Київська ГЕС загрожує столиці апокаліпсисом!
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Вже років 10 щовесни із завидною регулярністю в українській пресі розгортаються гарячі дискусії про загрозу Києву, що виходить від Київського моря, точніше - від греблі Київської ГЕС. Не став винятком і рік 2005-й. Але на дворі вже літо, гребля на місці, столиця - теж. Однак навряд чи варто сумніватися, що десь у середині березня - початку квітня наступного року тема рукотворного моря знову зверне на себе увагу ЗМІ.
В очікуванні катастрофи
Ось кілька назв статей і сюжетів, які з'явилися в українських ЗМІ на в період з 9 по 18 квітня минулого року: "Києву загрожує екологічна катастрофа", "Київська гребля може погубити мільйон киян!", "Об'єкт може затопити половину Києва". Не дивно, що багато жителів столиці починають серйозно замислюватися про нависає небезпеки, а деякі перманентно перебувають в очікуванні катастрофи.
Масла у вогонь підливають різноманітні інспекції, які рік за роком провідують 40-річну Київську ГЕС. Правда, інспекції ці неофіційні і до їх складу рідко входять професіонали відповідного профілю і достатньої кваліфікації. У 2004 році так звана громадська комісія з питань екології мікрорайону Корчувате, очолювана Євгеном Омельченко, дійшла висновку, що під час роботи всіх 20-ти турбін гідростанції, греблю може прорвати. Аргументи комісії зводилися до наявності великого числа тріщин на асфальтовій дорозі над турбінами ГЕС і появі сильної вібрації під час цілодобової роботи всіх турбін. Крім того зазначалося аварійний стан шлюзів Київського водосховища, заіржавілі аварійні конструкції яких не можна буде використовувати для аварійно-катастрофічного скидання води і проходу рятувальних суден.
Не залишилося осторонь і міжнародне співтовариство. Керівник незалежної міжнародної групи вчених з прогнозування наслідків катастроф Василь Кредо повідомив, що за його участі ставилося питання про Київське море в Раді Європи. За його словами, за кордоном водосховище вважають ні багато ні мало найбільш небезпечним об'єктом не тільки в Україні, а й на всій земній кулі! Пан Кредо також заявив, що саме через Київського водосховища столицю "цілком може чекати доля Помпеї, а Україну - канула в небуття Атлантиди", посилаючись при цьому на 93-відсоткову аварійність земляної греблі. Однак, підтвердити ці відомості вагомими доказами вчений не зміг.
Проте, песимісти вже малюють барвисту картину катастрофи, подібну кадрам з другої частини "Володаря кілець", коли звільнена живими деревами річка затоплює зловісний Ізенгард. Відповідно до їх сценарієм, у разі прориву греблі Оболонь гине під чотириметрової хвилею приблизно на третій хвилині, Троєщина - на п'ятому, Поділ - на десятій, Русанівка - на 15-ій і останніми йдуть під воду Корчувате і Чапаєвка; розрахункова кількість жертв - близько 100 тисяч осіб. Крім того, "громадські вчені" вважають, що на дні Київського моря за 19 років після чорнобильської катастрофи накопичилося понад 500 мільйонів тонн високорадіоактивних мулистих нашарувань. Територія, по якій пройде такий мул, не підлягає реабілітації тисячу років ... У загальній складності може бути знищено 27 українських міст, сотні сіл і СМТ, а також Запорізька АЕС.
Як варіант позбавлення від дамоклова меча київської греблі вже кілька років пропонується просто ... спустити море і засипати його териконами з Кривого Рогу та Донбасу. На проект потрібно "всього" 5 мільярдів доларів. Ну а поки йшов би пошук коштів, можна було б опустити рівень води в Київському морі хоча б на 7 метрів, стверджують екологи. Це нікому не зашкодить, вважають вони, так як з економічної і просто логічної точки зору весь цикл "Ірпінь - Київське море - гребля" "абсурдний і абсолютно збитковий".
Стояла - і буде стояти!
