УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Газети в пошуках "скелетів". Візові центри стали жертвою інтриг проти міністра Клімкіна

Газети в пошуках 'скелетів'. Візові центри стали жертвою інтриг проти міністра Клімкіна

Не секрет, що на фоні загострення політичних і кабінетних інтриг, гучних публічних звинувачень і "розборок" особливу популярність у пресі набирає захоплююче заняття - пошуки "скелетів" у шафах супротивників. Усе перебирається до найменшої деталі: від чиновницької кар'єри (не дай бог, у РФ або в минулому!) до звичайного піонерського дитинства, від фотографій у соціальних мережах до участі в бізнес-проектах. Ну і, буває, попутно дістається фірмам, підприємствам, які потрапляють у поле зору завзятих "сищиків" компромату. Саме в такій ситуації опинилася міжнародна компанія VFS Global, яка керує візовими центрами - не тільки в Україні, а і в 123 країнах світу.

Минулого тижня ЗМІ розтиражували "сенсацію", виявлену в одній зі львівських газет із вельми скандальною репутацією. Виявляється, документи на європейські візи в українців ухвалює якась загадкова компанія "Вiзовий Сервic Центр", власником якої вказана фірма з острова Кюрасао, оформлена на людину російського походження з латвійським паспортом, яка проживає в Лондоні і, насправді, працює таксистом. Від однієї лише географії голова йде обертом. А вже простору для корупції, на думку газети, - хоч відбавляй!

І автори "сенсації" одразу ж недвозначно натякають, хто саме може бути зацікавлений у допуску такої фірми на візовий ринок України: звичайно, міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Але, щоб одразу не потрапити під суд за наклеп, журналісти ніби кокетливо запитують: нинішнього чи попереднього міністра закордонних справ (Костянтина Грищенка) треба закликати до відповіді за це неподобство?

Сам Павло Клімкін на публікацію поки ніяк не відреагував. Очевидно, у міністра є важливіші справи, ніж розбиратися з кожною інтернет-публікацією. Наприклад, проводити переговори про якнайшвидше введення безвізового режиму короткострокових поїздок українців у Євросоюз - що, погодьтеся, ніяк не сприяє зміцненню "корупційних схем" на візовій ниві.

Читайте: Порошенко розповів, коли Україна отримає безвізовий режим з ЄС

Зате відреагувала компанія VFS Global, чиє самолюбство і ділову репутацію зачепили найбезпосереднішим чином: адже на всіх візових центрах, відкритих у 14 містах України, красується саме її вивіска.

- Компанія VFS Global надає послуги урядам 48 держав, керуючи Сервісно-візовими центрами в 124 країнах світу, - пояснює менеджер VFS в Україні Аміт Кумар Шарма. - Цю діяльність ми здійснюємо на підставі контрактів, укладених з урядами та дипломатичними місіями. Контракти VFS Global отримує на конкурсній основі, беручи участь у державних тендерах, правила яких встановлюються країнами-організаторами. У багатьох країнах, зокрема і в Україні, VFS працює спільно з партнерами - керуючими компаніями. Ми залучаємо їх, у першу чергу, для будівництва та ремонту приміщень візових центрів, оскільки сама VFS Global не займається будівництвом, іноді передаємо частину технічних функцій, таких, наприклад, як підбір персоналу або прийом платежів від заявників. Ці компанії обов'язково присутні в наших конкурсних заявках і затверджуються дипломатичними місіями, чиї інтереси представлені в Сервісно-візових центрах. Фірма "Вiзовій Сервic Центр" - одна з таких компаній-партнерів, причому в Україні ми працюємо з нею вже більше 7 років, і ніяких претензій ні з нашої сторони, ні з боку дипломатичних місій, не виникало.

Так, дійсно, подібна фірма може належати громадянину іншої країни. Це не головне, - пояснює представник VFS:

- Хоча керуюча компанія-партнер і забезпечує частину необхідної інфраструктури, а також персоналу, повну відповідальність перед дипломатичними місіями несе тільки VFS Global, - продовжує пан Шарма. - Ключові менеджери візових центрів призначаються компанією VFS. Технології, якість обслуговування, системи безпеки і захисту персональних даних - все це диктується винятково стандартами VFS. Безумовне дотримання цих стандартів - головна наша вимога до компанії-партнера. Ми здійснюємо жорсткий контроль її роботи в щоденному режимі, а нас, у свою чергу, контролюють посольства і консульства. За 14 років роботи на ринку візового аутсорсингу якість обслуговування заявників стала законним предметом нашої гордості, а ефективність систем безпеки і захисту персональних даних підтверджені міжнародними сертифікатами ISO.

