Сталевий Махараджа

Самому відомому індійському підприємцю, голові транснаціональної сталеливарної імперії "Mittal Steel" Лакшмі Мітталу 56 років. Років 10 тому про нього знали лише індійці та металурги. Сьогодні він - власник стану в 30 млрд. дол. і одного з найдорожчих особняків у Лондоні. Займає перший рядок у списку найбагатших людей Великобританії, третя в списку всіх землян і стрімко розширює свою імперію.

Лакшмі Міттала називають Генрі Фордом XXI століття і Дейлом Карнегі з Калькутти, але можна було б назвати його і індійським Абрамовичем: Міттал живе в Лондоні, любить футбол і обожнює смітити грошима на радість бульварній пресі. Своїм статком він зобов'язаний феноменальному діловому чуттю і таланту перетворювати саме загниває підприємство на фабрику з виробництва грошей. Основна ідея "творчості" індійського бізнесмена полягає в тому, що він задешево скуповує збиткові заводи і перетворює їх на прибуткові.

Лакшмі Міттал - самобутній магнат, який "робить себе" кожен день, не гидуючи ходити по трупах робітників. Дуже розумна людина, яка сам винайшов секрет свого успіху (це відноситься не тільки до менеджменту, а й до технічного боку справи), як мінімум, придумавши використовувати особливий вид заліза. Аналогів магнату немає ніде. Але йому лестить, коли говорять, що він схожий на Білла Гейтса.

Спадкоємець з Калькутти

Лакшмі Міттал народився 15 червня 1950 року в Калькутті в родині бізнесмена Мохан Лаля Міттала, який володів великою сталеливарної компанією "Nippon Denro Ispat". Батько сподівався, що його син досягне успіху в житті, тому хлопчик отримав ім'я на честь індійської богині удачі і процвітання Лакшмі. Попрацювавши після закінчення університету деякий час в компанії батька, Лакшмі Міттал відправився робити бізнес в Індонезію. Металургія цієї країни в той час була збитковою, і владі довелося залучити в галузь приватний капітал. У перший рік роботи в Індонезії Лакшмі Міттал купив невеликий сталеливарний комбінат і організував там виробництво сталі для потреб будівництва. З цього почалася історія металургійної імперії "Ispat".

Після декількох років улещування місцевої влади Лакшмі отримав дозвіл на будівництво плавильного комбінату. Сьогодні комбінат виробляє 700 тис. тонн біллетов на рік і є найбільшим приватним Металоплавильні підприємством Індонезії. Щоб стабілізувати поставки сировини на цей комбінат, Міттал в 1982 році уклав контракт з компанією "Iron & Steel Co of Trinidad & Tobago (Iscott)". Через деякий час у "Iscott" виникли серйозні проблеми, і уряд Тринідаду виставило її на продаж. Міттал ризикнув купити вмираюче виробництво. "Iscott" зникла з лиця Землі, а на її місці з'явилася нова "Ispat Caribbean". Ця покупка стала першим кроком Міттала до світової експансії.

"Десантники"

Незабаром після цього Лакшмі Міттал скупив кілька заводів у Німеччині та Канаді і до початку 1990-х років заробляв майже 1 млрд. дол. на рік.

У 1991 році індійський бізнесмен за 220 млн. дол. придбав сталеливарний завод "Sibalsa" в Мехіко і створив на його базі компанію "Ispat Mexicana". Мексиканський уряд на початку 1980-х вклало у будівництво заводу понад 2 млрд. дол., Але до моменту продажу підприємство перебувало на межі банкрутства. Новий завод Міттала здатний виробляти більше 2 млн. тонн сталі щорічно. Ця покупка загострила відносини Міттала з його індійськими родичами, але Лакшмі запропонував компромісний варіант: з 1992 року він контролює закордонні металургійні підприємства, а сім'я Міттал займається бізнесом виключно на території Індії. Наступні чотири роки саме "Ispat Mexicana" є головним джерелом грошей для подальших покупок Міттала.

