в необхідності такого кроку, а ті, хто не проти - поки не знайшли спільної мови в питаннях процедури жертвопринесення, а також способів обрання нового парламенту.

Є кілька важливих факторів, які роз'єднують депутатів в цьому питанні. По-перше, триває війна на Донбасі. І якщо провести дострокові вибори парламенту занадто рано, Донецька і Луганська області, за винятком трьох-п'яти районів, не зможуть взяти в них участі. Це подвійна проблема. З одного боку, жителі Донбасу мають право на представництво в Раді, і позбавляти їх цього права не можна. З іншого, цілий ряд політиків і цілих політичних сил левову частку голосів виборців пожинав саме на сході, і без цих голосів їм не варто розраховувати на успіхи в парламентській гонці. Мова, насамперед, про регіоналів і комуністів.

Поки ще лідер фракції ПР Олександр Єфремов так роз'яснив свою позицію журналістам:

"Для того, щоб провести вибори, потрібно домогтися, щоб усі регіони голосували. А значить - припинити вбивати населення, знайти варіант рішення і зупинити кровопролиття. А потім вже говорити про вибори. Ми не проти будь-яких виборів, ми за те, щоб були внесені зміни до конституції, щоб люди розуміли, за кого вони голосують. Крім того, ми за те, щоб усі регіони мали своїх представників, а значить - за змішану систему, пропорційну і мажоритарну, 50 на 50. Що стосується розпаду коаліції - думаю, справжня коаліція буде формуватися після інавгурації президента ".

Єфремов скептично ставиться до ймовірності коаліції ПР і "Батьківщини" у разі, якщо УДАР вийде з коаліції. "У політиці нічого виключати не можна, але я не думаю, що в нинішній ситуації все в ПР погодяться на подібні варіанти", - говорить він.

Читайте: Рада таки дозволила пораненим військовим лікуватися у "Феофанії"

По-різному бачать депутати і формат виборів нової Ради. Якщо регіонали схиляються до змішаної системи, то, наприклад, мажоритарники з колишніх позафракційних прекрасно розуміють, що при такій системі округів на всіх не вистачить, та й роль, яку мажоритарники грають у "змішаному" парламенті, недостатньо велика. Ігор Єремєєв з групи "Суверенна європейська Україна "взагалі не в захваті від можливого розпуску Ради:

"Український народ зробив вибір у першому турі - і це означає. Що український народ проголосував за мир. Тому перше завдання, яке стоїть перед Верховною Радою і перед новообраним президентом - це припинення війни і мир в Україні. Взяти і без приводу розвалити коаліцію - це політиканство. За нами стоять люди - 46 мільйонів, і вони в першу чергу чекають від нас світу. Перевибори можливі й, думаю, навіть необхідні, але спочатку потрібно вирішити завдання № 1 - припинення війни. Сьогодні на сході гинуть люди, які захищають нашу країну . Тому спочатку світ, а потім все інше. Що ж до виборів до нового парламенту, то я мажоритарник і вважаю, що вибори повинні проходити за мажоритарним принципом. Ідеальний варіант - це 250 округів і, відповідно, 250 депутатів ".

УДАР і " Батьківщина "виступають за чисто пропорційну систему. УДАРу більш ніж кому або вигідний якнайшвидший розпуск парламенту і нові вибори - партія задоволена результатами київських виборів і хоче повторити цей успіх на виборах всеукраїнських. Тому саме депутати цієї політичної сили сьогодні найбільш активно виступають за перезавантаження законодавчої влади. Ось що сказав про це кореспонденту "Обозревателя" парламентарій Павло Розенко :

"Процесу розпуску парламенту вже пора б розпочатися. А сценарію може бути тільки два. Відповідно до першого, всі політичні сили парламенту приходять до згоди щодо необхідності розпуску Ради. Приймається політичне рішення, а потім під нього підводиться юридичне обгрунтування. Наприклад, три фракції виходять з коаліції - головне, домовитися. Це був би оптимальний варіант. Політики розуміють, що в нинішньому вигляді Рада недієздатна. Другий варіант передбачає "хірургічні заходи", тобто, формування підстав для того, щоб президент своїм указом розпустив Верховну Раду. Поки домовленості не досягнуті, ми бачимо, що у більшості є розуміння необхідності розпуску Ради, але бажання йти на дострокові вибори є поки, на мій погляд, тільки у фракції партії УДАР і ще у тієї групи депутатів, які орієнтовані персонально на президента. Публічно все - за розпуск парламенту, але до конкретики поки не дійшла. Але я думаю, після інавгурації процес піде швидше. Що стосується системи майбутніх виборів, то наша позиція чітка: ми за систему партійних списків. Ми в черговий раз подивилися на ситуацію в Києві, коли гречка і гроші в мажоритарній частині продовжують робити свою справу - підкуповувати виборців. В результаті по мажоритарних округах проходять абсолютно одіозні особистості - або завдяки адмінресурсу, або завдяки підкупу. Тому ніяких перспектив мажоритарна схема мати не повинна ".

