Голосовий пошук. Як українці шукають, де проголосувати

Менше місяця залишилося до президентських виборів в Україні. "Обозреватель" з'ясував, що лише одиниці з залишилися в Криму українців збираються голосувати на президентських виборах. Не зможуть проголосувати і українці, які втекли від військових дій на Сході - ні закону, що дозволяє їм, як кримчанам, голосувати за межами рідних міст.

Голосування по-кримськи: із Сімферополя - до Львова

Сім'я Романа з Сімферополя вже побувала в "шкурі" біженців: на початку окупації вони поїхали до Львова.

"Там пробули буквально два тижні. Коли Росія вторглася до Криму, думали, що Україна почне військами вибивати, будуть повномасштабні військові дії і почнеться бійня. Коли побачили, що пройшла анексія, і немає військових дій, ми повернулися додому", - розповідає чоловік.

У порівнянні з тим, що діється на Донбасі, каже Роман, в Криму зараз спокійно. Ось тільки ціни істотно підскочили - на деякі товари вдвічі. Почалися перебої з електрикою. І гоніння проти українців за паспортом.

"Тих, у кого українська материкова прописка, звільняють з роботи. Люди повинні оформити дозвіл на проживання, якщо хочуть працювати в Криму. А ми російські паспорти поки не отримуємо - немає необхідності: у нас немає своєї нерухомості, нічого, що варто було б переоформляти, де потрібні документи ", - каже Роман.

Він прекрасно розуміє, що в Криму проголосувати за українського президента йому не дадуть. Тому вирішив, що називається, поєднати приємне з корисним.

"Я б із задоволенням проголосував. Чув, що потрібно буде за 5 днів до виборів написати особисту заяву і будеш включений в список в іншому місці. Ми жили у людей у ??Львові - вони в гості кличуть. Ми хотіли б приїхати до Львова і заодно там проголосувати ", - поділився планами з" Обозревателем "Роман.

Питання з голосуванням кримських біженців вирішили

У ЦВК запевняють: всі кримські біженці зможуть віддати свій голос на майбутніх виборах. Для цього досить після приїзду на нове місце тимчасового проживання зареєструватися.

"Якщо вони вже тут зареєструвалися - то взагалі немає проблем. У них змінюється виборча адреса. Замість кримського - або київський, або львівський, або ще якийсь", - пояснює заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Тим же кримчанам, яким ніде зареєструватися, потрібно буде звертатися до органів ведення реєстру виборців за місцем перебування, щоб їм змінили місце голосування на виборах 25 травня.

Останній день прийому заяв - 19 травня. Поки, за словами Магери, цим правом скористалося мало біженців.

"Ми можемо збирати тільки інформацію про тих, хто подав заяви на зміну місця голосування. До останнього часу таких людей було 150. Чи не 150 тисяч, а 150 осіб", - уточнює Магера.

Подібна неактивність в основному пояснюється тим, що у людей, в одночас що позбулися будинків і звичного життя, досить більш насущних проблем, які треба вирішувати тут і зараз: де жити, за що жити і як освоїтися на новому місці.

"Я хотіла б піти на вибори, але поки не знаю. Я толком не знаю, куди йти треба і що робити. Читала, що треба піти за 5 днів до виборів написати заяву, але я просто не знаю, де його треба писати, якщо я хочу проголосувати ", - розповідає Інна, яка в березні приїхала з Алупки на Київщину.

У ЦВК пояснюють: щоб написати заяву на зміну місця голосування, кримчанам потрібно йти в райдержадміністрації чи виконкоми місцевих рад.

Право голосу для кримських біженців "вибивають" волонтери

Влада законодавчо дала право біженцям з Криму проголосувати в іншому місці, але як скористатися цим правом - не пояснила. В основному ця місія зараз лягає на волонтерів, які допомагають біженцям облаштуватися на новому місці.

Юрій, волонтер луцької організації Volynhelp Krym, каже: незважаючи на те, що кримчанам начебто забезпечили можливість голосувати - проблеми все одно залишаються. Наприклад, у тих, у кого немає прописки. Таким людям доводиться через суди доводити сам факт свого існування і право на голос. Незважаючи на те, що реагувати на такі заяви суди повинні швидко і безкоштовно, необхідність щоразу проходити всі бюрократичні інстанції забирає багато сил і часу.

Юрій розповідає: з кримчан, з якими він підтримує контакт, для більшості дуже важливо проголосувати. Як, наприклад, для кримського татарина Сервера, який приїхав до Луцька разом зі своєю великою родиною.

"Все б були такими бандерівцями, як ті люди, яких ми зустріли в Луцьку!", - Посміхається Сервер.

