Нотатки про VIP-авіаперельотах

Нотатки про VIP-авіаперельотах

В кінці минулого року темі чартерного рейсу міністра транспорту та зв'язку країни Миколи Рудьковського до Франції було приділено величезну увагу. Але за кадром залишилося ще дуже багато прикладів використання державних грошей для забезпечення службової діяльності українських чиновників. Про деякі з них редакції вдалося зібрати інформацію.

Про Януковича забули?

Нагадаємо, що 13 вересня 2007 Міністерство з надзвичайних ситуацій разом з Міністерством транспорту та зв'язку отримали "громадський осуд" про використовували ресурсів відомств для забезпечення проведення передвиборної кампанії Партії регіонів. У цьому їх публічно звинуватив "пильний" тодішній міністр оборони Анатолій Гриценко, чиї підлеглі контролюють повітряний простір. За його словами, прем'єр-міністр України Віктор Янукович, перебуваючи у відпустці в зв'язку з участю у виборчій кампанії, здійснив свій передвиборчий тур по території Сумської і Чернігівської областей. Для переміщення преси, охорони і, власне, партійної команди Партії регіонів використовувалися три вертольоти Мі-8 МНС, - повідомив Гриценко, зазначивши, що в цьому є порушення закону. Тоді Гриценко висловив сподівання, що це питання має стати предметом аналізу Генеральної прокуратури України. Вибори закінчилися, перевірки справедливості звинувачення не послідувало, правової оцінки вони не отримали. Правда, при цьому пан Гриценко забув, що його особисті поїздки по військових гарнізонах під час цієї ж кампанії (цікаво, але і він перебував у відпустці у зв'язку зі своєю участю у виборах) також здійснювалися з використанням підпорядкованої йому військової авіації. Але, як кажуть, вибори пройшли, переможців не судять ...

Відео дня

"Кришталево чисте" керівництво Міноборони

Копнувши цю тему глибше, ми виявили, що в нашій країні є такі випадки використання дорогої авіаційної техніки для авіаперельотів чиновників, що пан Рудьковський просто відпочиває. А лідирує в цьому наше військове відомство.

Насамперед, кілька слів про "таксопарку". Наприклад, в Борисполі дислокується ціла військова авіаційна бригада. Колись вона у своїй назві навіть мала приставку "спеціального призначення". Правда, зараз її "вивіска" стала скромніше - "транспортної авіації". Не намагайтеся в ній знайти винищувачі-перехоплювачі, пильно стережуть небо нашої столиці. Вся її "спеціальна" специфіка зводиться до забезпечення польотів вищих посадових осіб. У складі частини - близько півтора десятків літаків і вертольотів. За винятком спеціального літака-фоторозвідника Ан-30 ескадрильї "Блакитна стібка" (використовується для інспекційних польотів у рамках договору "Відкрите небо") - всі інші машини - транспортники. У міністра, наприклад, є Ту-134, обладнаний як салон. Одного з попередників Гриценко - Євгена Марчука через це "салону" навіть звинувачували в нецільовому використанні бюджетних грошей, коли останній вирішив витратити пристойну суму на його ремонт та оновлення "інтер'єру" машини. У авіабригади ще є кілька Ан-24 і Ан-26, також обладнані для VIP-пасажирів. Вони використовуються для заступників міністра і начальника Генштабу, а також як резервні для "першого" особи відомства. Для більш близьких перельотів є кілька спеціально переобладнаних вертольотів Мі-8 з відповідним внутрішнім оздобленням.

Не відстають від перших осіб військового відомства та їхні підлеглі. На всі військово-морські сили країни ми маємо всього два Ан-26, але один з них є "роз'їзний конячкою" для командувача ВМС адмірала Тенюха. Схожий "салон" базується у Вінниці для командувача військовою авіацією. На відміну від своїх колег командувач сухопутними військами виглядає "скромніше", так як у нього є "лише" вертоліт.

Ми віддаємо собі звіт, що ці машини українські військові отримали по "спадок" від колишньої Радянської Армії, де навіть у командира звичайної дивізії була в підпорядкуванні вертолітна ескадрилья, яку він міг використовувати на свій розсуд. Та й обладнані ці повітряні судна зсередини набагато скромніше машин "нових українців". Але "вантаж спадщини" не дає спокійно спати нашому військовому керівництву. Тому і "катається" командувач ВМС із Севастополя до Києва і назад по повітрю мало не щотижня, виконуючи тим самим своїм екіпажем норми нальоту всієї морської авіації. А екіпажі бойових машин при цьому сидять на "голодному пайку", що не набираючи навіть мінімально необхідних норм нальоту для підвищення класної кваліфікації.

Але якщо переліт військових чиновників ще можна обгрунтувати службовою необхідністю, то "кристально чесний" Анатолій Гриценко не забував, наприклад, літаючи у відпустку до Криму, взяти на борт свого службового літака сім'ю та інших родичів.

Все пізнається в порівнянні. Коли в жовтні цього року до Києва на чергову робочу зустріч злетілися "колеги" Гриценка - міністри оборони з двох десятків країн, то лише дуже небагато з них прилетіли на "своїх" машинах. Всі інші - звичайними рейсами авіакомпаній ...

Кожному "князьку" по "стайні"

Приклад Міноборони з'явився "заразливим" для інших силових структур. Свій авіаційний "таксопарк" є у прикордонників. Авіапарк Держприкордонслужби складається з літаків Ан-24, Ан-26, Ан-72 і Ан-72П, а також вертольотів Мі-8. Офіційно обидва авіаційних підрозділу "погранцях" дислокуються в Харкові та Одесі. Але уважні пасажири, що вилітають з аеропорту "Жуляни", можуть часто виявити в його так званому військовому секторі авіатехніку в "прикордонної" розфарбовуванні. Якщо врахувати, що в районі Києва порушників держкордону за визначенням бути не повинно, то про справжнє призначення цих літаків можна здогадуватися. Для не сильно догадливих нагадаємо, що головний "офіс" прикордонників знаходиться саме в Києві ...

Не відстають від них і внутрішні війська МВС, що також мають свою авіацію, і МНС, про які ми еже згадували на початку статті. Техстан машин всіх перерахованих відомств не сильно хороше, палива вистачає лише на одиночні польоти, тому безкоштовними "авіатаксі" користується в основному тільки керівництво силових відомств.

У "чорний" список можна також занести і Державну авіакомпанію "Україна", призначену для забезпечення польотів строго обмеженого числа осіб керівництва країни. Але, наприклад, співробітники Управління Державної охорони часто використовують її вертольоти для польотів на рекогносцировки та інші заходи забезпечення безпеки Президента країни (це не рахуючи "літерних" рейсів самого Президента), хоча авіакомпанія призначена зовсім не для цього.

Представляється, що дана тема невичерпна. Коли починаєш вникати в питання, скільки різних повітряних судів перебуває у віданні держструктур (наприклад, авіаційних підприємств, авіаційних і інших заводів, конструкторських бюро і т.п.), то цифра виявляється значною. Розпоряджаються ними, природно, керівники цих підприємств. Якщо проаналізувати інформацію про перельоти "їх" машин протягом року (підкажемо, що все це акумулюється в "Украерорусі"), а потім порівняти з документацією на ці польоти і списками реальних пасажирів та їх супутників (супутниць), то підписку про невиїзд доведеться брати не тільки у Рудьковського, але ще й у кількох десятків чиновників.