Експерт: зі складу "мовної комісії" треба виключити Фаріон, так як вона живе в XIX столітті
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Зі складу "мовний комісії" треба виключити народного депутата (ВО "Свобода") Ірину Фаріон. Таку думку в інтерв'ю "Обозревателю" висловив заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України Станіслав Кульчицький.
"Я бачив мигцем по телевізору, що до складу цієї комісії треба ще когось включити. Але я б виключив з цієї комісії Ірину Фаріон, бо вона живе в ХІХ столітті, та й не тільки вона, а вся ця партія", - заявив Кульчицький.
Читайте:Герман: коли в Криму дізнаються про склад "мовний комісії", ніякий закон вже буде не потрібен
За словами історика, є два способи розуміння історії: перший спосіб, коли людина вивчає цю історію, і другий спосіб, коли під час вивчення цієї історії вона над людиною тяжіє.
Читайте:Тягнибок пообіцяв поки не піднімати мовне питання
"У даному випадку у партії" Свобода "тяжіє то стан українців, яке було в часи Австро-Угорщини. Тоді, коли мова переслідувався, тоді, коли українська нація не мала можливості себе виразити. Зараз у нас вже 22 роки незалежності, ми відповідальні за все ", - підкреслив експерт.
Якщо зараз в Україні буде виділятися лише одна частина нашого населення - українців, як хоче Ірина Фаріон, то, на думку Кульчицького, буде підривати єдність нашої держави.
Читайте:Українські експерти звернулися до росіян: не вірте "геббельсовської брехні"
У той же час, за словами історика, мовна проблема не є зараз найголовнішою проблемою в Україні.
"Вони зараз спекулюють на гуманітарних проблемах. Економіки немає, армії немає, зате існує такий величезний мовне питання. Невже це і є прояв патріотизму? Якщо так, то це поганий патріотизм, це прояв заскорузлості і відсталості", - зазначив Кульчицький.
Тим часом, якщо вже взялися зараз за це питання, то, як вважає Кульчицький, є один критерій, який стосується не лише нашої держави в принципі - країна повинна мати тільки одну державну мову.
"Те, що в Швейцарії чотири державні мови, то, що в Радянському Союзі не було ні однієї державної мови, це нічого не означає. Демократична країна повинна мати одну державну мову; один, тому що мова - це засіб існування народу, не стільки засіб , а спосіб, існування в сенсі нації ", - заявив історик.
Читайте: Яценюк підтвердив, що Турчинов не підписав скасування мовного закону
Нація, на думку експерта, це найбільш організований спосіб існування будь-якої спільноти, але в той же час ті національні меншини, які існують в кожній державі, повинні мати право використовувати свою мову, і право використовувати мову - державний. Як раніше повідомлялося, 4 березня 2014 року у Верховній Раді було прийнято рішення про склад спеціальної комісії з розробки мовного закону , в який увійшли народні депутати Ірина Фаріон (ВО "Свобода"), Руслан Кошулинський (ВО "Свобода"), Марія Матіос (УДАР), Світлана Фабрикант (Партія регіонів ) та Володимир Яворівський ("Батьківщина").