Реабілітація енергозалежних

Влада почала енергозберігаючу кампанію. Відомства навипередки намагаються продемонструвати свою стурбованість проблемою енергозбереження. Кабмін вимагає від Мінпаливенерго якнайшвидше розробити національну програму заощадження енергоресурсів. Чиновники воліють говорити про енергетичну концепції до 2030-го, яку не можуть доопрацювати вже кілька років поспіль (потреба заощаджувати ресурси виникла в Україні набагато раніше газової суперечки з Москвою). Генпрокуратура активно перевіряє підприємства та установи на предмет раціонального використання енергії та енергоресурсів. Досі подібні перевірки здійснювала Державна інспекція з енергозбереження, щомісяця наповнювала бюджет за рахунок штрафів - 100 тис. грн кожного зимового місяця. Тепер, коли до справи долучаться місцеві прокуратури, кількість оштрафованих підприємств може значно зрости, адже кадровий і адміністративний потенціал прокуратури значно вище, ніж у профільної держінспекції. Вже перші перевірки в Криму виявили у Кримгазу незаконні прибутки в обсязі 200 тис. грн.

Відео дня

Промислові підприємства начебто й готові переходити на енергозберігаючі технології, у всякому разі кілька металургійних комбінатів вже заявили про це. Однак на виконання відповідних програм знадобиться мінімум п'ять років, підрахували в Інституті проблем екології та енергозбереження. Плюс - $ 9 млрд, які потрібні тільки металургії для переходу від мартенівських печей до киснево-конвертерного способу виробництва сталі.

Споживання українською промисловістю енергії у великих обсягах обумовлено історично. Чимало заводів і фабрик спроектовано ще на початку XX століття або за безнадійно застарілими технологіями, або з розрахунку на виконання зухвалих планів перших п'ятирічок. У підсумку склалася ситуація, коли під час СРСР українська промисловість споживала енергії на 25% більше, ніж у середньому по Союзу. Український ВВП вимагає в 3,3 рази більше енергії, ніж ВВП Європи. Навіть Росія зі своєю важкою промисловістю і чималими ресурсами економніше на 8%, а багатий нафтою Казахстан - на 53%. Для незалежної України така спадщина є наднебезпечною, якщо враховувати, що країна забезпечена власними енергоносіями тільки на 29,3%, залишок доводиться імпортувати. За даними Центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, українська економіка щонайменше ще 20 років залишатиметься енергодефіцитною.

Експерти відзначають, що в України все ж є непогані шанси для реального енергозбереження. За даними Держкомітету з енергозбереження, втрати при виробництві й передачі електроенергії зараз складають 48%. За рахунок зменшення енерговитрат можна суттєво скоротити закупівлю енергоносіїв за кордоном. Згідно з підрахунками Львівського центру енергозбереження та енергоменеджменту, Україна може отримувати 60 млн т умовного палива щорічно за рахунок альтернативної енергетики.

Скажімо, з одного квадратного метра можна отримувати в середньому 500 кВт-год від сонця. Проте енергія з відновлюваних джерел - дороге задоволення. На Заході "альтер-натівщікі" йшли до рентабельності роками: за підтримки держави енергія вітряків і сонячних батарей подешевшала в 10 разів і стала конкурентоспроможною тільки через 20 років після старту перших програм. Зате справжній енергетичний криза експерти передбачають Україні вже через кілька років. Енергокриза може стартувати в 2010 році, коли має розпочатися масове виведення з експлуатації енергоблоків українських АЕС, які відпрацювали своє. Не виключено, що саме тоді Кабмін вкотре попросить Мінпаливенерго якнайшвидше розробити національну програму енергозбереження - до 2040 року.

Дмитро КРАПИВЕНКО, "Контракти"