Всі ці покупки були схожі один на одного. Відразу ж після зміни власника на заводі з'являлася група "екстреного керівництва". Це десять чоловік, які працюють з Лакшмі Мітталом вже багато років. "Рятувальники" обдзвонювали клієнтів і кредиторів підприємства і з'ясовували, кому і скільки має колишнє керівництво. Після цього завод отримував велике грошове вливання. Бувало, що Міттал одноразово вкладав в нову покупку до 100 млн. дол. Ці гроші тут же пускалися на "розв'язування вузлів" - виплату важливих боргів, заробітну плату і першочергову модернізацію виробництва.

Коли ситуація на заводі стабілізувалася, на сцені з'являвся сам Міттал. Він особисто зустрічався з усіма керівниками купленої компанії і з'ясовував, хто користується серед робітників найбільшим авторитетом. Ця людина ставав новим директором підприємства. В середньому через 8 місяців після покупки компанії Міттала починали приносити прибуток.

Своїх менеджерів Міттал особисто набирав в Індії, переманюючи кращих співробітників з приватних і державних компаній, причому на роботу брали не тільки людей молодих і рішучих, але і тих фахівців, які вже збиралися піти на пенсію.

Зростання імперії

У 1995 році Лакшмі Міттал укладає свою саму несподівану угоду. За 500 млн. дол. він купує в уряду Казахстану Карагандинський металургійний комбінат в Теміртау. Цей гігант радянської важкої промисловості, що розкинувся на площі 5 тис. га, був обладнаний технікою 1960-х років. До моменту продажу на заводі відсутні гаряча вода та опалення, продукцію завод віддавав за бартер, а робітники не бачили живих грошей місяцями. Міттала не збентежили ці обставини. Він вклав у переобладнання заводу 500 млн. дол. і змінив керівництво. За кілька місяців індійські менеджери вирішили проблеми підприємства і приступили до його модернізації. Сьогодні "Ispat Karmet" (таку назву отримав комбінат) виробляє більше 6,6 млн. тонн сталі на рік (втричі більше закладеної потужності) і вже кілька років є прибутковим.

За Казахстаном послідувала Ірландія. Міттал купує єдину сталеливарну компанію Ірландії, і на світ з'являється "Irish Ispat".

Після цього в імперії Міттала почалися структурні зміни. Для початку він переніс штаб-квартиру групи "Ispat" з Індонезії до Лондона. Потім реєструє п'ять із семи відділень групи "Ispat" на Нью-Йоркській і Амстердамської біржах під назвою "Ispat International". На біржі не потрапили найбільші виробники - "Ispat Karmet" і "Ispat Indo" - їх Міттал залишив собі.

У середині 1990-х років сталеву промисловість вражає чергову кризу, акції "Ispat International" падають у ціні, але Міттала це анітрохи не бентежить. Він створює компанію "LNM Holdings" і через неї на власні кошти продовжує скуповувати металургійні фірми в усьому світі.

Список активів Міттала поповнили завод "Nova Hut" в Чехії, "Polski Huty Stali" у Польщі, "Petrotub" в Румунії, "BH Steel" в Боснії, "Balkan Steel" в Македонії, "Alfasid" в Алжирі і "Iscor" в ПАР. Наприкінці 1990-х Міттал придбав компанії, здатні в цілому виробляти більше 15 млн. тонн сталі щорічно. При цьому, купуючи сталеливарні комбінати, він набував також вугільні розрізи і гірничодобувні підприємства, щоб мати доступ до сировини. Сьогодні імперія Міттала забезпечує себе сировиною на 40%.

Понеділок, 10 ранку

У 1998 році Міттал здійснює свою давню мрію і виходить на американський ринок. Він купує "Inland Steel" - шосту за величиною металургійну компанію в США. Однак це придбання стало найбільшим розчаруванням для Міттала - його схема з пожвавлення фірми в США просто не спрацювала. Всі пропозиції Міттала з реорганізації виробництва зіткнулися з опором профспілок, і йому довелося відступити. "Ispat Inland" як працювала, так і продовжує працювати на межі банкрутства.

