Дешевий цукор шукайте в листопаді по 2,90

Столична влада обіцяє відкрити 86 "Комора", де торгуватимуть дешевими продуктами

Відео дня

Для тих, хто зневірився ходити по магазинах у пошуках цукру за 3,30, повідомляємо приємну новину: через два з половиною місяці, коли зберуть новий урожай, цей солодкий продукт буде коштувати не більше 2,90 за 1 кг. І знайти його буде набагато легше. Нинішній ажіотаж, за словами Олександра Шкілевича, в.о. начальника головного управління споживчого ринку та торгівлі КМДА, вже пішов на спад. Просто народ у нас недовірливий, все гребе і гребе дешевий цукор по 20-30 кг, та й дрібні підприємці "допомагають", вивозячи машинами по 100-200 кг. А між тим цукру в запасниках вище даху. Але забезпечувати їм все 1230 столичних магазинів, в асортименті яких є цукор, місто не встигає, тому зосередився лише на 486 точках, які є в кожному районі. Але й там трапляються перебої через підвищений попит і проблем з доставкою. Всього Києву з держрезерву виділено 5 тис. т цукру по 3,30, який надходить з комбінату "Прогрес" у Київській області та Ходоровского комбінату у Львівській. На сьогоднішній день в столицю завезли вже більше 2,5 тис. тонн. Але його розмели з фантастичною швидкістю - за 14 днів, тоді як середньомісячна норма споживання цукру - 250-850 т. Зараз темпи відвантаження продукту значно знизилися - не більше 120 т на день (раніше було 160-200 т): потужностей Ходоровского комбінату не вистачає (з Київської області вже весь запас вивезли). Так що навіть у тих точках, де був цукор за 3,30, в найближчі дні може спостерігатися повний штиль. Щоб завезти до столиці весь цукор, буде потрібно, за словами Олександра Шкілевича, 40-45 днів. А там вже і новий урожай не за горами. До речі, у цукротрейдерів відпускна ціна вже впала з 4,85 до 4,20. Тому хто поспішить, залишиться в програші. Ажіотажу на цукровому ринку в деякій мірі посприяли і жителі прилеглих областей, оскільки в Київ з Держрезерву завозиться більше продукту, ніж в інші регіони. Водночас, споживання солодкого продукту з розрахунку на 1 людину в столиці набагато нижче, ніж в областях. На думку пана Шкілевича, цей парадокс можна пояснити тим, що продуктовий ринок в нашому місті більш різноманітний - тут тобі і тортики, і тістечка, і джеми, навіть цукрозамінники є. Словом, розбалуваний киянин. А в селі частенько доводиться самим кренделі піч. До слова, вартість споживчого кошика в столиці становить 338 грн., що значно нижче (10-е місце по Україні), ніж в деяких інших регіонах. Так що життя в Києві не найдорожча. Пальма першості в цьому відношенні у Криму. Тим часом, добробут киян зростає. Про це говорить хоча б те, що зменшується товарообіг хліба та хлібобулочних виробів. Навпаки, ми почали більше споживати молока, м'яса, фруктів. Ще один плюс життя в столиці: київський регіон, за словами Шкілевича, єдиний в країні, який заготовляє запаси плодоовочевої продукції на зиму. Київ, до речі, вже закупив 1,2 тис. т пшениці нового врожаю за ціною 700 грн. за тонну. Станом на 26 липня залишок зерна в місті становив 26,7 тис. т. Згідно з розпорядженням Кабміну, до 10 жовтня столиця повинна мати в наявності регіональний резерв зерна 73 тис. т. Для його закупівлі необхідно 48 млн грн. (При ціні 700 грн. / Т на пшеницю 3-го класу, і 600-610 грн. - 4-го). Всього на рік Києву необхідно 270 тис. т зерна на суму 520 млн грн. Але нас, звичайно ж, більше цікавлять роздрібні ціни. За дорученням того ж Кабміну, вже у вересні цього року в кожному регіоні мають запрацювати так звані "комори" (умовне визначення прем'єр-міністра Юлії Тимошенко), в яких будуть реалізовуватися соціальні групи товарів з Держрезерву. У столиці, наприклад, такі "комори" влаштують у спеціально відведених місцях на кожному з 86 продовольчих ринків. Тут можна буде купити за мінімальною ціною цукор, м'ясо, крупи, борошно, масло вершкове і соняшникове, бакалію - словом, всі основні продукти. А в більш далекій перспективі для реалізації продовольчих товарів з Держрезерву в Києві будуть відкриті 260 магазинів - в середньому, по 26 на кожен район. Для цього використовують нежитлові приміщення комунальної власності або побудують нові об'єкти.

Людмила ПОВЄТКІНА, "Сегодня"