Ефективна пастка для тіньових зарплат
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Мабуть, не проходить і дня - щоб у якомусь ЗМІ не прозвучала занепокоєність "тінізацією" заробітної плати. Те, що кількість працюючих в Україні практично зрівнялася з числом пенсіонерів, вже якось не дивує. А ось 7 мільйонів офіційно безробітних громадян з 20 мільйонів працездатних - це вже змушує задуматися . Звичайно, до Греції нам далеченько - де працюють 3,9 млн осіб, не працюють - майже 4,4 млн працездатного населення. І з цих 4,4 млн людина тільки 1,1 млн шукають роботу, а ще 3,3 млн - ніде не працюють і нічого не шукають . Але й Україні ж, на манер Греції, начебто ніхто не давав кредитів, сума яких обчислюється сотнями мільярдів доларів - завдяки яким "сини Еллади" досить довго могли безбідно існувати при такому "працьовитість".
Зрозуміло, про третину "дармоїдів" в нашій країні ніхто всерйоз не говорить. Розходяться в думках хіба що щодо розміру "тіньових заробітків" - і збитку бюджету як держави в цілому, так і Пенсійного фонду зокрема. Так, віце-прем'єр Сергій Тігіпко називає розмір "сірих зарплат" в 145 мільярдів гривень на рік, а дотації пенсіонерам - в 14 мільярдів. У той час, як опозиція наполягає на сумі дотацій вчетверо більшою від зазначеної чиновником.
Але за великим рахунком, особливого значення абсолютні цифри "тіні" і "недоїмок" і не мають. До тих пір, поки не вирішене принципове питання: "А що з ними робити взагалі?". Ні, дефіциту в райдужних планах не спостерігається. Наприклад, "745-е останнє китайське попередження" про посилення відповідальності роботодавців за відсутність офіційного оформлення працівників . Хороша пропозиція, слушна - що й казати. Шкода тільки, скільки його вже не озвучували змінюють одне одного уряду - а віз і нині там.
Ну не можуть його "ділки" при своїх оборотах, далеко поступаються своїм колегам-олігархам, дозволити виплачувати всі належні відсотки. Тобто теоретично можуть, звичайно - але тоді їх особисті доходи будуть на рівні, в кращому випадку, менеджерів середньої руки. А чого тоді заради брати на себе відповідальність за організацію бізнесу? Та й де працівників брати, - якщо їх примусово "біла" зарплата знизиться до рівня у багатостраждальних "бюджетників"?
В принципі, нинішня правляча еліта могла б вирішити цю проблему радикально - просто ліквідувавши бізнес, майже не дає доходів до держбюджету. Який на 85% формується за рахунок зборів з 1400 найбільших компаній. На жаль, в рамках послідовно ліберальної політики зниження ролі держави в тому числі і в сфері зайнятості, дрібний бізнес доводиться допускати для забезпечення працевлаштування тих самих 7 мільйонів "формально безробітних". Яких, як неважко здогадатися, не чекають з розпростертими обіймами ні на великих підприємствах - ні навіть на жебрацьких ставках "бюджетників". Ну а якщо ці "уявні дармоїди" відразу стануть дійсно безробітними, голодними і злими - соціальну стабільність доведеться згадувати після цього, як незбутній сон.
Скільки Пенсійний фонд не годуй - все одно більше "мінімалки" не отримаєш.
Не кращим чином йдуть справи і з зацікавленістю в отриманні "білої" зарплати самих працівників. Коли високі урядові чиновники говорять про "соціальної незахищеності", "позбавлення пенсій" у "серозарплатніков" - це може викликати лише посмішку. Найкраще це подивитися на конкретних прикладах. Бажають розібратися досконально можуть завантажити з офіційного урядового сайту програму " Пенсійний калькулятор ", витратити кілька годин на її вивчення - і підставивши свої дані, дізнатися розмір потенційної пенсії.
Кому лінь витрачати стільки часу - можуть скористатися прикладом розрахунку пенсії якоїсь умовної "Троянди Марківни", люб'язно наданого нашими колегами-одеситами. Ця пані, що йде на спочинок у 55 років зі стажем 33 роки, мала зарплату за розрахунковий період у два рази вище, ніж середня по країні. Треба сказати, що розрахунок проводився ще до прийняття пам'ятних торішніх поправок до пенсійного законодавства - але навіть з урахуванням останніх, різниця може становити максимум кілька гривень, адже принциповий порядок насчітиванія пенсії залишився колишнім.