У грудні 2003 року Міттал оголосив про злиття "LNM Holdings" і "Ispat International". Одночасно він повідомив, що нова компанія - "Mittal Steel Corporation" - придбає за 4,5 млрд. дол. американську "International Steel Group" (ISG), утворену з шести збанкрутілих американських сталеливарних компаній. Це й було здійснено в грудні 2004 року. 12 квітня операція буде представлена ??для остаточного схвалення акціонерами компаній. Після завершення злиття "Mittal Steel", за прогнозами журналу "Forbes", збільшить виробництво з 45 млн. тонн до 70 млн. тонн на рік і стане найбільшим виробником сталі в США. Обсяг продажів групи Міттала становить 32 млрд. дол. на рік.

Володіння Лакшмі Міттала знаходяться в 14 країнах на 4 континентах, причому імперія складається не з розрізнених комбінатів в різних частинах земної кулі - Міттал зумів об'єднати активи в дуже ефективну мережу. Якщо на одному із заводів не вистачає сировини, воно перекидається з іншого кінця світу. Зробити це не так складно, якщо врахувати, що Міттал володіє власним флотом океанських кораблів. За рахунок розвиненої системи взаємодії кожен завод скорочує виробничі витрати, як мінімум, на 10%.

Кожен понеділок в 10 годині ранку Лакшмі Міттал проводить відеоконференцію з топ-менеджерами "Mittal Steel" у різних країнах світу. Підлеглі кажуть, що у їх боса пам'ять, як у слона, і що він запам'ятовує кожне вимовлене слово і кожну почуту цифру.

Найвідповідальніші хвилини у менеджерів і бухгалтерів належать Мітталу компаній наступають ближче до заходу сонця, коли треба підрахувати всі витрати за минулий день. Того вимагає Партха - столітній індійський метод ділової бухгалтерії. 56-річний Лакшмі Міттал вірний Партха, так само, як і йоги, якій щодня приділяє півтори години, перед тим як проплисти стометрівку в закритому басейні. Менеджери позаочі називають патрона "занудою" і "божевільним", але з роботи йти не хочуть. Сьогодні імперія Міттала - світовий лідер у виробництві сталі. На її заводах трудиться 160 тисяч чоловік. І майже кожен з них знає, що патрон неспроста любить скрупульозний підрахунок. У глухому селі в посушливому западноіндійском штаті Раджастан, де той народився, не було навіть електрики, і батьки щоразу давали малюкові Лакшмі на ніч відповідальне завдання - перерахувати свічки.

Бізнес, побудований на хабарах?

"Я - індус, і мені це дуже допомагає в бізнесі. Коли ти ростеш в країні, де говорять на 300 мовах, то стаєш майстром компромісу ", - розповідає про себе Міттал. Що саме він розуміє під компромісом - неясно. Про ранні контрактах Міттала відомо не дуже багато, але його противники натякають, що свої заводи в Індонезії він придбав завдяки хабарам.

Потім в біду потрапив прем'єр-міністр Тринідаду і Тобаго Басдео пандал. Місцева прокуратура виявила у чиновника незадекларовані рахунки за кордоном і нерухомість в Лондоні. Пандал був головним партнером Міттала в Тринідаді, і саме завдяки його сприянню Лакшмі зміг задешево придбати компанію "Iscott".

У 2001 році Лакшмі Міттал опинився в центрі публічного скандалу. Грюкнувши дверима, від Міттала до конкурентів пішов його перший помічник - Джоханес Ситар. У телепрограмі BBC Money Ситар заявив, що Міттал дав хабар в 100 млн. дол. за право купити Карагандинський металургійний комбінат. Міттал звинувачення проігнорував. Правда, журналісти розкопали кілька цікавих деталей казахстанської угоди. Про купівлю комбінату Міттал домовлявся з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим (завод цей добре знайомий казахстанському президенту - в 1960 році Назарбаєв прийшов на нього робочим, в 1973-му став парторгом підприємства) через бізнесмена Патоха Шодієва. У травні 2001-го бізнесмен Шодієв потрапив під суд, правда, не в Казахстані, а в Бельгії, де його звинуватили у відмиванні грошей. Міттал чутки про корупцію не коментував, і про казахстанському скандалі незабаром забули.