Читайте: Рада наступного тижня визначиться з долею Царьова

У "Батьківщини" приводів для оптимізму куди менше - київські вибори показали різке падіння підтримки партії. Однак Тимошенко не буде собою, якщо не спробує свою поразку на президентських виборах звернути в перемогу на виборах парламентських. Адже вся відповідальність тепер лежить на Порошенка, і до початку парламентської виборчої кампанії неминуче накопичиться цілий список претензій, які "Батьківщина" зможе пред'явити президенту і пропрезидентському УДАРу. Але в головному партії Тимошенко і Кличко сходяться: потрібні розпуск Ради і пропорційна система виборів, а антитерористична операція виборам не перешкода. Ось що сказав про це на брифінгу депутат Сергій Соболєв :

"Нормалізацію ситуації ніхто не може зараз прогнозувати. Всякий, хто заявить про терміни нормалізації - авантюрист. Але нам потрібно сьогодні чітко розуміти: на абсолютній більшості територій вибори можуть проводитися. Це головна відповідь на питання про нормалізацію. За винятком двох областей, Донецької та Луганської . Щодо Закону про вибори, якщо робоча група буде створена наступного тижня, то за тиждень закон можна буде допрацювати. На жаль, повернення до конституції 2004р. не гарантувало повернення до пропорційної системи - там пропорційна система визначена тільки для виборів 2006р. Зараз є як мінімум 4 законопроекти, які передбачають пропорційну систему. Як домогтися дострокових виборів? Це технічне питання, це може бути політичний консенсус, чи указ президента - проблем я не бачу.

Читайте:

Депутати не захотіли допомогти учасникам АТО та їх сім'ям

КПУ як партія, серйозно залежить від електорату Донбасу, достроковим виборам не рада і вважає, що з цим можна почекати. Втім, як партія з обмеженим ресурсом, КПУ позитивно оцінює намір політичних опонентів ввести пропорційну систему виборів - на мажоритарних округах комуністам мало що світить. Хоча, за словами депутата Петра Цибенка , у них великий досвід участі у виборах за будь-якій системі:

"Ідею переобрання парламенту наша фракція підтримувати не буде. Ми не бачимо достатніх підстав для того, щоб ці вибори проводити. Крім того, у багатьох можливі складності. Просто кричати: давайте переоберемо парлмент! - Це одне, а коли питання переходить у практичну площину, крикуни починають думати: а чи потраплю я до нового парламенту? Чи буде там моя політична сила? Багато хто не бачать позитивних відповідей на ці питання. Так що це не найкраща ідея. Але я абсолютно не виключаю, що ці вибори все-таки будуть проведені. Тому що в цьому зацікавлений новий президент, зацікавлені ті, хто сьогодні знаходиться за межами парламенту і хоче туди потрапити. Але вибори до парламенту - не першорядне проблема для України. Сьогодні головне - зупинити війну. Я пройшов усі виборчі системи - вперше обирався за чистої мажоритарки , потім була змішана система, і я обирався як по мажоритарці, так і за партійними списками. Можливо. свого часу ми занадто швидко переступили від змішаної системи до чистої пропорціоналки. З іншого боку, всі проблеми, що виникали на останніх парламентських виборах, виникали саме через мажоритарки. Суспільство рухається у бік пропорційної системи, і цей рух потрібно підтримати - удосконалюючи суспільство, удосконалюючи політичні структури ".

В цілому ж депутати і суспільство чекають від прийдешніх перевиборів прямо протилежних речей. Депутати мають намір після виборів повернутися в будівлю під куполом, тоді як суспільство мріє про повну перезавантаженні законодавчої влади, в тому числі і про зміну депутатських осіб. Ось тільки чи вийде? Від результату виборів залежить, наскільки "безглуздім" буде парламентська "самогубство".