Вугільні барони вимагають 7 мільярдів

У вугільній промисловості склався стійкий імідж всеукраїнської жебраки. Однак саме на ній "королі" Донбасу заробили свої перші мільярди.

Відео дня

Запропоновані нинішнім урядом методи поліпшення ситуації в вуглепромі до болю знайомі українським платникам податків: збільшення бюджетного субсидування під строго контрольовані аж ніяк не державою, а приватним капіталом структури. Ними повинні стати вертикально інтегровані холдингові компанії.

Гроші - мимо каси

На міністерській колегії Сергій Тулуб заявив, що буде домагатися збільшення державного фінансування вугільної промисловості в 2007 році більш ніж у півтора рази - з 4,27 до 6,8 млрд грн. За словами міністра, держава повинна збільшити свої витрати головним чином за двома статтями: на часткове покриття різниці між ціною продажу і собівартістю вугілля і на технічне переоснащення шахт. Правда, в проекті держбюджету-2007, який уряд подав до Верховної Ради, фігурують "компромісні" 5 млрд, однак, згідно з останніми заявами віце-прем'єр-міністра Андрія Клюєва, зараз Мінвуглепром і Мінфін спільно з парламентським бюджетним комітетом розглядають можливість збільшення фінансування вугільної галузі ще на 150-200 млн. За словами віце-прем'єра, ці кошти будуть спрямовані на нові програми для розвитку підприємств вугільної промисловості.

Таким чином, наступного року державні витрати на вуглепром повинні зрости більш ніж на 20%. І це ще не все. Клюєв повідомив, що вже досягнута домовленість з керівництвом парламентської коаліції - лідером КПУ Петром Симоненко, головою СПУ Олександром Морозом і головою фракції Партії регіонів Раїсою

Богатирьової - про відновлення дії закону про вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку. "Практично всі вугільні території є територіями пріоритетного розвитку", - нагадав він і підкреслив, що завдяки такій мірі зменшиться податкове навантаження на інвестиції у вугільну промисловість, що дозволить розвивати цю галузь. Крім того, Андрій Петрович заявив, що в 2007 році будуть підвищені ціни на енергетичне вугілля.

Можна було б тільки порадіти за шахтарів, але додаткові гроші дістануться, ймовірно, зовсім не ним. Численні звіти Рахункової палати і КРУ свідчать про те, що державні гроші на підтримку видобутку вугілля випаровуються, не залишаючи ніякого сліду (крім як на приватних рахунках). Так, за даними перевірок КРУ за 2002-2004 роки, коли міністром палива та енергетики був той же Тулуб, дотації на переоснащення шахт особливого ефекту не принесли. За цей період з 107 600 000 грн, використаних вугільними підприємствами не за цільовим призначенням, майже половина, 53300000 грн, припала на програму капітального будівництва та технічного переоснащення. Досить часто обладнання, що купується шахтами, так ніколи і не використовувалося, а в деяких випадках його навіть не монтували. Нещодавно колегія Рахункової палати підтвердила старий діагноз, встановлений вуглепрому: міністерство і держпідприємства неефективно використали понад 94% бюджетних коштів, спрямованих на держпідтримку вуглевидобувних підприємств у 2005 році. Причому більше 1,3 млрд грн були використані з порушенням чинного законодавства.

Мало ефекту для оздоровлення галузі принесли і дотації на покриття різниці між ціною продажу і собівартістю вугілля. За даними Рахункової палати, з 2001 по липень 2005 з держбюджету на ці цілі було спрямовано близько 3,6 млрд грн, але при цьому видобуток вугілля не збільшилася. Швидше навпаки: в 2001-2004 роках видобуток в річному численні скоротилася на 3,2 млн т. Визначаючи обсяг дотацій на 2005 рік, Мінпаливенерго завищило потребу вугільників у державній допомозі на 186 800 000 грн. Як констатували перевірки, міністерство робило розрахунки на основі даних, де були завищені планові обсяги видобутку вугілля, занижена планова ціна на нього, у собівартість включалися витрати на забезпечення визначених категорій населення вугіллям, а за даними ГоловКРУ, та адміністративні витрати, що не мають до собівартості продукції ніякого відношення.

Вуглепром як чергова монополія

У нинішньому році ситуація не покращилася. Навряд чи вона зміниться і після обіцяної реорганізації вуглепрому. Ще в травні минулого року Президент Віктор Ющенко стверджував у Донецьку про необхідність кардинальних ринкових змін в "самої тіньової і криміналізованою галузі", де всі вкладаються ресурси "йдуть в тіньовий сектор і не дають жодних результатів". Єдине, що він тоді зробив - так це підписав указ про реанімацію профільного міністерства. Вже через півтора року новий міністр вугільної промисловості говорить про те, що міністерство не потрібно, а треба відроджувати держкомпанію "Вугілля України".

"У нинішній ситуації одними бюджетними дотаціями не обійтися. Якщо державні субсидії не будуть вписуватися в чітку економічну програму, то бюджетні витрати з кожним роком будуть збільшуватися, а галузь - занепадати ", - вважає директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександр Рябченко. Такої ж думки дотримується і директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Саприкін: "Сьогодні насамперед треба говорити про те, як продовжити реформування вугільної галузі і які економічні механізми використовувати. А структурні перетворення, які відбуваються у вугільній галузі ледь не щороку, самі по собі нічого не дадуть без чіткої економічної програми ".

Фахівці вважають, що не підкріплена економічними реформами управлінська реорганізація вуглепрому замість того, щоб оздоровити галузь, може привести до створення нової вугільної монополії. І тоді політична сила, яка зуміє підібрати під себе вугільний НАК, буде контролювати всі поставки вугілля в країні, постачання шахт обладнанням, фінансові потоки в галузі і т.п.

У 2005 році видобуток вугілля в Україні зменшилася в порівнянні з 2004-м на 2,78%, або на 2231000 т, і склала 77921000 т, зокрема енергетичного-45, 241 млн т, коксівного-32, 68 млн т. За січень-серпень 2006 року видобуто 52949000 т (+2,41% до аналогічного періоду минулого року), в тому числі енергетичного-32, 3 млн т (+8,33%), коксівного - 20649000 т (-6,85 %). На підприємствах Мінвуглепрому було видобуто 31308000 т вугілля (+1,25%), що склало 59,13% загального видобутку. Випуск готової вугільної продукції склав 37790000 т (+2,74%). Реалізовано 37263000 т вугілля (+3,15%). Оптова ціна 1 т готової вугільної продукції склала 228,69 грн (+7,44%), собівартість (за даними за сім місяців) -294,09 грн (+20,62%). Дорожче всіх продавало своє вугілля орендне підприємство "Шахта ім. Засядька "- по 387,72 грн / т, дешевше всіх-ВАТ" Павлоградвугілля "(належить корпорації SCM і її ж підприємствам поставляє продукцію) - по 156,09 грн / т. Дебіторська заборгованість вугільних підприємств України на 31 липня 2006 року склала 2,308 млрд. грн (у тому числі підприємств Мінвуглепрому -1829000000 грн), кредиторська - 9405000000 грн (втом числі підприємств Мінвуглепрому-7785000000 грн). Зокрема, заборгованість з платежів до бюджету досягла 1,467 млрд грн, з соціального страхування - 0492000000 грн, з оплати праці - 0465000000

0465000000 грн. З них на підприємства Мінвуглепрому припадає відповідно 1,269,0,456 і 0413000000

0413000000 грн.

Державні витрати на вугільну галузь, млрд грн

1997

1,281

1998

1,4

1999

1,616

2000

1,893

2001