Однак у 2002 році Лакшмі Міттал знову опинився на перших шпальтах британських газет у зв'язку із звинуваченнями в корупції. Цього разу ім'я індійського підприємця пов'язали з прем'єр-міністром Великобританії Тоні Блером.

У 2002-му Міттал вирішив купити румунську сталеливарну компанію "Sidex". Цей комбінат опинився на межі банкрутства і був націоналізований. Румунський уряд оголосило аукціон, в якому брала участь і компанія Міттала LNM. Щоб злегка збільшити шанси на перемогу, Міттал звернувся за допомогою до Тоні Блеру. По доброті душевній Блер відгукнувся і написав румунському прем'єр-міністру Адріану Настасе лист, в якому настійно рекомендував продати "Sidex" "британському бізнесменові Мітталу". В результаті Міттал аукціон виграв. На цьому історія могла б і закінчитися, якби журналісти видання "Sunday Times" не опублікували статтю про те, що незадовго до цього листа Міттал пожертвував партії Тоні Блера 250 тис. дол. Вибухнув скандал преса охрестила Мітталгейтом. Блера звинуватили в корупції, нехтуванні інтересами британських робітників і змові з великим бізнесом. Прем'єр виправдовувався, ніби нічого не знав про пожертву, а Мітталу вирішив допомогти з почуття солідарності. Також у пресі сплив той факт, що Міттал заборгував британським податківцям майже 1 млн. дол. Вражаюче, але і цей скандал потух сам собою. Британські читачі не виявили особливого інтересу до персони Лакшмі Міттала, Тоні Блер своєї провини не визнав, і журналістам довелося забути про Мітталгейте.

Простий хлопчисько з Калькутти

"Мені подобається вважати себе індійським Біллом Гейтсом, - говорить Міттал, але тут же додає: в душі я все одно залишився простим хлопчиськом з Калькутти".

Мітталу належить один з найдорожчих будинків у світі - його лондонська резиденція коштує приблизно 140 млн. дол. Навіть басейн в будинку оброблений дорогоцінними каменями. Міттал обожнює футбол, правда, поки він не зважився піти прикладу Романа Абрамовича і купити власну команду. Магнат сердиться на журналістів, які регулярно розпускають чутки про майбутню грандіозної покупці. "Якщо я сходив на футбол, це абсолютно не означає, що я збираюся купити команду або стадіон", - говорить Міттал.

Сталевий король стверджує, що найбільша його коштовності - це дочка Ваніша і син Адітья. На своїх дітей Міттал покладає великі надії - їм належить продовжити справу батька і розширити імперію. Адітья Міттал свої здібності вже показав. Саме його газети називають головним архітектором угоди щодо злиття "Mittal Steel" і ICG. Дочка Міттала - Ваніша - поки відома журналістам лише своєї розкішної весіллям, яку багато хто називає весіллям століття.

Заручини Ваніша Міттал і банкіра Аміта Бхатія відбулася у Версалі, а одруження - в розкішному палаці Vaux le Vicomte. Весілля, на якій виступали зірки індійського кіно і модна австралійська співачка Кайлі Міноуг, тривала 5 днів і закінчилася грандіозним салютом у парку біля Ейфелевої вежі. По закінченні урочистостей британські газети рясніли єхидними заголовками, на кшталт: "Папа, купи мені Ейфелеву вежу". Святкування обійшлося Мітталу в 66 млн. дол.

Будівництво імперії Лакшмі Міттала супроводжувалося великими корупційними скандалами, учасниками яких ставали президенти і прем'єр-міністри. Міттал не приховує, що успішними угодами він зобов'язаний умінню домовлятися.

Син Лакшмі Міттала Адітья свої здібності вже показав. Саме його газети називають головним архітектором операції по злиттю Mittal Steel і ICG.

