УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Політолог розповів, чому в опозиції різні погляди на конституційну реформу

4,5 т.
Політолог розповів, чому в опозиції різні погляди на конституційну реформу

Президентські амбіції лідера УДАРу Віталія Кличка і його бажання отримати широкі президентські повноваження ускладнюють вироблення єдиної думки в опозиції щодо змін до Конституції - вважає Михайло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології.

На його думку, досягнення компромісу між владою і опозицією в питанні проведення конституційної реформи стане одним з елементів політичного врегулювання в країні.

"Малоймовірно, що будь-який новий варіант змін до конституції може бути узгоджений в короткі терміни. Тому єдина можливість - повернутися без всяких змін до тексту Конституції 2004-го року. Є різні механізми як це зробити, але для цього однозначно знадобиться 300 голосів у Раді, щоб зміни були легітимними. Це також буде одним з елементів виходу з політичної кризи. Але після цього конституційна реформа тільки почнеться ", - сказав Погребинський.

Читайте:Яценюк: текст Конституцією 2004 року потрібно негайно внести до ВР

Коментуючи протиріччя між УДАРом та "Батьківщиною" щодо широти президентських повноважень, експерт сказав, що Кличко серйозно розраховує перемогти в президентських перегонах, тому не хоче стати президентом з вузькими повноваженнями і його позицію підтримують у Європі.

"Це очевидно. Кличко хоче більше повноважень, тому що вважає, що його у нього є великі шанси зайняти цей пост. І така позиція Кличка щодо повноважень президента знайшла підтримку в Європі", - сказав Погребинський.

Читайте:ЗМІ пригадали Яценюку і Порошенко критику Конституції 2004 р., до якої вони хочуть повернутися

Як повідомляв "Обозреватель", згідно порівняльній таблиці поправок до законопроекту про внесення змін до Конституції, підготовленої фракціями "Батьківщина" і УДАР, думки опозиції по ряду статей розділилися .

В цілому пропозиції фракції "Батьківщина" істотно розширюють повноваження Верховної Ради, а фракції УДАР - уряду.