Він розповідає, що його сімейство вже більш-менш обжілось на новому місці. Оселилися в двокімнатній квартирі, яку їм безкоштовно надала родина з Волині. За допомогою волонтерів вдалося також знайти роботу: старший син влаштувався за фахом - машиністом поїзда. Дочка, вільно володіє кількома мовами, працює перекладачем з французької в одній з луцьких фірм. При справі та інші члени сім'ї. "Наші жінки вдома, в Криму, були домогосподарками. А тут теж пішли працювати. А як же? Треба працювати - ми ж не вдома", - каже Сервер.

Сам він поки готується до операції на очах - її планував зробити ще в Криму, але завадила окупація. За допомогою волонтерів Сервер вже забезпечив собі можливість проголосувати на виборах президента.

"Право голосу у нас буде. Ось уже Юра (волонтер. - Авт.) Займається, всі дані наші паспортні, прописку - все взяв, в базу даних ввів - голосувати ми будемо. Ми самі хочемо проголосувати", розповідає Сервер.

Чи будуть голосувати мешканці Донбасу?

Як голосуватимуть українці в контрольованих терористами східних регіонах нашої країни, влада поки не пояснили. Як і те, чи зможуть взяти участь у виборах першого біженці з Донбасу - адже, на відміну від кримчан, відповідного статусу вони не мають.

"Реально органи державні не працюють, а держава, в свою чергу, не робить нічого для того, щоб люди з східної України були забезпечені виборчим правом. Головна проблема - не так з кримчанами, як зі сходом. Бо ці люди блоковані у виборчому праві і саме цього домагається Росія, щоб зірвати вибори ", - переконаний волонтер Юрій.

Через те, що проукраїнськи налаштовані місцеві не знають, чи зможуть проголосувати за межами своїх областей, вони не виїжджають з охоплених бойовими діями регіонів.

"На нас вийшла донецька сім'я - вони хотіли перебратися до Луцька. Але поки вирішили не їхати через невизначеність у виборах. Вони поки не мають ніякого статусу та їх тут просто не внесуть до бази даних виборців. А вони твердо мають намір проголосувати на виборах, оскільки вважають, що це допоможе зберегти цілісність України ", - каже волонтер.

Не зможе проголосувати за свого кандидата в президенти, якщо нічого не зміниться, і один з перших біженців з Донбасу Юрій. З рідного Маріуполя він був змушений тікати, рятуючи власне життя.

У Маріуполі Юрій фотографував "диригентів" сепаратистських мітингів. Потім відніс зняті кадри в маріупольське відділення СБУ. Там чоловік, який представився "секретарем", забрав у чоловіка карту пам'яті зі знімками і відправив його додому. І, схоже, поділився відомостями про свідоме маріупольців з терористами. Адже вже вночі, за словами Юрія, до нього в будинок почали ломитися невідомі, які звали його "поговорити на вулицю".

"Там немає ніякого захисту. Міліція, як і СБУ, не працює. Правоохоронні органи працюють пліч-о-пліч з сепаратистами. Принаймні, коли я їхав, це було саме так. І, судячи з того, що там відбувається зараз, так воно і залишилося ", - розповів нам Юрій.

Тієї ночі чоловікові вдалося непомітно вислизнути з власного будинку. Пару ночей він ночував у одного - оскільки, за словами його дружини, у дворі його чекали люди з георгіївськими стрічками. У підсумку Юрій змушений був рятуватися втечею - і опинився в Луцьку. У рідному місті у нього залишилася дружина і син.

Юрій розповідає, що проголосувати на виборах 25 травня йому навряд чи вдасться: обставини, прогнав його з власного будинку і розлучили з сім'єю, в очах чиновників поки не є достатньою підставою для голосування не в Маріуполі.

"Я планую голосувати, але у мене немає реєстрації. Є закон про людей, які знаходяться на окупованих територіях. Донецька область під нього не підпадає, тому мені місцева влада не надає навіть тимчасову реєстрацію. Заяву я написав, а що далі - не знаю" , - каже Юрій.

Повернутися додому чоловік не може - побоюється за власне життя.

"Мені дуже важко, я не знаю, що мені робити. Мені і повернутися хочеться, сім'ю забрати. Жене дзвоню, а вона каже: у жодному разі не повертайся. Бо в Маріуполі вже навіть на вокзалах стоять - дивляться, хто приїжджає. Словом, у мене зараз не той стан, щоб ходити по судах, відстоювати своє право голосу ", - каже Юрій.

Луцькі активісти вже звернулися до регіональної міграційної служби з проханням допомогти вирішити питання з волевиявленням для Юрія і тих, хто опинився у схожій ситуації. І піднімати питання про вирішення проблеми виборів для жителів сходу України перед державною міграційною службою. Але поки органи влади пропонують замість варіантів вирішення проблеми банальні відписки.