Розв'язана Володимиром Путіним війна на Донбасі виснажила і змінила Україну так, що наслідки будуть проявлятися ще багато років, але і Росії вона не принесла ніякої вигоди, а тільки рани, які наближають її кінець.
Про це в статті для аналітичного центру Atlantic Council пише Пітер Дікінсон, передає ZN.ua.
Він також констатує, що незважаючи на те, що війна катастрофічно обрушила російську економіку, ізолювала Росію на міжнародній арені й згуртувала НАТО, Москва намагається зберегти обличчя і вийти з конфлікту.
Читайте:
"Путін не відступить": на Заході озвучили тривожний прогноз щодо війни на Донбасі
"Але чому російський президент настільки готовий прийняти важкі наслідки його нищівної політики щодо сусідньої країни?" - задається питанням автор статті.
На перший погляд, упертість Путіна суперечить будь-якій логіці. Зрештою, російська спроба розділити Україну швидко провалилася. Це було очевидно вже влітку 2014 року, коли очікуваної масової підтримки російського вторгнення у східних і південних українських областях не відбулося. Санкції Заходу досі діють, а Україна опинилася на подив міцною у протистоянні Росії, незважаючи на корупцію і політичний хаос у Києві.
"Відсутність очевидного послаблення західної позиції мало б створити родючий грунт для дипломатичного завершення війни. Але ситуація на окупованих територіях Донбасу, здається, рухається у протилежному напрямку. Заморожений конфлікт тепер здається найбільш реальним сценарієм, який залишить Росію і Захід у пастці довгострокової конфронтації, а Україна буде затиснута між ними", - йдеться у статті.
Читайте:
"І тут він вляпався": у Росії розповіли, як Путіна змусили воювати на Донбасі
На думку автора, у Путіна насправді може бути значно менше простору для маневру, ніж багато оглядачів вважають. Він "осідлав тигра російського імперіалізму" і занадто добре знає, що може статися, якщо він спробує загнати "звіра в клітку".
Прості росіяни, схоже, змирилися з труднощами, які їм принесли останні три роки. А це стало можливим тільки завдяки регулярним ін'єкціям шовінізму. Але вже з'явилися перші ознаки згасання ейфорії, яка з'явилася після анексії Криму.
Масштабний відступ на Сході України, як того вимагають Мінські домовленості, може викликати націоналістичний спалах, який призведе до повалення режиму. Також є деякі практичні питання, які теж слід враховувати. Кінець окупації Донбасу відкриє регіон для української влади, а також агентств з надання допомоги та міжнародних ЗМІ. Вони почнуть прочісувати місцевість, засіяну доказами російських військових злочинів. А частина населення, яка захоче продемонструвати свою лояльність Україні, почне розповідати про кошмари окупаційної реальності.
Читайте:
Доконає ж Дімона: у мережі підняли на сміх грандіозну подорож Путіна і Медведєва в Арктику
"Те, як Кремль заперечує пряме втручання на Сході України, вже заслужило осуд міжнародної спільноти. Але ситуація буде гіршою, коли руйнування, катівні й масові поховання після путінської таємної війни відкриються перед усім світом", - йдеться у статті.
Навіть якщо такі питання вдасться якось вирішити, цього буде все одно недостатньо, щоб закінчити війну. Небажання Путіна йти на компроміси в Україні бере свій початок з його відмови визнавати статус-кво після 1991 року, а також з його страху перед повністю незалежною Україною.
"Для Путіна, як і для багатьох росіян, Україна - це не окрема країна. Він часто повторював своє переконання, що українці і росіяни - "один народ", маючи на увазі, що українці - лише складова великого руського миру на чолі з Москвою. І тому, з огляду на таку логіку, для Кремля і його лідерів існування демократичної і європейської України - це найбільший кошмар. Якщо українська революція досягне успіху, залишиться питанням часу, коли таке ж повстання відбудеться у Росії", - йдеться у статті.
Читайте:
Стало відомо про гучне рішення ЄНП щодо боротьби з агресивною політикою Путіна
Кремль постійно наполягав на тому, що європейська демократія - це щось чужорідне для російського народу. Демократична і багата Україна знищить це твердження.
"Путін розуміє всі наслідки української історії успіху. Йому слід зрозуміти, що він тепер в'язень гібридної війни, яку він сам розв'язав, але в якій не може перемогти", - йдеться у статті.
На думку автора, особисте виживання Путіна залежить від ураження ворогів. Поки він не зіткнеться із набагато більшою силою демократичного світу, він буде продовжувати війну, поки не помре.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше генерал назвав три причини посилення армії Путіна.