Не будемо втомлювати читачів всіма використовуваними формулами - зупинимося лише на головних цифрах і таких же головних пропорціях. Так от, у вказаної Рози Марківни розмір пенсії має становити 1425 гривень. Всього в 1,8 рази більше від рівня мінімальної (800 гривень на той час) - при тому, що зарплата жінки перевищувала середню по Україні в 2 рази! Проста арифметика показує - якщо зарплата не перевищує, а дорівнює середній по країні, при наведених у прикладі роках пенсійного стажу розрахована пенсія буде вже менше мінімальної! А як бути тим, чиє платню взагалі не дотягує навіть до зазначених середніх цифр?
Наприклад, лікар першої категорії терапевтичного профілю має нині на ставку щось близько 1600 гривень на місяць (це, зрозуміло, "брудними" - на руки він отримує менше 1300). А середня зарплата в Україні нині майже 2500 тисячі. Ну і скільки згаданий доктор матиме після виходу "на спокій"? 0,6 (нуль цілих шість десятих!) Від "мінімалки"? Ні, звичайно, рідне і дбайливе держава не змусить животіти колишнього ескулапа в повній убогості, на 500 гривень. Воно зробить широкий жест - "натягне" таки йому мінімальну пенсію, нині складову вже "вісімсот з копійками".
Але ж на точно такий же мінімальний розмір має право претендувати будь-який громадянин, що має хоча б 15 років загального трудового стажу (раніше було всього 5)! І це, як нескладно здогадатися, стосується не тільки згаданого у прикладі лікаря - а й будь-якого низько-і навіть середньооплачуваного працівника.
Податки прибрати - і хай живуть податки!
Звичайно, можна скільки завгодно кивати на об'єктивні причини ситуації, що склалася. Головна з яких - низький рівень зарплат, і не тільки в бюджетній сфері. На жаль, незважаючи на всі "благі наміри" - реально світлих перспектив у цій сфері в найближчому осяжному майбутньому у нас не передбачається . Але, можливо, має сенс пошукати інші підходи до поповнення бюджету - раз звичні загрози посилення каральних заходів за перебування в тіні не призводить до відчутних результатів?
А адже проблему-то можна було б вирішити досить просто. Відмовитися від прямих податків з фонду заробітної плати або взагалі - або залишивши їх чисто символічно, у вигляді такого собі індикативного показника, для розрахунку тієї ж пенсії в майбутньому. Причому, є підозра, що коли такі податки будуть десь 1-2% - працівники самі будуть домагатися від роботодавців їх повного "висвічування".
А де ж тоді державі гроші брати? Та за рахунок теж податків - але непрямих! Прикладом може служити давно відомий ПДВ - податок на додану вартість. Ну, справді, не приставиш до кожного "тіньовики" податкового інспектора. Але після отримання вказаних "тіньовиком" окаянного "конверта" куди піде його вміст? Правильно - на покупку тих чи інших товарів. А ось під час цього самого приємного процесу покупцеві і доведеться заплатити податок. Уникнути якого можна буде лише одним способом - зарити отримані гроші в землю, виключивши їх з обігу.
До речі, це стосується не тільки "тіньових", але все ж законних доходів - але навіть і кримінальних грошей, їх-то теж ніде, крім як у сфері торгівлі та послуг не витратиш. Тобто, звичайно, наркодилер навряд-чи буде продавати наркоману "травку" через касовий апарат. Але йому все одно доведеться поділитися з бюджетом.
Так, ціни на товари неминуче зростуть. Але ж і доходи збільшаться на ту ж суму - за рахунок виплати на руки того, що раніше йшло на обов'язкові платежі через бухгалтерію. Як мінімум - у тих, хто держава не обманює. "Тіньовикам", звичайно, доведеться туго - резерву для них немає, вони і так отримують майже все зароблене, тому й живуть краще всяких там "белозарплатних лохів". Ну тут вже нічого не поробиш - зрештою, і посилення фіскальних заходів в разі успіху призведе точно до такого ж результату.
Тим більше, що і згаданий "умовний супер-ПДВ" теж можна вводити диференційовано. Повністю звільнивши від нього, скажімо, оплату "комуналки" і соціально значущих продуктів. Але зате збільшивши навантаження на все інше. Звичайно, доведеться перекрити лазівки для відходу від такого податку - наприклад, контрабанду, продаж товарів без чека і, відповідно, без допнаценкі і т.д. Але все одно це буде на кілька порядків простіше і дешевше, ніж продовжувати робити хорошу міну при поганій грі погроз "повністю вивести економіку з тіні", безрезультатно що триває вже 20 років української незалежності ....