Простіше кажучи, в пориві праведного гніву репортери випадково "наїхали" на будівельно-керуючу фірму, яка до процесу оформлення віз має досить умовний стосунок. Її співробітникам, за правилами VFS, заборонено давати будь-які коментарі пресі, але навіть якби цієї заборони не було, розповісти їм особливо нічого. На умовах суворої анонімності нам вдалося поговорити з одним із провідних фахівців Львівського візового центру, і ось що він сказав:

- Ми вводимо дані заявників у закриту систему VFS, і що там відбувається далі, я поняття не маю. Комп'ютери не підключені до інтернету, у них немає ніяких USB-портів, навіть знімок екрана зробити неможливо. І смартфоном користуватися на робочому місці не можна: за цим суворо стежать супервайзори VFS...

Читайте: Справа техніки: експерт назвав останню перешкоду на шляху до безвізового режиму

Як нам стало відомо, VFS - багатонаціональна корпорація в класичному сенсі цього терміна. Вона входить у відому групу KuoniTravelHoldingsLtd. із центральним офісом у Цюріху (Швейцарія), її штаб-квартира знаходиться в Дубаї (ОАЕ), а головний центр технічної підтримки - в Мумбаї (Індія). В Україні компанія працює з 2007 року. Першими дипмісіями, що вирішили спростити процедуру видачі віз за допомогою спеціалізованих візових центрів, були посольства Бельгії та Нідерландів. Їхній досвід виявився вдалим, і незабаром до візового аутсорсингу "підтяглися" інші держави-члени ЄС. Всього на сьогодні послугами VFS в Україні користуються уряди 20 країн. Отримувати візи - це, чк визнають багато українців, - стало набагато простіше. Вже в минулому довгі черги біля посольств, "за візою" у більшості випадків тепер не треба їхати у Київ: візові центри працюють практично у всіх великих містах. Та й сама процедура подачі документів на візу тепер займає, як правило, не більше 15 хвилин - це один зі стандартів якості VFS.

Тому цілком зрозуміле здивування менеджерів VFS фактам, що "сенсаційно" викрили. Вони не заперечують, що власником компанії "Вiзовий Сервic Центр" є іноземний громадянин, але щиро не розуміють, чому раптом так гостро постало це "національне питання". Компанія-партнер працює в Україні абсолютно законно, а в світлі євроінтергації латвійське громадянство її власника взагалі не повинно викликати будь-яких непорозумінь. До того ж, інформація про власників підприємств сьогодні у відкритому доступі, і в чому, власне, сенсація, зрозуміти складно.

Що ж стосується пасажів про роботу основного бенефіціара ПП "Вiзовій Сервic Центр" простим водієм у Лондоні, про зв'язки самої VFS з радянським КДБ (така "сенсація" теж мелькала в пресі), представники VFS Global відмовляються всерйоз коментувати цю інформацію, називаючи її "маячнею".

Найкумедніше в цій історії - спроба "притягнути за вуха" міністра Клімкіна. Немає жодних сумнівів у тому, що "сенсаційне" розслідування затіяли винятково заради такої спроби. Але в тому-то й гумор ситуації, що МЗС ніяким чином не бере (і не може брати участь) у комерційних відносинах іноземних дипломатичних місій з їхніми партнерами та підрядниками. Посольства проводять тендери за правилами, встановленими їхніми урядами, а не законам України - у цьому одна з особливостей дипломатичного статусу. Вони вільно можуть користуватися послугами як українських, так і іноземних компаній, на свій розсуд. Єдина умова: працюючи на території України, ці компанії повинні платити податки, встановлені законодавством нашої країни. Як з'ясував "Обозреватель", фірма "Вiзовий Сервic Центр" є сумлінним платником податків, і ніяких претензій до неї з боку податкового відомства немає.

Хочеться вірити, що безвізовий режим між ЄС і Україною все-таки скоро буде введений, і тема візових центрів закриється сама собою. Але "скелетів у шафі" менше не стане, як і мисливців за ними. Тому сенсаційні статті про те, що особисті дані мільйонів українців збирає чи то таксист із Лондона, чи то шахтар із Караганди, ми побачимо ще не раз. Нудно, загалом, не буде.

Читайте: Європарламент підтримав безвізовий режим з Україною - резолюція