Чому не варто розраховувати на крах Росії - The National Interest

Українському уряду не варто ставити знак рівності між економічним колапсом Росії та припиненням агресії, і, тим більше, падінням путінського режиму. Російський народ занадто пасивний і консервативний для масових протестів, а фінансова неспроможність не означає неможливість завдати шкоди.

Про це пише Ніколас Гвоздєв з американського видання National Interest.

Два місяці тому кілька високопоставлених американських чиновників з національної безпеки стверджували, що Російська Федерація знову стала головною загрозою США. Зараз, на тлі падіння цін на нафту і уповільнення китайської економіки, з'явилася мода сподіватися на швидкий крах самої Росії або на те, що уряд Володимира Путіна доживає останні дні. Постійне розгойдування ЗМІ між цими двома крайностями заважає призвести зважену і раціональну оцінку фактичних сильних і слабких сторін РФ.

Читайте: Путін забуксував, але все ще готується до великої війни - Фельштинський

Почнемо з економічних показників. Російська економіка скорочується, її валюта втрачає цінність по відношенню до долара і євро, а промислове виробництво демонструє ознаки занепаду. Через конфлікт в Україні західні санкції залишаються в чинності стосовно Росії.

Падіння цін на енергоносії додатково зменшує доходи Кремля, хоча девальвація національної валюти частково компенсує втрати. А рятівний круг Путіна від західних санкцій, більш ніж на 100 млрд дол. в китайських угодах, кредитах і позиках, руйнується через власні економічні проблеми Китаю.

Інфляція роз'їдає заощадження і купівельну спроможність російських громадян. Між девальвацією, західними санкціями і санкціями Росії, ціни на імпортні товари злетіли до небес або ті взагалі зникли з прилавків, а імпортозаміщення не набирає достатніх обертів.

Читайте: Піонтковський про Путіна: стандартна доля диктаторів - палацовий переворот

З цими фактами згодні як кремлівські міністри, так і гучні противники Путіна. Однак вплив цих подій відкритий для інтерпретації.

Згідно з деякими думками, зниження економіки викличе масштабні антипутінські протести сотень тисяч росіян, які ризикують відразу опинитися за межею бідності. Падіння вдарить по доходах російської еліти, і Кремлю доведеться відмовитися від підтримки терористів в Україні та режиму Башара аль-Асада в Сирії, зосередившись на зміцненні своєї економічної бази і скороченні військових витрат.

Спокусливість такого сценарію очевидна, адже не потрібно модернізувати армію, зміцнювати кордони, налагоджувати взаємодію з НАТО - досить просто почекати, і через кілька місяців Росія сама повторить шлях, пророблений Радянським Союзом 30 років тому.

Читайте: Стало відомо, коли РНБО розгляне введення санкцій проти Росії

Однак досить небезпечно будувати політику відносин з Росією на припущеннях можливої катастрофи. Економіка Росії ввійде в період жорсткої економії, але зниження буде плавним, що означає труднощі в майбутньому, але не повний обвал.

Також не є очевидним, що народне невдоволення виллється в антиурядові заворушення. Багато росіян вважають, що падіння путінського режиму тільки посилить економічну ситуацію. Враховуючи консервативну природу російської політичної культури, бурчання і протести проти нинішньої ситуації можуть і не перетворитися на послідовний рух за політичні зміни.

Крім того, несхоже, що Путін не використовує економічну кризу в своїх інтересах. Він, як і президент Китаю Сі Цзіньпін, використовує труднощі для того, щоб виштовхати членів у відставку і зміцнити власну владу. Що й сталося з близьким союзником і партнером Путіна, Володимиром Якуніним, колишнім главою РЗД. У той же час, очікуване призначення Якуніна до Ради Федерації означає надання "золотих парашутів" тим, хто готовий до співпраці, що скоротить можливу опозицію.

Читайте: НАТО вчиться протистояти "гібридній війні", тренуючи українських військових - західні ЗМІ

Так, економічна криза вплине на амбітні плани військових витрат. Тим не менш, це не повинно викликати передчасне тріумфування. У Путіна вистачить коштів, щоб продовжувати свою діяльність і зберегти те, що Майкл Кофман назвав "силою роздратування". І навіть якщо Росія прийде в повний занепад, в осяжному майбутньому вона, як і раніше, збереже можливість нанести багато шкоди.

"Російська проблема" вирішиться сама. Є серйозні стратегії, як для взаємодії, так і для протистояння з Москвою, але вони вимагають часу, ресурсів і відповідальності. Пошук дешевого і безпечного підходу до вирішення цієї проблеми, що ведеться з тих пір, як у минулому році спалахнула криза в Україні, не слід обмежувати надією на економічний колапс Росії, вважає журналіст.

Раніше "Обозреватель" писав, що головна мета стратегії Путіна - розколоти Європу. Російське керівництво хоче, щоб в Європі не було стратегічних союзів, щоб в Європі не було багатонаціональних організацій, щоб була зруйнована трансатлантична вісь США-Європа, яка, через використання колективної політики і дії, суттєво послаблює ті переваги, які у Росії є перед будь-якою окремо взятій європейською нацією.