На протилежному полюсі думок про греблю Київської ГЕС знаходяться проектувальники, інженери, будівельники і, природно, влади. Вони в один голос запевняють: "Гребля Київської ГЕС простоїть тисячу років!", "Катастрофа скасовується", "Кияни можуть спати спокійно". Деякі жителі столиці їм вірять, багато хто просто вирішують не забивати собі голову. Ті ж, хто не вірить офіційним переконанням, в більшості своїй не вірять і в можливість прориву київської дамби.
Доводи влади про відсутність будь-якої загрози, добротно напхані мало що говорить технічною інформацією, покликані донести до нас з вами, що, по-перше, горезвісні тріщини на асфальті викликані різницею температур під час роботи турбін да інтенсивним рухом по цій дорозі; по-друге, автоматизована система спостереження фіксує кожне коливання споруди, так що вібрація знаходиться під щосекундні контролем; і по-третє, катастрофа можлива лише у випадку 7-бального землетрусу прямо під греблею, прямого попадання в неї атомної бомби або метеорита ста метрів в діаметрі.
Дуже люблять офіційні представники, кажучи про безпеку греблі ГЕС, наводити приклад Нідерландів: там, мовляв, третина країни розкинулася на відвойованих у моря територіях; там люди 400 років будують водосховища і не бояться такого сусідства. Головне, чи розумієте, це грамотно побудувати дамбу, оснастити греблю сучасною технікою і стежити за її роботою. Останню модернізацію обладнання на київській греблі проводили в 2003 році - так що з цим пунктом порядок. Невпинно стежить за роботою ГЕС вже згадана комп'ютерна система. Що ж щодо "грамотно побудувати" ... Тут, як запевняє Микола Бідний, директор каскаду київських ГЕС і ГАЕС, ми можемо дати голландцям сто очок вперед. Адже 40 років тому Київську греблю проектували і будували з урахуванням "західної загрози", а це говорить багато про що. І ще один факт: за всі ці роки на греблі не було зареєстровано жодного НП.
Якщо і був момент, коли потрібно було бити тривогу, то він стався в далекому вже 1999 році, говорить директора шлюзу на Київському водосховищі Петро Милокост. Бюджетні кошти на Київський шлюз тоді практично не надходили: і зарплата затримувалася, і плановий ремонт. Шлюз перебував у дійсно жалюгідному стані. Але допомогли столична мерія да Держкомрезерв. Вчасно проведений ремонт запобіг аварійну ситуацію.
Так що всі апокаліптичні сценарії, викликані природними катаклізмами або зносом споруди, влада схильна розглядати лише в теорії. Інша справа - якщо причиною прориву греблі стане терористичний акт. Не випадково саме Київська ГЕС стала об'єктом телефонного тероризму в цьому році. І не випадково ще кілька років тому Київська ГЕС опинилася в перелік об'єктів, складеному СБУ, Міністерством з надзвичайних ситуацій і Київською міськадміністрацією, які можуть бути обрані для здійснення терактів. У підсумку дамба і гребля Київського водосховища "здобув" спеціальний охоронний режим, який враховує поширення світового тероризму.
Що ж щодо економічної доцільності подальшого існування Київського моря, то у влади відповідь на це питання одне: всі водосховища на Дніпровському каскаді виправдовують себе з транспортної та господарської точок зору. Можна сперечатися про методи і цілі створення водосховища в радянський час, але спуск з нього зараз призведе до не менш серйозних наслідків: від зупинки кількох ГЕС і ГАЕС, що забезпечують електрикою Київ і область, до руйнування вже сформувалася екосистеми регіону і вивільнення мільйонів тонн радіоактивного мулу.
Загалом, фахівці сходяться на думці, що при відповідному обслуговуванні греблі Києву нічого не загрожує ще років як мінімум тридцять, а то й сорок - ГЕС адже будувалася з розрахунку на ціле століття. Проте, наступної весни будьте готові до чергової "гребель паніці". Як кажуть, чутками земля повниться.