Анонси журналу "Час. ua "від 26.05.2006 р.

- "Красиво жити ... дозволено".

Пільгова життя чиновників, реальний рівень їх замашок? Реальні факти і приклади можуть шокувати будь-кого.

Що і чому приховує бухгалтерія Кабінету Міністрів під грифом "не для друку"?

Яка зарплата і пенсія чиновників різних рангів; як на справді вирішується квартирне питання і скільки коштують автопарки уряду, президентської раті і держорганів - дізнаєтеся в подробицях, прочитавши статтю.

- Микола Томенко: "Конча Заспа - це унікальний рудимент совка ..."

В інтерв'ю журналу, Микола Томенко розповідає про те, для чого насправді була створена ДУСя і про те, що таке чиновницький відпочинок.

- "О, щасливчик!" - політичний гороскоп Леоніда Черновецького .

Для астрологів перемога Л. Черновецького на виборах мера виявилося ще більш неймовірною, ніж для більшості політиків, політологів і соціологів.

До грудня, астрологи не рекомендують Черновецькому пити шампанське.

- "Бої місцевого значення".

Схоже, що оточення мера Черновецького активно осваевается с в київській політиці

І дуже бістро вчиться відступати від принципів, там де це необходімо.Вопрос в тому, чи зможе команда мера освоїти і мистецтво переконливо доказат правоту своих дій і громадськості?

Стаття про вибори в райради.

- ТОП 10 найбільш читаних українцями новин і рейтингових сайтів за результатами статистики, Відстежені пошукової сиситемой RedTram (червоний трамвайчик).

- SOS! Україна перетворюється на сировинний придаток!

Експерти стурбовані можливими наслідками, які очікують Україну в разі вступу до СОТ.

Аналіз конфлікту між фондом державного майна України й однієї з найбільших металургійних корпорацій світу "Meetal Steel" є одним із доказів обгрунтованості цих побоювань.

Докладно - в статті " Розпродаж батьківщини зі знижкою "

- Щоб стати магнатом, потрібно всього лише вміти ходити ... по трупах робітників?

Про самобутньому магната, заробити капітал в 30 млрд. доларів і займає третє місце в списках найбагатших людей світу, а зовсім недавно, вляпався в

Співпраця з Україною - читайте у статті "Сталевий Махараджа".

Мафія не бореться з владою. Вона намагається її підмінити (Мішель Коста, комісар

Палермо з питань прозорості).

"Колись група розумних українців відвідала Сицилію. Представники української влади, вчені та один журналіст тиждень мешкали на острові на запрошення мерії Палермо.

Там вони знайомилися з історією мафії, її трансформаціями, італійським досвідом протидії мафіозному руху. Після цього уявлення автора статті про мафію - як її класичного, італійського зразка, так і того, що прийнято називати українською мафією - помітно змінилося ... "

Олег Єльцов " Побачення з мафією "- читайте в журналі.

- Святослав Піскун: "Необхідно створити громадську організацію" Антимафія в Україні ".

Над тим, що таке мафія по-українськи і як з нею боротися на сторінках журналу міркують Святослав Піскун, Володимир Ар'єв, Ян Іабачнік, Лев Миримський.

- Спецпрект журналу "Час. ua "

Потрапити в світ незвіданого - реально!

Кожна людина може стати тим, ким він хоче стати. Правда найчастіше, не знає як.

Для того, щоб допомогти читачам дізнатися, що для цього необхідно, журнал розпочинає серію публікацій, присвячених навчання глобальній зміні свого життя.

Для цього редакція журналу звернулася до сталкеру (провіднику в незвідану реальність), який і допомагатиме читачам журналу зважитися і пройти складний шлях до досконалості.

- Володимир Сівкович: "Коли біжиш за кабаном, про політику вже не думаєш"

Запеклий мисливець з 35 річним стажем, Володимир Сівкрвіч розкриває секрети полювання,

а також розповідає про проблеми мисливської культури України.